Рішення № 99616979, 14.09.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1250/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЄВРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” 02.10.2020 року звернулось до суду з позовною заявою, в подальшому уточненою від 21.10.2020 року (адміністративна справа №340/4227/20), а також з урахуванням ухвали суду про роз`єднання позовних вимог від 22.03.2021 року в адміністративній справі №340/4227/20, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.02.2020 р. №37242;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.03.2020 р. №51429;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві вчинити дії щодо виключення товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ЄВРО ТРЕЙД” з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою судді від 26.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін по справі №340/4227/20, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

В подальшому ухвалою суду від 22.03.2021 року роз`єднано позовні вимоги у справі №340/4227/20, виділивши у самостійне проваджень позовні вимоги ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.02.2020 р. №37242, від 16.03.2020 р. №51429 та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.70-72).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.03.2021 року визначено головуючого суддю – Казанчук Г.П., а роз`єднаним позовним вимогам, що виокремленні в самостійне провадження присвоєно порядковий номер - №340/1250/21 (а.с.73).

Позов позивачем мотивовано тим, що оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.02.2020 р. №37242 та від 16.03.2020 р. №51429 прийняті ГУ ДПС у м. Києві на підставі пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку є необґрунтованими та протиправними, таким, що перешкоджають повноцінному провадженню господарської діяльності товариства.

Від представника Головного управління ДПС у місті Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву (зареєстрований до адміністративної справи №340/4227/20) у якому позов не визнав. Стверджував про законність спірних рішень, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України. Таким чином, просив суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог (а.с.74-82).

Ухвалою від 29.03.2021 року суддя прийняла дану позовну заяву з роз`єднаними позовними вимогами до свого провадження. Також вказаною ухвалою позовну заяву ТОВ «ТД ЄВРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху. Позивача було повідомлено про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали. Відповідача зобов`язано надати суду докази у справі (а.с.88-89).

Ухвалою від 13.09.2021 року заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом та продовжено розгляд справи №340/1250/21.

Відповідачем 19.04.2021 року суду надані письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.03.2021 року (а.с.114-115).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД ЄВРО ТРЕЙД” (надалі за текстом – позивач, товариство) є юридичною особою, що зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.07.2019 року, номер запису: 10651020000031049.

З 01.09.2019 року позивач є платником ПДВ (індивідуальний податковий номер 431136526513), що підтверджується інформацією з реєстру платників податку на додану вартість (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).

Як зазначено позивачем з моменту створення товариства і по 22.07.2020 року позивач перебував на обліку у ГУ ДПС у м. Києві за основним місцем обліку, а з 23.07.2020 року позивача була взято на облік в даного задача за неосновним місцем обліку до закінчення 2020 року та у ГУ ДПС у Кіровоградській області за основним місцем обліку з наступного 2021 року

При цьому як зазначено позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву позивач буде перебувати на обліку у ГУ ДПС у м. Києві до закінчення процедури судового оскарження справ адміністративного судочинства стосовно адміністрування податків і зборів.

Основним видом економічної діяльності позивача, згідно з кодами КВЕД-2010, є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Тобто, фактично позивач здійснює дальність з оптової торгівлі вугільною продукцією (вугільна фракція дрібнодисперсна (шлам вуглевмістний) (код УКТ ЗЕД 2701).

Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2020 року прийнято рішення №37242 про відповідність ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.44), в якому зазначено наступне: “В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що підприємство ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” (код ЄДРПОУ 43113659) здійснює придбання послуг: супроводження вантажу у суб`єкта господарювання ТОВ “ПАРМАКТ” (код 43100519), який здійснює ризикову діяльність. Також встановлено невідповідність кількості реалізованих товарів придбаним, а саме реалізований товар – вугільна фракція дрібнодисперсна (код УКТЗЕД 2701) в кількості 11,3 тис.т, який придбаний в кількості 8,3 тис.т. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання наступних послуг – супроводження вантажу”.

Позивач 02.03.2020 року направив до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (а.с.51). Повідомлення містило письмові пояснення та копії документів, які позивач самостійно визначив, як такі, що необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (а.с.48-50). Загальна кількість документів становила 127 шт.

04.03.2020 року позивач отримав квитанцію № 2 (реєстраційний № 9042140455) про неприйняття повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 04.03.2020 року у зв`язку з тим, що кількість документів довільного формату перевищує 100 шт. (а.с.52).

Позивач вдруге направив до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, розбивши 127 документів довільного формату на дві частини (а.с.53, 55). Так, перша частина містила Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №2 від 05.03.2020 року та 73 документа та друга частина – Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №3 від 05.03.2020 року та 54 документи.

Відповідно до квитанції №2 від 05.03.2020 року (реєстраційний №9042565390) Повідомления про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №2 від 05.03.2020 року (73 шт.) прийнято (а.с.54). Другу частину документів (54 шт.) разом з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №3 від 05.03.2020 р. відповідно до квитанції №2 від 05.03.2020 року (реєстраційний № 9042565873) не прийнято на підставі того, що на розгляд Комісії регіонального рівня вже подано Повідомлення про інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.03.2020 року №9042565390 (а.с.56).

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів відповідачем 16.03.2020 року прийнято рішення №51429 про відповідність ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.57), в якому зазначено наступне: “Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” в процесі якого встановлено, що платником здійснюється придбання послуг (супроводження вантажу тощо) у суб`єктів господарювання які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ “ПАРМАКТ” (код ЄДРПОУ 43100519). Згідно баз даних ДПСУ відомості щодо об`єктів оподаткування (20-ОПП) відсутні. Крім того, підприємство декларує значні обсяги реалізації (1203,7 тис. грн.) при кількості працівників 4 особи”.

На думку позивача, прийняті контролюючим органом рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Отже у даній справі правомірність винесення Головним управлінням ДПС у м. Києві рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.02.2020 р. №37242 та від 16.03.2020 р. №51429 є предметом спору, який передано на розгляд адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд керується та виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У пункті 3 Порядку №1165 наведені ознаки безумовної реєстрації, у разі відповідності яким податкових накладних / розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку) згідно з пунктом 4 цього Порядку підлягають безумовній реєстрації в Реєстрі.

Натомість, відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Так, зокрема Додатком 1 до Порядку №1165 визначені такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Порядок перевірки платника податку на відповідність критеріям ризиковості визначений у пункті 6 Порядку №1165.

Так, згідно з абзацами 2-6 пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзаців 7-8 пункту 6 Порядку №1165 Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Згідно з абзацами 9 - 18 пункту 6 Порядку №1165 інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З огляду на зміст вказаних приписів, суд приходить до висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення \ відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований відповідачем, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 11.02.2020 року №37242, суд встановив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, з його змісту та з відзиву на позовну заяву суд убачає, що відповідачем прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з надходженням податкової інформації отриманої в ході аналізу баз даних ДПС України під час виконання функцій контролю щодо придбання послуг (супроводження вантажу) у контрагента, який здійснює ризикову діяльність, встановлення невідповідності кількості реалізованих товарів придбаним, а саме реалізований товар – вугільна фракція дрібнодисперсна (код УКТЗЕД 2701) в кількості 11,3 тис.т, який придбаний в кількості 8,3 тис.т., а також щодо формування податкового кредиту за рахунок придбання послуг – супроводження вантажу.

При цьому, жодних доказів, які б підтверджували встановлення ризиковості здійснення конкретної господарської операції ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД”, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, відповідачем, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, до матеріалів справи не додано.

Ухвалою від 29.03.2021 року суд зобов`язував Головне управління ДПС у м. Києві надати суд, зокрема письмові пояснення щодо повторного прийняття рішення про відповідність ТОВ «ТД ЄВРО ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; протоколи засідання комісії Головного управління ДПС у м. Києві прийняття рішень від 11.02.2020 року №37242 та від 16.03.2020 року №51429.

На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідачем надіслані письмові пояснення, у яких було фактично процитовано зміст спірних рішень. Витребувані протоколи засідання комісії Головного управління ДПС у м. Києві за результатами проведення яких були прийняті спірні рішення відповідач суду не надав.

Більш того, під час розгляду справи відповідач взагалі не надав жодних доказів, які досліджувалися відповідачем у процесі проведення засідання комісії та які слугували підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.

Також контролюючий орган не надав суду жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які б характеризувалися ознаками недодержання ним вимог чинного податкового законодавства України.

Стосовно можливої наявної податкової інформації щодо здійснення придбання послуг (супроводження вантажу у суб`єкта господарювання) у контрагента, який здійснює ризикову діяльність суд зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом обставин того, що підприємством здійснювались безтоварні операції із відповідним контрагентом.

При цьому, підприємство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Також зазначена відповідачем у спірному рішенні від 11.02.2020 року №37242 обставина щодо невідповідності кількості реалізованих товарів придбаним (а саме реалізований товар: вугілля фракція дрібнодисперсна (код УКТЗЕД 2701) в кількості 11,3 тис. тон, який придбаний в кількості 8,3 тис. тон, як на переконання суду може бути пов`язана з об`єктивними факторами і взагалі не стосується реальності господарської діяльності загалом. Перевірка платника податку критеріям ризиковості здійснюється при проведенні перевірки податкової накладної, поданої платником податку для реєстрації, натомість судом встановлено, що 11.02.2020 року у день прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення №37242 позивач не подавав для реєстрації жодної податкової накладної. Відповідачем не надано жодного документального доказу в обґрунтування прийнятого рішення та зокрема щодо зазначення даної інформації. Відтак, неможливо встановити про реалізацію якого саме товару зазначає контролюючий орган та при перевірці яких даних контролюючий орган визначив ці показники. Також, твердження контролюючого органу, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку через те, що сформував податковий кредит за рахунок придбання послуг по супроводженню вантажу є необґрунтованим, оскільки ПК України надає право формувати податковий кредит за рахунок придбання будь-яких послуг за умови реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, означене не є достатнім для підтвердження правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного у даній справі рішення від 11.02.2020 року №37242 та у сукупності, із вище встановленими обставинами, вказує на його прийняття з порушенням законодавчо визначеної процедури, за відсутності відповідних правових підстав, що суперечить принципу верховенства права та є порушенням принципу належного урядування.

