Ухвала суду № 99620605, 15.09.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4398/21

провадження №1-кп/619/349/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Дергачі

Колегія суддів Дергачівського районного суду Харківської області

у складі : у складі: головуючого - судді Остропілець Є.Р.,

суддів - Болибока Є.А., Нечипоренко І.М.

при секретарі судового засідання - Суржкової В .В.,

прокурора - Курила Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Ворвуля Р.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Горлача А.С.,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт №12020220480002772 від 09.08.2020 року у відношенні обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Широке Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12020220480002772 від 09.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 09.08.2021 року було продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 15.09.2021 року.

Прокурор Курило Д.С. у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ухвалиКиївського районного суду м.Харкова від 09.08.2021 року було продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 15.09.2021 року

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні правопорушень, передбаченихч.3 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, вчинене у складі організованої групи; за ч.3 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини з метою збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинено повторно; за ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, тобто закінчений замах на контрабанду психотропної речовини - амфетамін, тобто переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю психотропної речовини - амфетамін, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою осіб.

У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Суд враховує, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 , суд оцінює у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується.

Суд бере до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_1 у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочався, потерпілий та свідки ще не допитані, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому особливо тяжких злочинів, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.

До того ж, судове провадження по кримінальному провадженню не завершено, не досліджені матеріали справи, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв`язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Суд, заслухавши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 314 - 316, 392 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора Курила Д.С. - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України вважати продовженим до 12 листопада 2021 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду захисником, прокурором протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий Суддя Є. Р. Остропілець

Суддів: Є.А. Болибок

І.М. Нечипоренко