Вирок № 99616410, 15.09.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа №211/3163/21

Провадження № 1-кп/211/572/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 р. Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сарат Н. О

секретаря - Зоріної С.М.

за участю прокурора- Бойко А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Козака А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження № 120210467200000123 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою - спеціальною освітою, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, а також інших осіб не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1. 06.08.1996 року Центрально-Міським райсудом міста Кривого Рогу за ст.ст.206 ч.2, 141 ч.2, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 17.09.1996 року вирок змінено, за ст.ст.206 ч.2, 141 ч.2, 42 КК України засуджений до 3 років позбавлення волі. Звільнився 30.08.1998 року внаслідок застосування Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року;

2. 06.09.1999 року Центрально-Міським райсудом міста Кривого Рогу за ст.ст.81 ч.2, 81 ч.3, 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Постановою Солонянського райсуду Дніпропетровської області від 09.11.2001 року на підставі розділу 2 Заключних та перехідних положень КК України в редакції 2001 року, перекваліфіковано зі ст.ст.81 ч.3,140 ч. 3 КК України (1960) на ст.185 ч.3 КК України (2001), на підставі ст.42 КК України вважати засудженим до 6 років позбавлення волі. Звільнився 0806.2005 року по відбуттю призначеного покарання;

3. 29.01.2008 року Центрально-Міським райсудом міста Кривого Рогу за ст. ст.289 ч.2, 187 ч.3, 69, 70 ч.1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, з конфіскацією майна;

4. 10.01.2012 року Центрально-Міським райсудом міста Кривого Рогу за ст.ст.186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу від 29.01.2008 року, остаточно до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

5. 10.05.2012 року Жовтневим райсудом міста Кривого Рогу за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком Центрально-Міського райсуду міста Кривого Рогу від 10.01.2012 року, остаточно до відбуття 4 роки 3 місяця позбавлення волі. Звільнився 09.12.2014 року згідно ухвали Софіївського райсуду Дніпропетровської області від 01.12.2014 року, умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців 26 днів;

6. 10.05.2015 року Центрально-Міським райсудом міста Кривого Рогу за ст.ст. 187 ч.2, 263 ч.2, 70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; 13.12.2016 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 187 ч.2, 263 ч.2, 70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; 19.06.2018 Верховним судом України рішення відмінити та призначити новий розгляд.

7. 28.10.2019 року Центрально-Міським райсудом міста Кривого Рогу за ст. ст.187 ч.4, 187 ч.3, 70 ч.1 КК України до 9 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;

8. 09.03.2020 року Центрально-Міським райсудом міста Кривого Рогу за ст. ст.187 ч.4, 71 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; 15.04.2021 звільнився по відбуттю покарання.

в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2021 близько 21:30, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували на облаштованій столами та стільцями літній площадці біля магазину Делві по вулиці Героїв АТО 108а в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу де в них розпочавсь словесна суперечка, в ході якої обидва висловлювались у бік один одного нецензурною лайкою.

В ході суперечки у ОСОБА_1 , на підставі раптово виниклих неприязних стосунків, із метою помсти за нанесену в ході сварки образу, раптово виник злочинний намір, направлений та спрямований на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , знаходячись поряд в положенні стоячи перед ОСОБА_2 , умисно, цілеспрямовано, правою рукою, у якій тримав предмет із колючо-ріжучими властивостями, схожий на ніж, наніс один удар в область лівої частини грудної клітини.

В результаті дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було завдано тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого наскрізного колото-різаного поранення передньої поверхні лівої половини грудної клітини, які виникли від ударної дії предмету із колючо-ріжучими властивостями, що згідно висновка експерта №607 від 11.05.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) - П.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 р №6.

В результаті своїх умисних злочинних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 , легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, пояснив, що 25.04.2021 року увечері разом з потерпілим знаходились на літній площадці по вул.Героїв АТО108а, де виникла у них суперечка, та в нього на брелокі був невеликий ніж, яким він наніс удар потерпілому. В скоєному розкаюється.

Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі, щодо фактичних обставин вчинення проступку та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються, та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, та дослідженням деяких письмових доказів, що характеризують особу, стосуються речових доказів, судову експертизу.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та особу обвинуваченого, який раніше судимий, працює не офіційно, повністю визнав себе винним, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває та не перебував. Обставиною, передбаченою ст..66 КК України, що пом`якшує покарання є щире каяття. Обставиною, передбаченою ст..67 КК України, що обтяжує покарання є рецидив.

На підставі викладеного суд приходить до переконання про обрання обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Питання про речові докази вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349,368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Речові докази - складний ніж, знищити. Арешт, накладений на складний ніж -скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Суддя: Сарат Н. О