Вирок № 99614163, 15.09.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8069/21

Провадження № 1-кп/592/469/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Литовченка О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Черей С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021200480001139, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станова, Тростянецького району, Сумської області, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

14.01.2010 вироком Тростянецького районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 309 з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт;

29.04.2010 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ст. 186 ч. 2, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі;

17.09.2014 вироком Тростянецького районного суду Сумської області за ст. 186 ч.2, ст. 395, ст. 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, покарання відбуте повністю;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Окружної прокуратури м. Суми – Шаповал Н.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

01.05.2021, близько 15:41 год., ОСОБА_2 , перебуваючи у магазині «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», що розташований по пр. Курський, 105 в м. Суми, побачив на полицях товар та у нього виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом вчинення крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, впевнившись, що його дії є таємними та за ним ніхто не спостерігає, 01.05.2021 у період часу з 15:41 год. по 15:45 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», що розташований по пр. Курський, 105 в м. Суми, взяв з полиць магазину шампунь для волосся «Pantene» додатковий об`єм ємністю 400мл., вартістю згідно висновку експерта №СЕ 19/119-21/7447ТВ від 29.06.2021 - 89,00 грн., шампунь для волосся «Pantene» інтенсивне відновлення ємністю 400мл., вартістю згідно висновку експерта №СЕ 19/119-21/7447ТВ від 29.06.2021 - 89,00 грн., два освіжувачі повітря для автомобіля «Bubble gum», вартістю згідно висновку експерта №СЕ 19/119-21/7447ТВ від 29.06.2021 - 78,00 грн., канцелярський ніж на картонному блістері, вартістю згідно висновку експерта №СЕ 19/119-21/7447ТВ від 29.06.2021 - 18,00 грн., розкладну кухонну запальничку, вартістю, згідно висновку експерта №СЕ 19/119-21/7447ТВ від 29.06.2021 - 29,00 грн. та двоє пар чоловічих шкарпеток, вартістю згідно висновку експерта №СЕ 19/119-21/7447ТВ від 29.06.2021 - 22,00 грн., після чого, пройшовши касову зону, не розплатившись за вказаний товар, направився до виходу з магазину, проте, ОСОБА_2 свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця не довів, оскільки на виході з магазину був затриманий персоналом магазину.

Загальна вартість майна, яку намагався викрасти ОСОБА_2 згідно висновку експерта №СЕ 19/119-21/7447ТВ від 29.06.2021 становить 325,00 грн.

ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для викрадення чужого майна, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.05.2021 близько 15:47 год., ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», що по просп. Курському, 105 в м. Суми, використовуючи вимогу адміністратора вищевказаного магазину ОСОБА_3 викласти або розрахуватись за товар, який ОСОБА_2 взяв з полиць магазину, як незначний привід, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, почав поводити себе агресивно та, розуміючи, що він перебуває в громадському місці, де перебувають сторонні особи, вчинив сварку з персоналом магазину. Діючи з хуліганських мотивів, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи при цьому особливу зухвалість у вигляді нахабного, безсоромного поводження, щосили правою ногою неодноразово вдарив по вхідним дверям магазину, що спричинило розбиття скла вхідних дверей. Всі вищевказані дії супроводжувалися словами нецензурної лексики, при цьому наганяючи страх на персонал магазину, які побоювалися за безпеку свого життя та здоров`я. Після втручання покупців магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ТОВ «Вигідна покупка», ОСОБА_2 вимушений був припинити свої неправомірні дії, якими він зірвав роботу магазину приблизно на дві години.

У результаті неправомірних дій ОСОБА_2 пошкоджено майно магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», а саме вхідні двері, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 1630,00 грн.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 по пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 296 КК України свою вину за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті визнав повністю. Суду пояснив, що у оголошеному прокурором обвинуваченні вірно все зазначено, зі всіма обставинами згоден. 01.05.2021 вирішив викрасти товари з магазину «Аврора», що знаходиться по проспекту Курському. Прийшовши в цей день до зазначеного магазину в післяобідню пору, приблизно о 15:00 год. взяв з полиць магазину різні товари, які заховав під куртку та пішов до виходу не розрахувавшись за товар. Вже на виході біля дверей магазину був зупинений співробітниками магазину, які вимагали викласти та повернути товар. Він частково віддав товар, бо забув, що виклав його не весь (шкарпетки та запальничку) та намагався покинути приміщення магазину, але працівники магазину зачинили скляні двері. В магазині крім співробітників були також покупці. Він почав стукати по дверям, в тому числі ногою, внаслідок чого двері розбилися, почав вилазити через отвір, але його зупинили двоє чоловіків та утримували до приїзду поліції. Весь товар був ним повернутий, за розбиті двері шкоду ним не відшкодовано. Потерпілій стороні буде відшкодовувати завдану шкоду одразу, як з`явиться фінансова можливість.