Відтак, у межах спірних правовідносин податковим органом не підтверджено існування підстав для винесення спірного рішення від 11.02.2020 року № 37242, тобто наявності у нього на час прийняття такого рішення податкової інформації відносно позивача, яка надала йому підстави віднести платника податків до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, оскаржене рішення від 11.02.2020 року № 37242 не відповідає вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, відповідно, у цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.03.2020 р. №51429, суд зазначає наступне.

Спірне рішення №51429 від 16.03.2020 року про відповідність ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.57) прийнято відповідачем за результатом розгляду останнім отриманих від позивача інформації та копій документів щодо його невідповідності критеріям ризиковості платника податку, оскільки відповідачем попередньо вже прийнято рішення від 11.02.2020 р. №37242, яке в свою чергу, у даній адміністративній справі, визнано судом протиправним.

Суд зауважує, що у рішенні №51429 від 16.03.2020 року відповідач повторно вказав про здійснення придбання послуг (супроводження вантажу тощо) у суб`єктів господарювання які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ “ПАРМАКТ” (код ЄДРПОУ 43100519), а також додатково зазначено, що згідно баз даних ДПСУ відомості щодо об`єктів оподаткування (20-ОПП) відсутні. Також вказано що підприємство декларує значні обсяги реалізації (1203,7 тис. грн.) при кількості працівників 4 особи.

Щодо викладених у спірному рішенні ознак ризковості, суд зазначає, що підприємство, здійснюючи придбання послуг (супроводження вантажу у суб`єкта господарювання) у контрагента, який, на думку податкового органу, здійснює ризикову діяльність не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, та не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента, про що судом зазначалось вище.

Разом з тим, суд наголошує, що вид діяльності позивача не вимагає наявності виробничих потужностей, оскільки він не являється виробником продукції, що не спростовано податковим органом. Специфіка оптової торгівлі вугіллям та вугільною продукцією полягає в тому, що вугілля навантажується в залізничні вагони на станції вантажовідправника, транспортується залізничним транспортом до станції вантажоодержувача. Зберігання товару на складі в процесі здійснення даних господарських операцій не відбувається. Таким чином, здійснення даного виду діяльності не потребує наявності власних чи орендованих виробничих потужностей, складських приміщень для зберігання товару, і не потребує оформлення довіреностей на поставку партії товару у вагонах залізницею, а також значного штату працівників на товаристві.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів (в т.ч. протоколи засідання комісії Головного управління ДПС у м. Києві), які досліджувалися відповідачем у процесі проведення засідання комісії та які слугували підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками, вказаними в оскаржуваному рішенні від 16.03.2020 р. №51429, у зв`язку з чим таке рішення не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесено необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд убачає, що ТОВ “ТД ЄВРО ТРЕЙД” 24.03.2020 року була подана до Державної податкової служби України скарга на спірне рішення від 16.03.2020 р. №51429 (а.с.58-67).

На скаргу позивача, податковим органом центрального рівня надано лист-відповідь від 15.04.2020 року №1340616/99-00-06-05-01-06 в якому повідомлено наступне:

«Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ. Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України. Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття. Враховуючи викладене вище, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, такому платнику необхідно подати документи, керуючись пунктом 6 Порядку» (а.с.68-69).

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що податкові накладні, які позивач направляє для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій. Тому спірні рішення безпосередньо впливають на права позивача, а відтак підлягають скасуванню.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки спірні рішення від 11.02.2020 р. №37242 та від 16.03.2020 р. №51429 є протиправними, то суд, скасовуючи їх, зобов`язує відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у повному обсязі на загальну суму 4204 грн. (платіжні доручення №60 та №61 від 30.09.2020 року по 2102 грн.) (а.с.42, 43) (оригінали платіжних доручень знаходяться в справі 340/4227/20) як за 2 вимоги немайнового характеру.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 4204 грн. (2102 грн. х 2) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ЄВРО ТРЕЙД” до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37242 від 11.02.2020 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №51429 від 16.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю “ТД ЄВРО ТРЕЙД” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь товариство з обмеженою відповідальністю “ТД ЄВРО ТРЕЙД” (код в ЄДРПОУ 43113659) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4204 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код в ЄДРПОУ 43141267).

Копію рішення суду надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Реквізити сторін:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “ТД ЄВРО ТРЕЙД” - просп. Інженерів, буд.15, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014; код в ЄДРПОУ 43113659;

відповідач – Головне управління ДПС у м. Києві - вул. Шолуденка, буд.33/19, м. Київ, 04116; код в ЄДРПОУ 43141267.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук