Рішення № 99619541, 31.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 р. Справа № 520/5130/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Король Д.О.,

за участі представників:

позивача - Хурсенка С.О, відповідача - Великодні Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БФПЛАСТЕК" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "БФПЛАСТЕК", з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807240/2020/00015 від 30.09.2020 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807240/2020/00016 від 13.10.2020 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2020/01316 від 18.11.2020 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що митний орган діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки документи, подані декларантом Слобожанській митниці Держмитслужби, містили розбіжності в частині заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митного органу ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів, а також не підтверджено відповідними документами задекларованого найнижчого рівня митної вартості, виключаючи можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товару. Підставою прийняття оскаржуваних карток відмови є неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів. Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій він підтримав позовні вимоги. Також, представники сторін по справі надавали до суду додаткові пояснення.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між Постачальником - ТОВ “Европласт-Руссланд” (м. Таганрог, РФ) та Покупцем - ТОВ "БФПЛАСТЕК" (м. Київ, Україна) укладено зовнішньоекономічний контракт № 8 від 05.05.2017 року, за умовами якого Постачальник зобов`язався в межах взятих на себе зобов`язань поставити, а Покупець оплатити та прийняти поліпропіленові труби та фітинги для внутрішньої та зовнішньої каналізації (продукція). Номенклатура продукції, що постачатиметься, ціна, кількість та найменування визначається Додатком, що являється невід`ємною частиною даного контракту (п. 1.1). Загальна сума контракту складає 42141053,48 рос. руб. і включає в себе вартість продукції, її упаковки, маркування, доставки, надання технічної документації, оформлення усіх передбачених контрактом та доповненнями до нього документів. Ціна на продукцію встановлюється Постачальником в Додатку, що являється невід`ємною частиною даного контракту, умови її поставки встановлюються Постачальником і вказуються в інвойсах (рахунках - фактурах), що складаються окремо на кожну поставку (пункти 3.1. -3.2 контракту).

Також пунктами З.З., 3.4. і 3.6. контракту визначено умови оплати продукції (товару), зокрема, оплата продукції, що постачається, здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок за кожну партію продукції. Покупець сплачує 100% вартості партії товару протягом 90 (дев`яноста) банківських днів з дати поставки продукції. Датою поставки товару вважається дата надходження продукції на склад Покупця.

Додатковими угодами № 1 та № 2 до зовнішньоекономічного контракту № 8 від 05.05.2017 року, Постачальником та Покупцем конкретизовано певні умови контракту в частині своїх реквізитів та суми контракту.

З метою митного оформлення придбаних товарів, уповноваженою особою ТОВ "БФПЛАСТЕК" на кожну партію товару складено митну декларацію, з визначенням митної вартості товару у відповідності до вимог МК України:

1) МД № UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року,

2) МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року,

3) МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року.

На підтвердження митної вартості товару, визначеної в МД № UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року, МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року, МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року позивачем були подані необхідні документи.

Під час контролю митної вартості товару за МД № UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року, МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року та МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року, митним органом направлено електронні повідомлення позивачу щодо надання ним додаткових документів для прийняття МД та митного оформлення.

Листами ТОВ "БФПЛАСТЕК" від 29.09.2021 року Вих. №29/09-1 та від 30.09.2021 року Вих. №30/09-1 надано відповідь на повідомлення митного органу.

Разом з листом від 29.09.2021 року Вих. №29/09-1 щодо визначення митної вартості товарів ТОВ "БФПЛАСТЕК", керуючись тим, що на дану поставку згідно супровідних документів, імпортер ввозить аналогічний товар за ідентичною ціною, надано висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 18.09.2020 року №113/152 щодо проведення цінової експертизи на імпортну поставку товару (труби з поліпропілену) в асортименті. Також повідомлено митний орган, що усі інші документи були надані.

