Ухвала суду № 99614829, 09.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 вересня 2021 року Справа 215/3190/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» та клопотання від 30.12.20 р в частині вимог п.3 «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2021 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст.21, 46, 48, 92 Конституції України та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) визначити спосіб соціального захисту гарантуванням загальнообов`язковим державним страхуванням за діючими видами, а саме: при тимчасовій втраті працездатності, при нещасному випадку та професійному захворюванні;

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у не винесенні рішення та у порушенні управлінської функції відповідно п.18.19 ч.1 ст.4 КАСУ і ст.3, 19, 144 Конституції України та зобов`язати прийняти рішення в розумінні ст.46,144 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення права на рівень не нижчий від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не нижче 2270грн., у не підкоренні ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»;

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у недбалості і помилковому визначенні рівня прожиткового мінімуму фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, у невжитті заходів для забезпечення права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії до поданої скарги від 24.11.20р. та зазначити закон, вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Закону України «Про інформацію», Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2021 року у справі №215/3190/21 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

24.06.2021 року матеріали адміністративної справи №215/3190/21 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 року передані на розгляд головуючому судді Юхно І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до провадження; відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів у справі та у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: копії паспорта громадянина України як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності; уточненої позовної заяви з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Копія вищевказаної ухвали була направлена засобами поштового зв`язку на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, та відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 21.08.2021 отримано ОСОБА_1 особисто. Тобто, строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до 26.08.2021 включно.

26.08.2021 засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 на виконання ухвали надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 23.08.2021, у якій позивач просив суд:

- вважати виконаними вимоги ухвали від 29.06.21 р. і дати можливість паспорт надати в судовому засіданні (ч.1, 2 ст.43 КАС України);

- розглянути клопотання від 30.12.20 р. про надання визначеності факту часу розгляду заяви від 24.11.20р визначеності факту повідомлення про день, час і місце розгляду.

Разом із тим, до вказаної заяви було надано клопотання від 23.08.21р про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, у якому ОСОБА_1 на підставі ст. 3, 22, 55, 68, 140, 144 Конституції України, ст. 4, 5, 9, 159, ч. 5 ст. 162, ч. 5 ст. 243, 249 КАСУ і у зв`язку з відмовою вирішувати питання місцевого значення в межах ст. 140, 144 Конституції Украйни у сфері управління, у тому числі і до делегованих повноважень за результатом розгляду скарги від 24.11.19р просить суд: «ухвалою яку оформити окремим документом з виходом в нарадчу кімнату, надати визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради та зазначити закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу».

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що разом із позовом позивачем було надано до суду клопотання від 30.12.20 р., у якому ОСОБА_1 просить суд:

1) ухвалою до початку розгляду справи по суті надати визначеності факту часу розгляду заяви, встановити час, день, місце де розглядалась скарга позивача від 24.11.20р і осіб, які приймали рішення в розумінні п 18, 19 ч.1 ст.4 КАСУ після її розгляду;

2) ухвалою до початку розгляду справи по суті надати визначеності факту повідомлення про день, час і місце розгляду, факту наявності поштового повідомлення, свідків подій і встановити факт отримання адресатом рішення в розумінні п. 18, 19 ч.1 ст.4 КАСУ, яке приймалося за результатом розгляду скарги від 24.11.20р;

3) ухвалою надати визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради відповідно до п 18, 19 ч.1 ст.4 КАСУ і ст 3, 19, 144 Конституції України за результатом розгляду скарги від 24.11.20р.

Тобто, подане ОСОБА_1 клопотання від 30.12.20 р в частині вимог п.1 та 2 є фактично клопотанням про витребування доказів у справі, а в частині вимог п.3 аналогічне по змісту поданому клопотанню від 23.08.21р про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.

В обґрунтування клопотання «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» позивачем було зазначено, що «Підставою клопотання є порушення порядку розгляду скарги і наступні обставини. У суду відсутні матеріали з приводу розгляду скарги від 24.11.20р, як і час, місця подій, данні про осіб які розглядали заяву, бо ці данні знаходяться у відповідача. Підставою заяви є свідоме бездійство відповідача, відсутність мого підпису і дати ознайомлення на інформаційному листі та забезпечення вимог ст. 2 КАС України. Відповідач не забезпечив правовий режим розгляду заяв, відповідно до якого рішення, постанови, тобто правовий акт в розумінні п 19 ч 1 ст 4 КАСУ виноситься тільки за результатами розгляду звернення Рішення в розумінні ст 3, 19, 144 Конституції України , п 19 ч 1 ст 4 КАСУ за результатами розгляду зверненні не приймалося. Надання управлінській функції визначеності відповідає устоям судочинства, яке базується на аспекті верховенства права – принципі правової визначеності і у такому разі рішення суду не ставитиметься під сумнів».

Вирішуючи вищевказане клопотання, суд виходить із наступного.

Пунктом 3 частини 3 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом із цим, за приписами частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У пункті 5 частині 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Водночас, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, в тому числі про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (п.5 ч.2 ст.245 КАС України).

Суд зазначає, що норми КАС України не містять інших повноважень суду щодо «надання визначеності управлінській функції суб`єкта владних повноважень», окрім визначених п.5 ч.2 ст.245 КАС України.

З огляду на аргументи, викладені ОСОБА_1 у клопотаннях, суд приходить до висновку, що вимога позивача «надати визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» є позовною вимогою про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень. Тобто, позивач фактично намагається збільшити розмір позовних вимог.

Проте, у своїх клопотаннях позивач не визначив наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача з якого саме питання він просить суд встановити, а також не вказано прізвище, ім`я та по-батькові «голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради».

Поряд із цим, частиною 1 статті 167 КАС України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, суд зазначає, що оскільки позивачем в порушення вимог КАС України не конкретизовано вимоги щодо питання, з якого позивач просить суд встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача, то у суду відсутня можливість визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Водночас, частиною 1 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що клопотання від 23.08.2021 було надано ОСОБА_1 лише в одному екземплярі, тобто позивачем в порушення наведеної норми не надано його копії відповідно до кількості учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» та клопотання від 30.12.20 р в частині вимог п.3 «про надання визначеності управлінській функції в голови иконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» не містять всіх відомостей, які вимагаються КАС України.

Частиною 2 статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Оскільки клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» та клопотання від 30.12.20 р в частині вимог п.3 «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» подані без додержання вимог частини 1 статті 167 КАС України, то у суду наявні підстави для повернення вказаних клопотань заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 167, 248, 256, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» та клопотання від 30.12.20 р в частині вимог п.3 «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали невідкладно направити на адресу заявника.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно