Ухвала суду № 99620603, 15.09.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4398/21

провадження №1-кп/619/349/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Дергачі

Колегія суддів Дергачівського районного суду Харківської області

у складі : у складі: головуючого - судді Остропілець Є.Р.,

суддів - Болибока Є.А., Нечипоренко І.М.

при секретарі судового засідання - Суржкової В.В.,

прокурора - Курила Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Ворвуля Р.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Горлача А.С.,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт №12020220480002772 від 09.08.2020 року у відношенні обвинуваченого:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Широке Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровськ, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12020220480002772 від 09.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 09.08.2021 року було продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 до 15.09.2021 року.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01.09.2021 року було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор Курило Д.С. у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів, без визначення застави.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні правопорушень, передбаченихч.3 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, вчинене у складі організованої групи; за ч.3 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини з метою збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинено повторно; за ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України, тобто закінчений замах на контрабанду психотропної речовини - амфетамін, тобто переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю психотропної речовини - амфетамін, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою осіб.

Санкція ч.3 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Вислухавши позицію сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до змісту якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання в даному випадку обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання, зокрема, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Стаття 178 КПК України зобов`язує суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК, оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Суд, розглядаючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, враховує, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, і тому має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, і приходить до наступного: при вирішенні вказаного клопотання суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: неявки обвинуваченого до суду або перебування у розшуку, що свідчить про переховування його від суду та органів досудового розслідування, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на це, інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою до 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_2 , обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, може впливати на потерпілих, свідків, може продовжити злочинну діяльність.

Крім того суд, відповідно до п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 184, 183, 194, 314 - 316, 392, 394, ч. 2 ст. 400 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора Курила Д.С. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 12.11.2021 року, включно, без визначення застави, взявши під варту в залі суду негайно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду захисником, прокурором протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Є. Р. Остропілець

Суддів : Є.А. Болибок

І.М. Нечипоренко