Листом від 30.09.2021 року Вих. №30/09-1 повідомлено митний орган, що на даний час усі додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, надано разом з митними деклараціями. Будь – які інші додаткові документи на даний час відсутні.

Заявою від 18.11.2020 року представник позивача повідомив митницю про неможливість надати додаткові документи, крім наданих раніше для визначення митної вартості товару по МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року. Просив видати рішення.

На підставі розгляду вказаних документів, Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року, №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року та №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року.

У рішеннях зазначено, що коригування митної вартості товару здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 МК України.

Крім того, Слобожанською митницею Держмитслужби виписано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807240/2020/00015 від 30.09.2020 року, №UА807240/2020/00016 від 13.10.2020 року та № UА807170/2020/01316 від 18.11.2020 року із вказівкою на неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями та картками відмови відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Слобожанською митницею Держмитслужби у відношенні позивача прийнято три рішення про коригування митної вартості товарів - №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року, №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року та №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року.

1.В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за першим методом на підставі МК України, зазначено: 1) наданий розрахунок ціни (калькуляція загальновиробничих витрат) до рахунку-фактури № 135 від 27.09.2020 містить дані про загальну вартість виробництва товару (286048,60 рублів РФ), яка не відповідає фактурній вартості товару (276800,00 рублів РФ), що заявлена в митній декларації та рахунку-фактурі № 135 від 27.09.2020. Крім того, вартість сировини (поліпропілену) зазначена в калькуляції значно нижче ніж вартість сировини відповідно до біржових цін; 2) відповідно до відкритої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань України та відкритої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ керівник підприємства-імпортеру є засновником підприємства-експортеру, але в гр. 9А,9Б ДМВ зазначено про відсутність взаємозалежності між продавцем та покупцем, не зрозуміло як впливає пов`язаність на рівень вартості товару; 3) висновок ДП «Держзовнішінформ» №113/152 від 18.09.2020 не може використаний в якості підтвердження вартості товару, так як стосується іншого рахунку-фактури та не включає усі товари зазначені в рахунку № 135 від 27.09.2020.У відповідності МК України проведена консультація між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні з обґрунтуванням причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор - 2006 Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар №1 2,17 дол.США./кг або 170.57руб РФ/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС цінова інформація щодо товарів, митне оформлення вже здійснено у максимально наближений термін: №UA100030/2020/136788, UA500030/2020/208481, UA5000020/2020/225090 та наявність прийнятих рішень про коригування митної вартості UA 807000/2020/001819/2. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом. Розрахунок митної вартості складає: тов. №1-2,17 дол.США./кг або 170.5700 руб. РФ/кг.

2.В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за першим методом зазначено, що за результатами проведеної консультації з декларантом митним органом повідомлено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) відсутні дані витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок та прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, розвантаження, транспортування старування, відсутні інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Джерелом інформації для даного рішення є надані документи, наявні в митному органі цінова інформація, наявна в АСМО Інспектор про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, враховано МД №UА100030/2020/136788, №UА500030/2020/208481, №UА5000020/2020/225090 та наявність раніше прийнятих рішень про коригування митної вартості №UА807000/2020/001819/2, №UА807000/2020/001965/2, №UА100310/2020/662174. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом. Розрахунок митної вартості складає: тов. 1 2,17 дол.США./кг * 5688,600 кг = 12344,262 дол.США (950115,66 руб.РФ), тов. 1 2,17 дол.США./кг * 42,800 кг = 92,876 дол.США (7148,50 руб.РФ).

3. В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано за першим методом зазначено, що за результатами проведеної консультації з декларантом митним органом повідомлено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) відсутні дані витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок та прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, розвантаження, транспортування старування, відсутні інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UА807240/2020/1030 та прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом. Розрахунок митної вартості складає: тов.№ 1: 2,17 дол.США/кг (166,0353 руб.РФ/кг).

Рішенням Слобожанської митниці про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року відкориговано митну вартість товару, визначену в МД № UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року.