У вчиненому щиро каявся, жалкував, що вчинив, просив не призначати дуже суворе покарання.

Враховуючи, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті у повному обсязі, приймаючи до уваги, що учасниками судового провадження не оспорюються обставини, встановлені органом досудового розслідування, з`ясувавши, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України - визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, доведена у повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує:

-за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючою ознакою якої є «вчинена повторно»;

-за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, має молодий вік (відповідно до класифікації вікових норм Всесвітньої організація охорони здоров`я - молода людина вважається до 44 років), ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, вчинене обвинуваченим, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, згідно ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, вчинене обвинуваченим, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, згідно ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, наразі притягується до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, на обліку у лікаря – психіатра не перебуває, перебуває під динамічним наглядом у лікаря нарколога КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» з 28.11.2018 з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання декількох психоактивних речовин (стимулятори, канабіноїди, опіати). Зловживання зі шкідливими наслідками» Згідно Висновку судово-психіатричного експерта № 212 від 10.06.2021 ОСОБА_2 на даний час будь-якими психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент скоєння кримінальних правопорушень будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як особа, що не є душевнохворою на теперішній час застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_2 працездатний, має постійне місце проживання, в судовому засіданні надавав послідовні правдиві показання, що підтверджує його щире розкаяння у вчиненому.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_2 , враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, розмір викраденого майна, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання про призначення обвинуваченому остаточного покарання з ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі, застосувавши вимоги ч.1 ст. 70 КК України.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

З огляду на конкретні обставини кримінального провадження вчинення злочинів та особу обвинуваченого суд вважає, що саме таке покарання необхідне та достатнє для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Конституцією України встановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62).

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відповідно до ч. 5 зазначеної статті поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

До того моменту, коли обвинувальний вирок суду набере законної сили, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, а тому відповідні державні органи повинні поводитися з нею як невинуватою особою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»).

Презумпція невинуватості буде порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Чи порушує твердження посадової особи про винність обвинуваченого принцип презумпції невинуватості, має бути з`ясовано в контексті тих фактичних обставин, у яких цей висновок було зроблено (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Грабчук проти України»).

Прокурором повідомлена інформація про наявність відносно ОСОБА_2 вироку Зарічного районного суду міста Сум від 26.08.2021 (справа № 591/5319/21), який на момент розгляду даного провадження не набрав законної сили. Суд, зваживши на те, що на момент ухвалення даного вироку, вирок Зарічного районного суду міста Сум від 26.08.2021, щодо ОСОБА_2 , не набрав законної сили, не враховує його при призначенні обвинуваченому остаточного покарання.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018, справа № 639/9081/15-к.

В подальшому дане питання повинно вирішуватися при застосовуванні покарань при наявності кількох вироків у порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов заявлено не було.

Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Згідно ст.ст. 122, 124 КПК України - з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи у розмірі 514 грн. 86 коп.

Речовими доказами, суд вважає за необхідне розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Клопотань про обрання запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню від учасників судового провадження не надходило.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік;

-за ч. 1 ст. 296 КК України у виді арешту на строк п`ять місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання за цим вироком у виді позбавлення волі на строк один рік.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_2 – не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня затримання, тобто з часу приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи на суму - 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн. 86 коп.

Речові докази:

-DVD-R диск на якому містяться відео-файли з камер відеоспостереження, що розташовані в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по проспекту Курському, 105 (постанова слідчого про визнання, приєднання до кримінального провадження речових доказів від 27.05.2021)- залишити в матеріалах кримінального провадження;

-змив речовини бурого кольору з підлоги біля дверей, який поміщено до пакунку № 1, серветка з речовиною бурого кольору, яку поміщено до пакунку № 2 (постанова слідчого про визнання, приєднання до кримінального провадження речових доказів від 27.05.2021), що зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Литовченко