Рішення № 99615684, 15.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/12030/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 24.05.2021 №700 "Про застосування дисциплінарних стягнень» стосовно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 25.05.2021 №168 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 26.05.2021;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 26.05.2021;

- постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України та з 22.01.2021 року - на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 700 від 24.05.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень» за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 61 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1-2 частини першої статті 28, частини першої статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 700 від 24.05.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень» було реалізовано наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №168 о/с від 25.05.2021 (по особовому складу), яким капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 25.05.2021 року.

Позивач зазначає, що підставою проведення як службового розслідування так і винесення оскаржуваного Наказу від 24.05.2021 року №700, зокрема, було відкриття кримінального провадження № 62021240020000045 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Позивач вважає протиправними спірні накази, оскільки факт вчинення ним саме дисциплінарного проступку в ході службового розслідування не встановлений.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.07.2021 о 11:00 год.

23.07.2021 Відповідач у поданому відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, працівниками УСБУ та ДБР у м.Хмельницький задокументовано факт вимагання паливних талонів з боку капітана поліції ОСОБА_1 у кількості 800 літрів та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 у кількості 400 літрів. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 24.05.2021, затверджений начальником ГУНП 24.05.2021. Установлено, що начальник СРПП відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_1 , діяв в порушення частини першої статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-2 частини першої статті 28, частини першої статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. З метою проведення своєчасного, повного, всебічного та об`єктивного службового розслідування, ОСОБА_1 було запропоновано надати письмове пояснення, однак, останній відмовився надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України.

Відповідач вказує, що відсутність обвинувального вироку суду щодо дій капітана поліції ОСОБА_1 30.04.2021 не позбавляє дисциплінарну комісію можливості зробити висновок щодо наявності в його діях дисциплінарних проступків. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, якаїне пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду.

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 10.08.2021 об 14:00 год.

10.08.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.2021 о 12:00.

Судове засідання призначене на 25.08.2021 відкладено на 31.08.2021 о 12:00.

Протокольною ухвалою суду від 31.08.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.09.2021 у зв`язку з надання додаткових документів.

09.09.2021 протокольною ухвалою суду, засліхавши думку сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2015 року розпочав службу в Національній поліції України. У лютому 2021 року, призначений на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Житомирській області на якій перебував до 25.05.2021.

30.04.2021 інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Житомирській області подано начальнику ГУНП в Житомирській області рапорт, зареєстрований за №234 від 30.04.2021, про те, що до УКЗ ГУНП надійшла інформація про те, що того ж дня, працівниками Управління СБ України в Житомирській області спільно зі слідчими Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, під процесуальним керівництвом прокуратури Житомирської області, під час отримання неправомірної вигоди викрито «на гарячому» начальника сектор; реагування патрульної поліції від ділення поліції №2 (смт. Попільня) Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі, однострої, без вогнепальної зброї та спеціальних засобів у ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62021240000000045 від 13.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України "Прийнята пропозиції, (обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою".

Наказом ГУНП в Житомирській області від 30.04.2021 № 538 призначено за вказаним фактом службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

30.04.2021 Житомирським управлінням ДВБ НПУ було скеровано начальнику ГУНП в Житомирській області Подання за № 831/42-05/01-2021 від 30.04.2021 для організації проведення службового розслідування та вжиття заходів реагування.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 24.05.2021, відповідно до якого встановлено наступне.

Начальник СРПП відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_1 , діяв в порушення частини першої статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-2 частини першої статті 28, частини першої статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. 30.04.2021, близько 12.25, по вул. Аеродромній в смт. Попільня Житомирського району, мав позаслужбові стосунки із начальником відділу внутрішньої безпеки ПСП «Агрофірма «Світанок» ОСОБА_3 та безоплатно отримав від нього майно у вигляді талонів наі гіаливо автозаправної станції «АКР» загальною кількістю 400 літрів, для використання службовими транспортними засобами підрозділу поліції, набувши приватного інтересу та спричинивши виникнення потенційного конфлікту інтересів, не повідомив про його виникнення у встановленому порядку свого безпосереднього керівника, чим вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України.

30.04.2021 слідчим Територіального управління Державного бюро розташованого у м. Хмельницькому капітану поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За результатами проведеного службового розслідування відповідно до пункту 2 наказу ГУНП в Житомирській області від 24.05.2021 № 700 "Про застосування дисциплінарних стягнень" за порушення службової дисципліни застосовано до начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 25 травня 2021 № 168 о/с звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 посади начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Житомирській області на підставі пункту 6 ч.1 ст. 77 (в порядку дисциплінарного стягнення) Закон України «Про Національну поліцію».

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

За приписами статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункти 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до абз.2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила №1179) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Пунктом 3 розділу ІV Правил №1179 визначено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку (пункт 5 розділу VI Інструкції).

З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження служби в органах поліції вбачається, що однією з підстав для звільнення із органів поліції є дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників органів поліції, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту.

Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

В свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судом насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Так, підставою для видання оскаржуваного наказу про звільнення позивача, слугував Висновок службового розслідування від 19 березня 2019 року.

Зокрема, Дисциплінарною комісією в ході призначеного щодо позивача службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 маючи діюче дисциплінарне стягнення у виді догани, застосоване наказом ЖРУП ГУНП від 20.05.2021 № 63, діючи в порушення частини першої статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-2 частини першої статті 28, частини першої статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, 30.04.2021, близько 12.25, по вул. Аеродромній в смт. Попільня Житомирського району, мав позаслужбові стосунки із начальником відділу внутрішньої безпеки ПСП «Агрофірма «Світанок» ОСОБА_3 та безоплатно отримав від нього майно у вигляді талонів на паливо автозаправної станції «АNР» загальною кількістю 400 літрів, для використання службовими транспортними засобами підрозділу поліції, набувши приватного інтересу та спричинивши виникнення потенційного конфлікту інтересів, не повідомив про його виникнення у встановленому порядку свого безпосереднього керівника, чим вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України.

У довідці відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 20.05.2021 № 2016/217/01-2021 зазначено, що начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_1 не повідомляв свого безпосереднього керівника - заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 про виникнення в нього потенційного конфлікту інтересів 30.04.2021, а саме приватного інтересу (майнового інтересу спричиненого позаслужбовими стосунками з ПСП «Аргофірма «Світанок», та його працівниками) у сфері виконання службових повноважень з нагляду за безпекою і дотриманням Правил дорожнього руху України на території Попільнянського району, що міг вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи не вчинення дій (оформлення чи не оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення) під час виконання зазначених повноважень.

Подія за участі капітана поліції ОСОБА_1 набула суспільного резонансу, про що свідчать публікації даних подій у засобах масової інформації України.

Капітан поліції ОСОБА_1 , є особами, зазначеними у підпункті «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч пункту 1 частини першої статті 28 вказаного Закону, не виконали обов`язок щодо вжиття заходів для недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів.

Також у висновку службового розслідування зазначено, що 30.04.2021 слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, капітану поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Ухвалою Богунського районного суду від 01.05.2021 у справі № 295/5447/21 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням засобів електронного контролю, який полягає в забороні залишати житло цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Відповідач дійшов висновку про доведення вини позивача, а саме: за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-2 частини першої статті 28, частини першої статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Обставиною, яка відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України пом`якшує відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , є попередня бездоганна поведінка.

Обставин, які відповідно частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Аналіз наведених та встановлених судом обставин по справі дає підстави вважати, що зазначена подія стала наслідком низьких ділових та моральних якостей, недотриманні позивачем вимог вказаних норм Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ігноруванні Закону України "Про Національну поліцію". Такий вчинок компрометує позивача, як поліцейського і дискредитує поліцію в цілому.

Слід зазначити, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Щодо посилання позивача на порушення статті 62 Конституції України, то суд вважає його необґрунтованим, оскільки суд не вирішує питання обґрунтованості обвинувачення в межах кримінального провадження.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.02.2020 року по справі №260/1118/18, від 08.08.2019 року по справі № 804/3447/17, від 29.05.2018 року по справі №800/508/17, від 02.10.2019 року по справі № 804/4096/17, згідно яких застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Водночас слід зазначити, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ).

Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.

Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 24 лютого 2020 року у справі №804/2711/17, від 28 лютого 2020 року у справі №818/1274/17, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18, від 15 квітня 2021 року у справі №240/2677/20.

Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів та Присяги.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.

В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

На думку суду, така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Таким чином, на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Процедура звільнення, визначена Дисциплінарним статутом та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань була дотримана у повному обсязі, жодних порушень прав та законних інтересів позивача не допускалося.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування п.2 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 24.05.2021 №700, наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 25.05.2021 №168 о/с, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП / ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції України в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008. РНОКПП / ЄДРПОУ: 40108625) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 15 вересня 2021 року.

Суддя О.Г. Попова