Рішення № 99617151, 14.09.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3952/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому представник позивача просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 із розрахунку 70% сум грошового забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивачу виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення та здійснити виплату недонарахованої суми пенсії з 01.01.2016 єдиним платежем;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ по лінії Міністерства внутрішніх справ України та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. З 2011 року пенсія була призначена у розмірі 76% від сум грошового забезпечення, що вбачається з листа відповідача від 16.06.2021 вих. № 2137-2409/Б-02/8-1200/21 та копії розрахунку пенсії за вислугу років на 01.12.2015 по пенсійній справі № 1203009727. 16.06.2021 позивачу стало відомо, що відповідачем було здійснено перерахунок його пенсії з 01.01.2016 із розрахунку 70% відповідних сум гуртового забезпечення.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують конституційне право позивача на соціальний захист.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.50).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.34-35).

02.09.2021 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 29293/201 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі (арк.спр.34-35).

01.09.2021 від представника позивача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 29178/2021 надійшла відповідь на відзив, в якому наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі (арк.спр.32).

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою суду від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.25-26).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , виданий 19.06.1996 року народження Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 є пенсіонером за вислугою років, про що свідчить відповідне пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 (арк.спр.6).

Відповідно до інформації зазначеної у довідці від 10.05.2017 № 0000201149, ОСОБА_2 , є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 (арк.спр.7).

Відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 19.08.2018 № 618-ЛК, виданою ОСОБА_2 вбачається, що розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року за прирівняною посадою начальника управління апарату Головних управлінь Національної поліції до посади заступник начальника штабу Управління МВС України в Луганській області становить: посадовий оклад – 3400,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням полковник поліції – 2400, 00 грн., надбавка за стаж служби (45 відст.) – 2610,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень – 510,00 грн., премія – 1056,13 грн., всього – 9976,13 грн. (арк.спр.43).

Відповідно до протоколу за пенсію справою – 1203009727 (МВС) від 01.06.2017 вбачається, що пенсію призначено із розрахунку основного розміру пенсії 76 % грошового забезпечення (вислуга років 27) у розмірі 6787,64 грн. (арк.спр.39).

У свою чергу, з 01.01.2016 згідно пункту 3 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 було проведено перерахунок пенсії за вислугою років позивача та визначено розмір пенсії у вигляді 70 відсотків грошового забезпечення (вислуга років 27) у розмірі 6983,29 грн., про що свідчить відповідний протокол за пенсійною справою – 1203009727 (МВС) від 01.01.2016 (арк.спр.40).

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ПФУ в Луганській області було проведено перерахунок пенсії та зменшено відсоткове відношення основного розміру грошового забезпечення саме з 01.01.2016.

Листом від 16.06.2021 № 2137-2409/Б-02/8-1200/21 було повідомлено позивача про те, що на виконання Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 103 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення від 19.03.2018 № 618-ЛК, виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Луганській області з урахуванням норм Закону № 2262, чинних на дату виникнення права на перерахунок, а саме із розрахунку 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (арк.спр.8).Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, викладені у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, суд визнає дану адміністративну справу типовою до зразкової справи № 240/5401/18 та вважає за необхідне розглянути її з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень частини першої статті 13 Закону № 2262 (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу

20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

При цьому, частиною другою цієї статті визначено, що Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262 (в редакцій, чинній на час проведення перерахунку пенсії), відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку ( 45-2008-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача саме з 01.01.2016 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за чинною на час перерахунку пенсії редакцією ст.13 Закону, якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Суд вважає помилковим посилання відповідача при перерахунку пенсії ОСОБА_2 на редакцію ст. 13 Закону, яка була чинною на день перерахунку пенсії, з огляду на наступне.

Так, у рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та здійснюється на підставі ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ у зв`язку із зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, при визначенні її розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2018 у справі №564/2288/16-а (адміністративне провадження № К/9901/23573/18).

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 85 відсотків від грошового забезпечення.

Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Частиною 3 статті 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 по зразковій справі №240/5401/18 полягають у наступному.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ані Законом №3668-VI, ані Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін постанову від 04.02.2019 Верховного Суду по зразковій справі №240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області протиправними, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_2 з 76% грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення.

Щодо порядку та способу виконання рішення, у тому числі виплати пенсії, суд зазначає, що вказане питання віднесено виключно до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

З метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_2 у розмірі 76 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню зі словесним коригуванням способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №3669 від 09.08.2021 (арк.спр.23).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, позивачу необхідно відшкодувати 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Керуючись статтями 2, 9, 90, 139, 241-246, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 21782461, місцезнаходження: Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_2 з 76 % до 70 % сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Кисельова