Ухвала суду № 99614798, 09.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 вересня 2021 року Справа 160/12520/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, яка виявилася у не підкоренні ст 1 Заокну України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» відповідно до мого звернення від 26.12.19р вх С-1122;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, яка виявилася у невинесенні за результатами розгляду звернення від 26.12.19 р. вх С-1122 індивідуального акту та у порушенні управлінської функції відповідно п 18, 19, ч1 ст 4 КАСУ і ст 3,19,33,49 Конституції України.

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування після розгляду заяви від 26.12.19 р. вх С-1122 та зазначити закону вимоги якого порушено ним згідно ст 249 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 визнано зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1 щодо подання кількох позовів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами та аналогічними підставами. Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – повернуто позивачеві.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для її розгляду по суті. Апелянт фактично обґрунтована незгодою з висновками суду, що в даному випадку має місце подання позивачем декількох позовів з аналогічними позовними вимогами. Так, за позицією позивача, у позові по справі №215/454/20 ним були заявлені зовсім інші позовні вимоги, ніж у цій справі, а тому висновки суду щодо їх аналогічності є хибними. Також, позивач зауважував, що у справі №215/454/20 позов був повернутий позивачеві, у зв`язку з чим останній скористався правом повторного звернення до суду з позовом.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі №160/12520/20 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

29.06.2021 року вказана позовна заява надійшла до суду та її передано на розгляд головуючому судді Юхно І.В., про що складений протокол від 29.06.2021.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до провадження та у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: адміністративного позову оформленого із дотриманням вимог ст.ст. 44, 160-161 КАС України, та (копії) для направлення учасникам у справі; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Копія вищевказаної ухвали була направлена засобами поштового зв`язку на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, та відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 21.08.2021 отримано ОСОБА_1 особисто. Тобто, строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до 26.08.2021 включно.

26.08.2021 засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 на виконання ухвали надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 23.08.2021, у якій позивач просив суд:

- вважати виконаними вимоги ухвали від 05.07.21 р. і звільнити від судового збору;

- розглянути клопотання від 23.08.21 р. про надання визначеності факту часу розгляду заяви від 26.12.19р вх С-1122 визначеності факту повідомлення про день, час і місце розгляду;

- розглянути клопотання від 23.08.21 р. про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.

До вказаної заяви було надано оригінал адміністративного позову, а також два клопотання.

Так, суд зазначає, що у клопотанні від 23.08.21 ОСОБА_1 просить суд на підставі ст. 3, 22, 55, 68, 140, 144 Конституції України, ст. 4, 5, 9, 159, ч. 5 ст. 162, ч. 5 ст. 243, 249 КАСУ і у зв`язку з відмовою вирішувати питання місцевого значення в межах ст. 140, 144 Конституції Украйни у сфері управління, у тому числі і до делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 26.12.19р вх С-1122 просить суд: «ухвалою яку оформити окремим документом з виходом в нарадчу кімнату, надати визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради та зазначити закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу».

В обґрунтування зазначеного клопотання позивачем було зазначено, що «Підставою клопотання є порушення порядку розгляду скарги і наступні обставини. У суду відсутні матеріали з приводу розгляду заяви від 26.12.19р вх С-1122 , як і час, місця подій, данні про осіб які розглядали заяву, бо ці данні знаходяться у відповідача. Підставою заяви є свідоме бездійство відповідача, відсутність мого підпису і дати ознайомлення на інформаційному листі та забезпечення вимог ст. 2 КАС України. Відповідач не забезпечив правовий режим розгляду заяв, відповідно до якого рішення, постанови, тобто правовий акт в розумінні п 19 ч 1 ст 4 КАСУ виноситься тільки за результатами розгляду звернення Рішення в розумінні ст 3,19.144 Конституції України , п 19 ч 1 ст 4 КАСУ за результатами розгляду зверненні не приймалося. Надання управлінській функції визначеності відповідає устоям судочинства, яке базується на аспекті верховенства права – принципі правової визначеності і у такому разі рішення суду не ставитиметься під сумнів».

Вирішуючи вищевказане клопотання, суд виходить із наступного.

Пунктом 3 частини 3 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом із цим, за приписами частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У пункті 5 частині 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Водночас, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, в тому числі про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (п.5 ч.2 ст.245 КАС України).

Суд зазначає, що норми КАС України не містять інших повноважень суду щодо «надання визначеності управлінській функції суб`єкта владних повноважень», окрім визначених п.5 ч.2 ст.245 КАС України.

З огляду на аргументи, викладені ОСОБА_1 у клопотанні від 23.08.2021, суд приходить до висновку, що вимога позивача «надати визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» є позовною вимогою про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень. Тобто, позивач фактично намагається збільшити розмір позовних вимог.

Проте, у своєму клопотанні позивач не визначив наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача з якого саме питання він просить суд встановити.

Поряд із цим, частиною 1 статті 167 КАС України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, суд зазначає, що оскільки позивачем в порушення вимог КАС України не конкретизовано вимоги щодо питання, з якого позивач просить суд встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача, то у суду відсутня можливість визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Водночас, частиною 1 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що клопотання від 23.08.2021 було надано ОСОБА_1 лише в одному екземплярі, тобто позивачем в порушення наведеної норми не надано його копії відповідно до кількості учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» не містить всіх відомостей, які вимагаються КАС України.

Частиною 2 статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Оскільки клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» подано без додержання вимог частини 1 статті 167 КАС України, то у суду наявні підстави для повернення вказаного клопотання заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 167, 248, 256, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали невідкладно направити на адресу заявника.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно