Рішення № 99618970, 26.08.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5337/18

Провадження № 2/346/49/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

за участі секретаря Сав`як О.В.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 16 липня 2002 року вони продали ОСОБА_5 , громадянину США відповідно до укладеного договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Трачук Л.В. Коломийського нотаріального округу за № Д-1618 - житловий будинок з належними господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості. Відповідно до п.11 вказаного договору право власності на житловий будинок та земельну ділянку у покупця виникло з моменту нотаріального посвідчення даного договору, тобто 16 липня 2002 року .Вказує, що квартиру (ключі від неї) не прийняли ані представник, ані власник, і вони позивачі, залишились проживати у спірному житлі. Там же залишились і зареєстровані , оскільки без згоди власника , за відсутності правовстановлюючих документів на житло, самостійно, не могли знятися з реєстрації. Розуміючи, що покупець проживає у США, очікували, що останній приїде, і вони передадуть квартиру власнику. Однак, з покупцем у них не було зв`язку, та їм стало відомо, що покупець ОСОБА_6 помер приблизно у 2006-2007 роках

Протягом всього часу з моменту смерті власника до сьогоднішнього дня , більше 10 років, вони не змінювали місця проживання та добросовісно, відкрито і безперервно користуються спірним житлом, утримують його, користуються та сплачують за комунальні послуги, здійснюють своє виборче право за вказаною адресою, про що свідчать відмітка про реєстрацію місця проживання у паспортах , відомості з Державного реєстру виборців , укладені угоди на надання комунальних послуг.

Зазначає, що відповідно до відповіді ОКП «Коломийське МБТІ» № 98 а від 25.04.2018 на запит адвоката , згідно реєстраційної справи житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 остання реєстрація права власності на цей будинок була на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Трачук Л. 16.07.2002 за № Д-1618. У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно , Державном реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо реєстрації права на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 . Вважають, що на сьогодні зареєстрованих власників спірного майна не має.

Просять суд визнати за ними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на будинок АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що до них приїжджав із США чоловік рідної сестри його матері ОСОБА_7 та побачивши, що їх родинний дім в занедбаному стані, запропонував продати йому будинок , та вони домовились , що ОСОБА_8 зробить ремонт, щоб в наступні рази, як вони приїжджатимуть з-за кордону будуть мати, де проживати. По усній домовленості він,позиивач ОСОБА_9 мав проживати в будинку та доглядати його. З покупцем ОСОБА_8 не мав жодного зв`язку. ОСОБА_10 , як представник ОСОБА_11 по довіреності вела справи, повинна була займатись ремонтом спірного житла. Йому було відомо, що покупець ОСОБА_8 захворів . Зазначає, що весь цей час підтримував будинок в належному стані, проживає в спірному житлі, однак останні роки постійно не проживає, бо взимку в будинку проживати немождиво із-за холоду. Приблизно у 2007-2009 роках від ОСОБА_12 йому стало відомо про смерть покупця ОСОБА_13 . Оскільки власника будинку не зареєстровано, а це його родинний дім, який потребує догляду , він звернувся до суду з даним позовом.

Позивачі в судове засідання не з`явились, матеріали справи містять заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розгляд справи без їх участі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала мотиви та вимоги позову, доповнивши, що всі справи від імені спадкодавця ОСОБА_13 на Україні по довіреності вела ОСОБА_10 . З пояснень позивача ОСОБА_14 вбачається, що продавці та покупець були далекими родичами та у всіх родинні корені мали початок у спірному будинку, оскільки мати ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 та мати дружини ОСОБА_11 були рідними сестрами та спірний будинок колись належав іхній сім`ї. Сторони домовились за символічну плату продати покупцю будинок з умовою, що покупець, в свою чергу, через свого представника ОСОБА_10 , відремонтує його і таким чином родинний маєток продовжить своє існування. Прямого зв язку з спадкодавцем ОСОБА_8 позивачі не мали. З пояснень позивача ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_6 після купівлі сіпрного будинку переслав кошти на рахунок ОСОБА_10 і вона організувала залиття фундаменту біля будинку приблизно у 2003-2004 роках, ремонтом будинку так і не почала займатися. Спочатку мотивувала недостатністю коштів та тривалою хворобою ОСОБА_8 , а пізніше, приблизно у 2006-2007 роках повідомила про смерть ОСОБА_8 . З пояснень свідка ОСОБА_10 видно , що її чоловік є онуком ОСОБА_15 (однієї із семи сестер народжених у спірному будинку) і, яка колись була співвласницею спірного будинку, що підтверджується матеріалами інвентарної справи та свідчить про зацікавленість ОСОБА_10 щодо спірного майна.

Після 2004 року спірним майном ніхто не цікавився, прав на будинок ніхто не заявляв, а продавці були впевнені що власник будинку помер, з того часу (2006-2007 роки), позивачі стали проживати у ньому як власники та добросовісно, відкрито і безперервно користувались спірним житлом, утримували його, користувались та сплачували за комунальні послуги, здійснювали своє виборче право за вказаною адресою. Ту обставину, що позивачі відкрито володіли спірним майном, проживали у спірному будинку більше 15 років та ніхто крім них там за цей час не проживав підтвердили у судовому засіданні свідки. Свідчення ОСОБА_10 просить оцінити критично оскільки проживає свідок далеко від спірного будинку та є зацікавленою особою. Оскільки позивачі вважали ОСОБА_13 померлим з 2007 року, саме з цього часу слід відраховувати час володіння нерухомим майном, який становить на момент звернення з даним позовом 11 років.

Звертає увагу суду, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Матеріали справи містять також переклад заповіту ОСОБА_13 , складеного на території Сполучених Штатів Америки, за змістом якого його доньки є спадкоємцями всього його майна. У ОСОБА_16 , який був складений 18 квітня 1997 року зазначено, що ОСОБА_17 та ОСОБА_18 є його дітьми. У Свідоцтві про смерть ОСОБА_13 зазначено місце його проживання на момент смерті : місто Уіт Рідж, округ Джеферсон, штат Колорадо. У довіреності, виданій дочкою померлого на ОСОБА_10 зазначено, що ОСОБА_18 проживає у штаті Вайомінг, США інша донька проживає у штаті ОСОБА_19 .

Матеріалами інвертаної справи на будинок та Інформаційною довідкою з державного реєстру прав на нерухоме майно встановлено, що спірне майно на сьогодні не має власника. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 18.10.2019, виданої Коломийською міською державною нотаріальною конторою, за ОСОБА_20 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини ніхто не приймав. Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 25.02.2021 року виданим приватним нотаріусом Маркеловою І.М. встановлено факт заведення спадкової справи, однак відсутні відомості про прийняття спадщини. З огляду на наведене, матеріалами справи встановлено, що спірне майно не має власника.

Вказує, що на момент заволодіння майном ( приблизно 2006-2007 роки) позивачі були впевнені в тому, що будинок нікому не належить, оскільки мали інформацію про те, що покупець помер і ніхто не прийняв спадщини за ним, а та обставина, що вони були зареєстровані у будинку обгрунтовувала на їх думку, правомірність такого володіння. Отже, після укладення договору купівлі-продажу позивачі фактично зберігали майно для покупця, доглядали будинок, а з того моменту, коли дізналися про смерть покупця ніхто не успадкував спірне житло (2007 рік). а позивачі добросовісно, відкрито та безтитульно володіли будинком, оскільки право користування спірним майном вони втратили з моменту відчуження будинку. Просить задоволити позовні вимоги.

Представники відповідача ОСОБА_21 , ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що положення щодо набувальної давності закріплені у ЦК України, зокрема, як первісний спосіб набуття права власності, оскільки права набувача залежать не від волевиявлення попереднього власника, а від сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України - добросовісності заволодіння, відкритості та безперервності подальшого володіння річчю протягом певного строку. З практики судів видно, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. В даному випадку такої ознаки як добросовісність заволодіння не вбачається. Крім того, до міської ради поступило клопотання від спадкоємців з фото таблицею, де видно, що будинок в занедбаному стані.

Просить взяти до уваги пояснення свідків, які ствердили, що в будинку ніхто не проживає. З наданих міській раді фотографій видно, що в будинку ніхто не проживає. Встановлено, що спадкоємці ОСОБА_8 проживають в Америці, від спадщини не відмовляються, після смерті ОСОБА_11 спадщину прийняли, і наразі оформляють спадкові права.

Вислухавши пояснення сторін, беручи до уваги пояснення свідків, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 16 липня 2002 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , продали ОСОБА_5 громадянину США ( від імені якого діяла ОСОБА_22 ) на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Трачук А.В. Коломийського нотаріального округу за № Д-1618, житловий будинок з належними господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості. Відповідно до п. 11 вказаного договору право власності на житловий будинок та земельну ділянку у покупця виникло з моменту нотаріального посвідчення даного договору, тобто 16 липня 2002 року.(а.с.234)

Наведене підтверджується довідкою №б/н від 10.04.2018 ОКП «Коломийське мБТІ»(а.с.8)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.07.2018 р. інформація щодо реєстрації права на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , відсутня (а.с.13).

Як видно з копії спадкової справи відкритої після смерті громадянина США ОСОБА_13 останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 штат Колорадо США (Т.2 а.с.13-18) Спадкоємці останнього ОСОБА_23 та ОСОБА_24 підписали відповідно 20.12.2019 року та 27.01.2020 декларації з метою отримання свідоцтва про спадщину за заповітом (Т.2 а.с.12-69).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_25 сусідка позивачів, пояснила, що ОСОБА_9 проживає в будинку по АДРЕСА_1 близько 15 років, також, наведене підтвердив і свідок ОСОБА_26 , який пояснив , що вони з ОСОБА_27 сусіди з 1995 року , і в будинку проживає тільки ОСОБА_28 ,що він ходить до нього в гості , вони допомагають один одному.

Свідок ОСОБА_29 , яка являється сусідкою, ствердила, що позивач ОСОБА_14 знаходиться влітку у спірному господарстві протягом 10 років, а зимою не проживає оскільки немає опаленняу спірному житлі.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що ОСОБА_9 є його сусідом і він останнім часом в будинку не проживає, йому особисто пояснював, що у спірному житлі відрізали газ, відсутнє опалення. Ствердив, що приблизно 4-5 років в будинку ніхто не проживає в тому числі позивачі.

Суд бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що проживає поруч із спірним будинком, та їй відомо про те, що позивачі є племінниками жінки спадкодавця він же покумеуь спірного нерухомого майна ОСОБА_8 , та на початку 2000 року ОСОБА_8 і ОСОБА_31 приїжджали до ОСОБА_32 , позивачі ОСОБА_33 і ОСОБА_14 активно пропонували їм купити спірний будинок. Вона, ОСОБА_12 була посередником, оформляла документи. ОСОБА_34 передавала гроші на утримання хати, допомагала матеріально, вони погодились, щоб позивач ОСОБА_14 жив у будинку поки не вирішить своїх питань з житлом. Після смерті ОСОБА_8 є спадкоємці за заповітом. В спірному будинку ніхто не проживає, газом і світлом ніхто не користується. Деколи позивач ОСОБА_14 приїжджав до спірного будинку. Позивачам достеменно було відомо, що вона з родичами ОСОБА_8 підтримує зв`язок, однак до неї жодного разу позивачі не звертались. Як їй відомо спадкоємці після ОСОБА_35 не відмовились від спадщини .

Посилання представника позивача про зацікавленість свідка ОСОБА_10 , суд вважає безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до вимог ч.2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1ст. 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Виходячи зі змістуст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи та які повинен довести саме позивач (ч. 1ст. 60 ЦПК України), є: законний об єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому, добросовісність володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

Суд звертає увагу, що при визнанні права власності за набувальною давністю володілець майна повинен не знати і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ці обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Інакше кажучи, обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужим майном, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Вищезазначена позиція, висловлена в Постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 755/16913/1б-ц, а саме необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Тому при вирішенні спору належить встановити саме факт добросовісності заявника на момент отримання ним майна, а саме, що у позивачів, як володільця майна, не могло бути сумнівів у тому, що на це майно не претендують інші особи і вони отримали це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних в кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Посилання позивачів на добросовісність, відкритість, давність володіння житловим будинком та можливість визнання за ними права власності за набувальною давністю в порядку, визначеному статтею 344 ЦК України є неаргументованими та недоведеними, оскільки за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позивачами не був доведений той факт, що вони, при заволодінні чужим майном не знали і не могли знати про відсутність у них підстав для набуття права власності, оскільки як ствердив позивач ОСОБА_9 він за домовленістю з ОСОБА_8 доглядав за будинком, а після смерті останнього позивачам також було відомо про наявність у Кузьмича дітей (спадкоємців ) ОСОБА_36 та ОСОБА_24 .

Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Однак, як ствердив позивач ОСОБА_14 останнім часом він постійно в будинку не проживає, зокрема взимку, коли холодно. Суд бере до уваги лист від 06.06.2018 Коломийського відділення ПАТ «Івано-Франківськгаз», де зазначено, що споживання газу за адресою вуд. АДРЕСА_1 не проводиться та показник газового лічильника не змінився з червня 2015 року . Наведене також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_10 (а.с.12). Щодо періодичного перебування та проживання позивача ОСОБА_4 у спірному господарстві та житлі, то суд вважає, що позивач ОСОБА_14 створював видимість такого проживання. Крім того не доведено в судовому засіданні і позовні вимоги, які мають значення для справи, стосовно позивача ОСОБА_3 .

Що стосується пояснень свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , то суд їх до уваги не приймає так як такі спростовуються вищенаведеним.

Виходячи зі змісту викладеного, обставинами, які мають значення для справи, і які, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинен довести саме позивач є: законний об`єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

З огляду на викладене, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, ст.ст.16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст.81,84,263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнаня права власності на будинок АДРЕСА_1 у рівних частках, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платників НОМЕР_2 ;

Коломийська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження 78203, пр. М.Грушевського 1 м. Коломия Івано-Франківська область Код ЄДРПОУ: 04054334.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2021 року.

Суддя Беркещук Б. Б.