На підтвердження митної вартості товару, визначеної в МД № UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року, позивачем були подані наступні документи: зовнішньо економічний контракт № 8 від 05.05.2017 року; додаткові угоди № 1 та № 2 до зовнішньоекономічного контракту № 8 від 05.05.2017 року; додаток № 2 від 11.06.2020 року до зовнішньоекономічного контракту № 8 від 05.05.2017 року; пакувальний лист від 27.09.2020, в якому вказано кількість товару, його вага нетто і брутто, кількість місць тощо; рахунок-фактура від 27.09.2020 № 135, в якому вказано вантажовідправника (Постачальника) товару і вантажоотримувача (Покупця, Позивача), вартість кожного найменування товару (загальна (683952,94 рос. руб.) та окремо за одиницю виміру), кількість кожного найменування товару, країну походження тощо; товаротранспортна накладна (СМR) № 135, в якій вказано відправника і отримувача товару, в тому числі і його перевізника, кількість товару, вартість партії товару, умови поставки згідно з ІНКОТЕРМС 2010 (БСА Таганрог), місце і дату завантаження товару, місце розвантаження товару та відомості про додані документи (рахунок-фактура № 135 від 27.09.2020); довідку про транспортні витрати від 27.09.2020, згідно з якою такі витрати до місця перетину митного кордону України складали 21 100,00 грн.; митну декларацію країни відправлення № 10323010/270920/0008107, згідно з якою вартість товару № 1 складає 276800,00 рос. руб.

Отже, до вказаної митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару саме за ціною договору.

Рішенням Слобожанської митниці про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року відкориговано митну вартість товару, визначену в МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року.

На підтвердження митної вартості товару, визначеної в МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року, позивачем були подані наступні документи: зовнішньо економічний контракт № 8 від 05.05.2017 року; додаткові угоди № 1 та № 2 до зовнішньоекономічного контракту № 8 від 05.05.2017 року; додаток № 2 від 11.06.2020 року до зовнішньоекономічного контракту № 8 від 05.05.2017 року; пакувальний лист від 11.10.2020 року, в якому вказано кількість товару, його вага нетто і брутто, кількість місць тощо; рахунок-фактура від 11.10.2020 № 145, в якому вказано вантажовідправника (Постачальника) товару і вантажоотримувача (Покупця, Позивача), вартість кожного найменування товару (загальна (689 148,80 рос. руб.) та окремо за одиницю виміру), кількість кожного найменування товару, країну походження тощо; товаротранспортну накладну (CMR) № 145, в якій вказано відправника і отримувача товару, в тому числі і його перевізника, кількість товару, вартість партії товару - 689148,80 рос. руб., умови поставки згідно з ІНКОТЕРМС 2010 (FCA Таганрог), місце і дату завантаження товару, місце розвантаження товару та відомості про додані документи (рахунок-фактура № 145 від 11.10.2020); калькуляцію загальновиробничих витрат при виробництві поліпропіленових труб для внутрішньої каналізації в комплекті з гумовими ущільнювальними кільцями у співвідношенні вартостей; калькуляції загальновиробничих витрат при виробництві поліпропіленових фітінгів внутрішньої каналізації в комплекті з гумовими ущільнювальними кільцями, співвідношенні вартостей; довідки про транспортні витрати від 12.10.2020, згідно з якою такі витрати до перетину митного кордону України складали 21 100,00 грн.; митну декларацію країни відправлення № 10323010/111020/0017197, згідно з вартість товару № 1 складає 374467,50 рос. руб., а товару № 4 - 5320,00 рос. руб.

Отже, до вказаної митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару саме за ціною договору.

Рішенням Слобожанської митниці про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року відкориговано митну вартість товару, визначену в МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року.

На підтвердження митної вартості товару, визначеної в МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року, позивачем були подані наступні документи: зовнішньо економічний контракт № 8 від 05.05.2017 року; додаткові угоди № 1 та № 2 до зовнішньоекономічного контракту № 8 від 05.05.2017 року; додаток № 2 від 11.06.2020 року до зовнішньоекономічного контракту № 8 від 05.05.2017 року; пакувальний лист від 14.11.2020, в якому вказано кількість товару, його вага нетто і брутто, кількість місць тощо; рахунок-фактуру від 14.11.2020 № 162, в якому вказано вантажовідправника Постачальника) товару і вантажоотримувача (Покупця, Позивача), вартість кожного найменування товару (загальна (632817,65 рос. руб.) та окремо за одиницю виміру), кількість кожного найменування товару, країну походження тощо; товаротранспортну накладну (CMR) № 162, в якій вказано відправника і отримувача товару, в тому числі і його перевізника, кількість товару, вартість партії товару, умови поставки згідно з ІНКОТЕРМС 2010 (FCA Таганрог), місце і дату завантаження товару, місце розвантаження товару та відомості про додані документи (рахунок-фактура № 162 від 14.11.2020); довідку про транспортні витрати від 16.11.2020, згідно з якою такі витрати до місця перетину митного кордону України складали 20 000,00 грн.; митну декларацію країни відправлення №10323010/141120/0040567, згідно з якою вартість товару № 1 складає 337153,40 рос. руб.

Отже, до вказаної митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару саме за ціною договору.

Так, в рішенні про коригування митної вартості №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року зазначено, що розрахунок ціни (калькуляція загальновиробничих витрат) до рахунку-фактури № 135 від 27.09.2020 містить дані про загальну вартість виробництва товару (286048,60 руб.РФ), яка не відповідає фактурній вартості товару (276800,00 руб.РФ), що заявлена в митній декларації та рахунку-фактурі № 135 від 27.09.2020.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Як встановлено судом, в графі 42 «ціна товару» МД UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року визначено фактурну вартість товару (труби в асортименті) 276 800,00 грн., виражену у валюті України (Т.2 а.с. 23 - 25). В рахунку-фактурі № 135 від 27.09.2020 року, виписаному Постачальником товару ТОВ «Європласт-Русланд», визначено вартість товару, який поставлявся Покупцеві (позивачу) у валюті РФ, що складає 683 952,94 руб. (Т.1 а.с. 26 - 30).

В той час, Постачальником ТОВ «Європласт-Русланд» здійснено калькуляцію загальновиробничих витрат при виробництві товару, який поставлявся Покупцеві ТОВ "БФПЛАСТЕК" за зовнішньо економічним контрактом № 8 від 05.05.2017 року на суму 286 048,60 руб., а також на суму 397 904,340 руб., що в сукупності складає 683 952,94 руб. Вказана калькуляція загальновиробничих витрат є додатком до рахунку-фактури № 135 від 27.09.2020 року (Т.1 а.с. 185 – 186).

Отже, твердження представника відповідача в цій частині є помилковими, оскільки загальна сума загальновиробничих витрат при виробництві поставленого позивачу товару, отримана в результаті калькуляції, складає 683 952,94 руб., що повністю збігається та відповідає тій сумі товару, визначеній Постачальником в рахунку-фактурі № 135 від 27.09.2020 року.

Натомість, роблячи висновок про розбіжності між сумами, визначеними в калькуляції загальновиробничих витрат та сумами, визначеними в МД та рахунку – фактурі, відповідач взяв до уваги лише одну сторінку калькуляції загальновиробничих витрат на суму 286 048,60 руб. При цьому, не врахував суми 397 904,340 руб., визначеній в іншій сторінці калькуляції. Крім того, відповідач залишив поза увагою той факт, що в калькуляції та рахунку – фактурі ціна товару визначена в російських рублях, а в МД UA807240/2020/000832 від 29.09.2020 року ціна того самого товару вказана у валюті України.

Твердження митного органу, що вартість сировини (поліпропілену), зазначена в калькуляції значно нижче ніж вартість сировини відповідно до біржових цін, суд не приймає до уваги та вважає їх безпідставними, оскільки такі твердження жодними доказами не підтверджені та за своїм змістом є припущеннями.

Стосовно ринкового рівня цін на аналогічну продукцію (труби в асортименті) в листі ДП «Держзовнішінформ» №113/152 від 18.09.2020 зазначено, що ціни на труби з поліпропілену для внутрішньої каналізації, що постачаються згідно з рахунком-фактурою № 119 від 05.09.2020 до контракту №8 від 05.05.2017 відповідають цінам компанії-виробника (Т.1 а.с. 34).

Твердження митного органу щодо того, що вказаний лист не може використаний в якості підтвердження вартості товару, так як стосується іншого рахунку-фактури та не включає усі товари зазначені в рахунку № 135 від 27.09.2020, суд також не приймає до уваги, оскільки ціни товарних позицій в рахунках – фактурі є ідентичними та у повній мірі підтверджуються вказаними в них відомостями.

Митний орган зробив висновок про взаємозалежність між продавцем та покупцем, оскільки керівник підприємства-імпортеру (ТОВ "БФПЛАСТЕК") є засновником підприємства-експортеру (ТОВ «Європласт-Русланд»), що на його думку вплинуло на ціну товару.

Даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, громадських формувань (Україна) підтверджено, що керівником ТОВ "БФПЛАСТЕК" є ОСОБА_1 з 05.05.2017 року, засновником – ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 224 – 226). Роздруківкою виписки з ЄДР юридичних осіб (РФ) підтверджено, що учасником (засновником) юридичної особи ТОВ «Європласт-Русланд» є ОСОБА_1 (Т.1 а.с 214 – 224).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з пунктом 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (пункт 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).

Зміст наведених норм Угоди не дає підстав для висновку, що випадок, коли керівник підприємства-імпортеру є засновником підприємства-експортеру, безумовно свідчить про пов`язаність осіб.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 липня 2021 року по справі № 380/6458/20.

В позовній заяві та в додаткових поясненнях представник позивача заперечував факт пов`язаності ТОВ "БФПЛАСТЕК" із Постачальником.

Натомість, жодного з випадку, переліченого пунктом 4 статті 15 Угоди, митний орган не зазначив.

В той час, за змістом ч.12 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (частини 13 - 15 статті 58 МК України).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що митним органом надсилалися повідомлення щодо пов`язаності Постачальника та Покупця, а також обґрунтування, що це вплинуло на ціну товару, визначену в митних деклараціях.

При цьому, як вбачається з тексту електронних повідомлень, які направлялись митним органом позивачу під час процедури консультування, питання взаємопов`язаності постачальника і покупця товару в процесі перевірки документів та відомостей, пред`явлених до митного оформлення, не піднімалося.

В процесі листування між декларантом позивача та інспектором митниці не було жодних тверджень про наявність в останнього підстав вважати наявним взаємозв`язок між продавцем і покупцем та про його ймовірний вплив на заявлену декларантом митну вартість.

Отже, митним органом не підтверджено висновку, що Постачальник та Покупець пов`язані між собою особи, не зазначено жодного з випадків, перелічених пунктом 4 статті 15 Угоди щодо пов`язаності осіб, не повідомлено позивача про його пов`язаність з Постачальником, та відповідно не підтверджено, що випадок, коли керівник підприємства-імпортеру є засновником підприємства-експортеру, має безпосередній вплив на ціну товару. Вказане свідчить про безпідставність висновків митного органу в цій частині, викладених в рішенні.

В рішенні про коригування митної вартості №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року зазначено, що при коригуванні митної вартості товару, визначеного в МД №UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року, враховано дані МД: №UA100030/2020/136788, UA500030/2020/208481, UA5000020/2020/225090 та рішення про коригування митної вартості UA 807000/2020/001819/2. Розрахунок митної вартості складає: тов. №1-2,17 дол.США./кг або 170.5700 руб. РФ/кг.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року зазначено, що при коригуванні митної вартості товару, визначеного в МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року, враховано дані МД №UА100030/2020/136788, №UА500030/2020/208481, №UА5000020/2020/225090 та рішення про коригування митної вартості №UА807000/2020/001819/2, №UА807000/2020/001965/2, №UА100310/2020/662174. Розрахунок митної вартості складає: тов. 1 2,17 дол.США./кг * 5688,600 кг = 12344,262 дол.США (950115,66 руб.РФ), тов. 1 2,17 дол.США./кг * 42,800 кг = 92,876 дол.США (7148,50 руб.РФ).

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року зазначено, що при коригуванні митної вартості товару, визначеного в МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року, враховано дані: МД №UА807240/2020/1030 та прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару. Розрахунок митної вартості складає: тов.№ 1: 2,17 дол.США/кг (166,0353 руб.РФ/кг).

Отже, при винесенні двох рішень про коригування митної вартості товару №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року та №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року митний орган керувався, зокрема, рішенням про коригування митної вартості UA 807000/2020/001819/2.

Суд звертає увагу, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року по справі №520/13466/2020, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 року, адміністративний позов ТОВ "БФПЛАСТЕК" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправним і скасовано повністю рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001819/2 від 11.09.2020 р. Визнано протиправною та скасовано повністю картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807240/2020/00013 від 11.09.2020 р.

Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказане свідчить про неправомірність застосування Слобожанською митницею Держмитслужби даних рішення №UA807000/2020/001819/2 від 11.09.2020 року при коригуванні митної вартості товару, визначеної в МД, яке скасовано в судовому порядку.

Також безпідставним є застосування відповідачем при коригуванні митної вартості товару як джерело визначення митної вартості МД №UА100030/2020/136788, оскільки остання також використовувалась при винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001819/2 від 11.09.2020 року, скасованого рішенням суду від 03.12.2020 року по справі №520/13466/2020.

Відповідно до ч.1 ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару (МД №UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року, МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року) за резервним методом враховано дані МД: UA500030/2020/208481, UA5000020/2020/225090, про що зазначено в рішеннях про коригування митної вартості №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року та №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року.

Суд звертає увагу, що в графі 15 «Країна відправника» митних декларацій UA500030/2020/208481, UA5000020/2020/225090 зазначено Китай (Т.2 а.с. 71 – 83). В зазначених МД підприємство декларувало придбаний товар – частини обладнання для фільтрування та очищення води, ін. (МД UA5000020/2020/225090), труби жорсткі (МД UA500030/2020/208481).

В той час, постачальником визначеного в МД №UA 807240/2020/000832 від 29.09.2020 року, МД № UA 807240/2020/001025 від 13.10.2020 року товару є Російська Федерація (Т.1 а.с. 23 – 25, 41 – 43). Крім того, позивач придбавав труби з пластмаси (поліпропілену), жорсткі, безшовні, труби поліпропіленові, що декларував в зазначених вище митних деклараціях.

Судом також встановлено, що при коригуванні митної вартості товару (МД № UA 807170/2020/061906 від 17.11.2020 року) враховано МД №UА807240/2020/1030, про що зазначено в рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року.

Суд звертає увагу, що у вказаних митних деклараціях різні товари, придбані позивачем: в МД № UA 807170/2020/061906 позивачем задекларовано трубу поліпропіленову DIN 32/500, DIN 32/1000, DIN 50/250 (Т.1 а.с. 61 – 62). Тоді як за МД №UА807240/2020/1030 позивач придбавав трубу поліпропіленову DIN 110/3000, DIN 110/2000 (Т.1 а.с. 56 – 57).

