Рішення № 99616955, 15.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року справа №320/9981/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі – позивачка або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , 1968 р.н., від 15.07.2020 №103950001639;

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 , 1968 р.н., пенсію зі зниженням пенсійного віку, визначивши її ліквідатором 2 категорії, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 15.07.2020.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка зазначила, що відповідачем незаконно відмовлено у призначенні їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796) з підстав того, що надані позивачем документи не підтверджують факт її проживання в зоні у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.

Позивачка не погоджується зі спірним рішенням та вважає, що нею було надано всі необхідні документи, які підтверджують її проживання та роботу в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів та свідчать про наявність у неї права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що надані позивачкою документи не підтверджують наявність у неї права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796.

Так, відповідач зазначив, що позивачкою не надано довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1998 № 122.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірне рішення прийнято правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/9981/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від позивача та відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 від 29.10.2020.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що зареєстрована та проживає у м. Фастів Київської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 26.10.2001 (а.с.10).

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 30.08.1998, і має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

10.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою при призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До заяви позивачки про призначення пенсії додані наступні документи:

- копію диплому (свідоцтво, атестат) про навчання № НОМЕР_3 ;

- копію довідки з ДПІ про облік як суб`єкт підприємницької діяльності № 17483 від 01.06.2020;

- копію довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000;

- копію довідки про зміну назви організації №05-05/58;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсій, а саме копію платіжної відомості від 1987, копію списку працівників, копію виписки з наказів, копію наказу від 1987 року, копію табелю робочого часу;

- заяву про призначення/перерахунок пенсії №2637;

- заяву про спосіб виплати пенсії;

- копію довідки про періоди стажу №05-05/58 від 02.06.2020;

- копію паспорту;

- копію посвідчення постраждалого від НОМЕР_4 ;

- копію свідоцтва про народження дитини № НОМЕР_5 ;

- копію свідоцтва про шлюб № НОМЕР_6 ;

- копію трудової книжки НОМЕР_7 (а.с. 77-100).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області «Про відмову у призначенні пенсії за віком» № 103950001639 від 15.07.2020 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Підставою для відмови у призначенні пенсії слугувало те, що первинних документів для підтвердження перебування та роботи в зоні ЧАЕС, а саме довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1998 № 122 позивачкою надано не було.

Згідно з документами, наданими для призначення пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 становить 19 років 2 місяці 1 день.

У спірному рішенні зазначено, що право на призначення пенсії ОСОБА_1 набуде по досягненню 60-річного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 137-138).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; 2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; 3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV обумовлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної; політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до пунктів 1.6-1.7 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами другою-третьою статті 15 Закону №796 підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

Згідно з приписами частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (далі - Порядок №501, який був чинним під час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесених до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Пунктом 10 Порядку №501 визначено, що видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту); г) (Підпункт "г" пункту 10 виключено на підставі Постанови КМ N 404 від 08.06.95 ) рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі в будь-яких роботах за певний період, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, в тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони.

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 11.12.2018 у справі №750/4895/17, від 21.11.2018 у справі №751/2081/17, від 31.07.2018 у справі №751/2050/17, від 27.02.2019 у справі №500/2778/17, від 21.11.2019 у справі №572/47/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи надає право користування пільгами, встановленими Законом №796, у тому числі, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Як було встановлено судом, 11.02.1993 Київською обласною державною адміністрацією було видано позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 2) серії НОМЕР_2 .

Водночас, суд зауважує, що Закон №796-ХІІ надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 8 років за умови роботи в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.

Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивачки, ОСОБА_1 у період з 01.08.1986 по 18.05.1992 працювала у Фастівському райпобуткомбінаті міста Фастів Київської області (а.с.98).

Згідно з архівною довідкою Архівного відділу Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 06-05/69 від 29.05.2020, в документах архівного фонду №170 «Комбінат побутових послуг (Райпобуткомбінат) м. Фастів Київської області» є відомості про те, що ОСОБА_2 дійсно була зарахована на практику (березень-липень 1986 року), а потім прийнята на роботу перукаря в перукарню №7, з квітня 1989 по липень 1990 перебувала у декретній відпустці, звільнилася 18.05.1992 у зв`язку з переводом на Мале підприємство «Молодість».

Згідно з наказом по Фастівському райпобуткомбінату №98 від 09.04.1987 ОСОБА_2 була відряджена в район Чорнобиля для надання допомоги з обслуговування працюючих терміном 31 день з 10.04.1987 по 10.05.1987.

З табеля «Фастовського РБК, участок Чернобыль БПК», вбачається, що ОСОБА_1 у період з 10.04.1987 по 10.05.1987 перебувала в м. Чорнобиль та працювала на посаді перукаря (а.с.22-23, також зворотній бік). Наведене також підтверджується списком осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.24).

Згідно з платіжною відомістю на виплату заробітної плати за квітень-травень 1987 року ОСОБА_1 за період роботи в м. Чорнобиль з 10.04.1987 по 10.05.1987 виплачено заробітну плату в підвищеному розмірі в сумі 243 грошових одиниць, що діяли на той час.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт роботи позивачки у період з 10.04.1987 по 10.05.1987 (31 день) в м. Чорнобиль.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №106 від 23.07.1991, м. Чорнобиль Київської області віднесено до зони відчуження.

Відтак, в ході розгляду справи судом підтверджено факт участі позивачки у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посвідчення позивачки недійсним не визнавалось, її статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідачем не оспорюється.

При цьому, покликання відповідача на відсутність довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122 суд вважає безпідставним з тих мотивів, що Порядком для призначення пенсії, крім зазначеної довідки, передбачена законодавча можливість надання особою і інших первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де нею проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, як було встановлено судом вище та не заперечується відповідачем, крім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 2) серії НОМЕР_2 разом з заявою про призначення пенсії, позивачем було надано також інші документи, які надавали змогу відповідачу встановити період участі позивачки у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 8 років, а тому оскаржуване рішення відповідача №103950001639 від 15.07.2020 про відмову в призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, у той час як право на отримання пенсії підтверджується документально, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, враховуючи, що моментом виникнення права на пенсію є досягнення особою пенсійного віку (день народження), суд вважає, що пенсія зі зниженням пенсійного віку повинна бути призначена позивачці з 20.10.2020 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а не з 15.07.2020 року, як просить позивачка у позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачці з 20.10.2020 року пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону №796.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду даної адміністративної справи відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача.

За наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а доказів понесення позивачкою інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю у даній справі, суд зазначає, що відповідач протиправно порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення, тому приймаючи до уваги зобов`язальний характер ухваленого судом рішення у даній справі, зокрема в частині зобов`язання призначити позивачці пенсію за віком з 20.10.2020 року, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення з таким розрахунком, щоб суб`єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об`єктивних обставин.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області «Про відмову у призначенні пенсії за віком» №103950001639 від 15.07.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 20.10.2020 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 15.09.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.