Ухвала суду № 99620997, 15.09.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.09.2021

Справа № 642/6171/21

Провадження № 1-кс/642/3331/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., за участю секретаря Шнайдер Д.С., т.в.о.слідчого Остапенко Я.І., прокурора Гриценко О.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання т.в.о. слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області Остапенко Я.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з професійно-технічного освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше неодноразово судимого останній раз: 30.01.2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Т.в.о. слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області Остапенко Я.І. звернулася до слідчого судді із клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, у провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226260000621 від 01.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово засудженим за скоєння умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і, знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за таких обставин:

31 липня 2021 року в період часу з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні комунальної квартири АДРЕСА_2 , в якій окрім нього мешкають інші особи, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, зайшов до кухонного приміщення зазначеної квартири, де підійшов до столу, на якому розташовані особисті речі потерпілого ОСОБА_2 та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, будучи впевненим в тому, що він знаходиться у кухонному приміщенні один та за його діями ніхто не спостерігає, викрав з полиці над столом особисті речі ОСОБА_2 належні останньому, а саме: мікрохвильову піч торгової марки «Samsung» моделі «М1712NR», вартістю 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, сковороду звичайну торгової марки «Rondell», модель «POG-207M, 28см», вартістю 375 (триста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, сковороду чавунну діаметром 22 см, вартістю 103 (сто три) гривні 00 коп, на загальну суму згідно висновку експерта за результатами судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/18904-ТВ від 07.09.2021 – 1328 тисяча триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Після чого, заволодівши за вищевказаних обставин майном ОСОБА_2 та утримуючи його при собі, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 в сумі 1328 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Повідомлення ОСОБА_1 про підозру щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК Укрїни, складено та вручено 10.09.2021.

Допитаний в якості підозрюваного у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_1 не оспорює вищевикладене та свою вину визнає в повному обсязі.

Крім того, вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом огляду речей (CD-R диску); протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_3 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_4 ; протоколом огляду речей (двох сковорідок); висновком експерта за результатами судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/18904-ТВ від 07.09.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до п`яти років, та яке за ступенем тяжкості є не тяжким злочином, крім того ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, постійної роботи, є раніше судимими за вчинення корисливих злочинів і усвідомлює всі можливі наслідки притягнення його до кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших учасників процесу; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 вчинив вказане умисне корисливе кримінальне правопорушення будучи раніше неодноразово засудженим за скоєння корисливих злочинів.

. Вищезазначені обставини свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та послалися на те, що застосування жодного більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пославшись, що він не має бажання переховуватись від органу досудового слідства та суду, просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,

обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачений КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, даний злочин є не тяжким.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обгрунтованість повідомленої підозри підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом огляду речей (CD-R диску); протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_3 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_4 ; протоколом огляду речей (двох сковорідок); висновком експерта за результатами судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/18904-ТВ від 07.09.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 5 (п`яти) років, тобто у вчиненні не тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, є підстави вважати про можливість незаконно вливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, не можна виключати ризик скоєння ним нових кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_1 протягом останнього часу вже вчиняв протиправні діяння проти власності, в наслідок чого був неодноразово засуджений, останній раз: 30.01.2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, відносно нього 05.07.2021 до Жовтневого районного суду м. Харкова скеровано обвинувальний акт за ч.3 ст.185 КК України, офіційно не працює, а відповідно не має постійних джерел доходу і законних засобів до існування, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин, і вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити йому належну процесуальну поведінку, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого достатньо мотивоване та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400 грн. (2270 х 20= 45400 грн.).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання т.в.о. слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області Остапенко Я.І.. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 діб, а саме до 12.11.2021.

Визначити суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 45400 гривень., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (отримувач коштів), Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674, призначення платежу –запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії ухвали до 12.11.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий судя В.В.Вікторов