Крім того, слід звернути увагу, що в МД №UА807240/2020/1030 ціну товару визначено за курсом валюти 0,36701000, в МД № UA 807170/2020/061906 - за курсом валюти 0,36741000, що також може вплинути на остаточну ціну товару та її коригування в бік збільшення / зменшення.

Отже, визначені в митних деклараціях UA500030/2020/208481, UA5000020/2020/225090 дані є різними за своїми порівняльними характеристиками, не можуть бути джерелом визначення митної вартості МД №UA 807240/2020/000832, МД № UA 807240/2020/001025, оскільки не містять жодних належних параметрів, які б свідчили про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товарами, що ввозились позивачем та декларувались в різних митних деклараціях.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості товару застосовані ним інші рішення про коригування митної вартості товару мітять аналогічні показники, фізичні характеристики, країну виробництва товару, та його виробника.

Так, у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, оскаржувані рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Крім того, посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року, №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року, №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

Суд також звертає увагу, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Однак, оскаржувані рішення такої інформації не містять.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Суд також звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками (АСАУР) є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі №805/2713/16-а.

За таких підстав, митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

Відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).

Тобто вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Крім того згідно Правил, митний орган повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі №810/5436/15.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року по справі №200/6521/20-а.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено розбіжностей в документах, які б могли вплинути на митну вартість або ознак підробки, що б могли надати митному органу підстави для висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В свою чергу, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Проте, відповідачем не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 р. у по справі № 804/1755/17.

Таким чином, надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

У зв`язку з чим рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року, №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року, №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року, та прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807240/2020/00015 від 30.09.2020 року, №UА807240/2020/00016 від 13.10.2020 року та № UА807170/2020/01316 від 18.11.2020 року, є необґрунтовані, протиправні, отже підлягають скасуванню в судовому порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "БФПЛАСТЕК" у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат (сплаченого судового збору), слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підпунктом 4 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень.

В позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру (скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807240/2020/00015 від 30.09.2020 року, №UА807240/2020/00016 від 13.10.2020 року та № UА807170/2020/01316 від 18.11.2020 року), по кожній з яких судовий збір складає 2270,00 грн.

Отже сума судового збору за три вимоги немайнового характеру становить 6810,00 грн. (2270,00*3=6810,00 грн.).

Сукупна сума, на яку відкориговано митну вартість оскаржуваними рішеннями №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року, №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року та №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року, складає 137 005,62 грн.

Отже, сума судового збору за вимоги майнового характеру становить 2270,00 грн.

Загальна сума судового збору за вимоги майнового та три вимоги немайнового характеру складає 9080,00 грн., яка була сплачена позивачем при зверненні до суду (платіжне доручення № 9 від 25.03.2021 року на 6810,00 грн. та платіжне доручення № 14 від 14.04.2021 року на суму 6810,00 грн.) з даним позовом та відповідно яку слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Решта судового збору 4 540,00 грн. (платіжне доручення № 14 від 14.04.2021 року на суму 6810,00 грн. – 2270,00 грн. = 4 540,00 грн.) не підлягає не підлягає стягненню, оскільки є надмірно сплаченим.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про повернення йому надмірно зарахованої до бюджету суми коштів у розмірі 4 540,00 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір" та Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. №787.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БФПЛАСТЕК" (код ЄДРПОУ 39540584, адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22 до Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958, адреса: 61003, м. Харків, Київський район, вул. Короленка, 16-Б) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001965/2 від 30.09.2020 року, №UА807000/2020/002157/2 від 13.10.2020 року, №UА807000/2020/002510/2 від 18.11.2020 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807240/2020/00015 від 30.09.2020 року, № UА807240/2020/00016 від 13.10.2020 року, № UА807170/2020/01316 від 18.11.2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БФПЛАСТЕК" (код ЄДРПОУ 39540584) судові витрати в розмірі 9080 (дев`ять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2021 року.

Суддя О.В.Шевченко