Постанова № 99613869, 15.09.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2588/21

Провадження № 3/488/1112/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2021 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Торжинська Т.В., за участю представника ОСОБА_1 - Могутова А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 18.04.1996 року, мешканця АДРЕСА_1 , директора ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»,

- за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №405 від 13 липня 2021 року, ОСОБА_1 , будучи директором ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», допустив порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, а саме:

до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по контрагентам-постачальникам ДП «НАРП» - ТОВ “ІМПЕРА ГРУП”, ТОВ “АСКАРІЯ”, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ “СНГ-КОМПЛЕКТ”, ТОВ «НВП«СПЕЦСЕРВІС», ТОВ “СКАІПРОМ”, по яким господарська операція не відбулася, відсутнє придбання товару, первинні документи не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку, чим порушено вимоги п.п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2020 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту (р10., р. 16 та р.17), до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року (вх. 20.05.2021 вх. №9132030073, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2021 року (вх. від 26.05.2021 року №9137677977) на суму 397599 грн., та завищення суми ПДВ до бюджетного відшкодування в розмірі 446594 грн. по акту перевірки від 13.07.2021 року №5084/14-29-07-04/09794409.

Захисником ОСОБА_1 - Могутовим О.М. надано письмові пояснення з приводу наведених у вище вказаному акті перевірки порушень. Зі змісту даних пояснень, перевіряєма особа категорично не погоджується з висновками контролюючого органу та розпочала процедуру оскарження податкових рішень-повідомлень, що складені на підставі вище вказаного акту перевірки.

Як зазначає у своїх поясненнях представник, при укладенні господарських договорів та виборі контрагентів на постачання робіт (послуг), ДП “НАРП” керується виключно нормами чинного законодавства та внутрішнім наказом органу управління — Державного концерну “Укроборонпром”. На теперішній час тендерна процедура не визнана незаконною та не скасована, господарські договори не визнано недійсними в судовому порядку, немає жодного судового рішення в кримінальній справі щодо фіктивності контрагентів, які вказані в Акті перевірки. Під час дослідження господарських операцій між ДП “НАРП” і контрагентами-постачальниками перевіряючим органом використані бази даних, до яких ДП “НАРП” доступу немає. Окрім того, законодавство не ставить умову виникнення права на податковий кредит з ПДВ у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів та декларування чи не декларування придбання товару у контрагентів другої ланки. Платник податку не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України). Відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій перевіряємої особи та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, факти щодо “нереальності” господарських операцій грунтуються виключно на інформації, отриманій з бази даних ГУ ДПС, без проведення жодної перевірки або зустрічної звірки контрагентів ДП “НАРП” та їх контрагентів. Посилається на практику Верховного Суду, наведеній у постановах від 13.03.2018 р. №809/1062/17, від 27.02.2018 р. у справі 811/2154/13-а, від 21.10.2019 року у справі №814/1565/18, за якою будь-яке автоматизоване співставляння, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Вказує, що інкриміновані порушення є наслідком визначення в Акті перевірки нібито фактів завищення податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, відповідно до абз.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, в тому числі іншими первинними документами.

Не дивлячись на вказане ДП “НАРП” надано до перевірки усі первинні документи, які стосуються предмета перевірки та про що відображено в акті перевірки. Не прийняття до уваги вказаних документів контролюючим органом пов`язане з ненаданням до перевірки технічних паспортів, сертифікатів якості на товар, а також недоліки в оформленні специфікацій, перевізних документів (експрес-накладних ТОВ “Нова пошта”), довіреностей на отримання товару, які не є первинними документами в розумінні ст.ст.1, 9 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність” для визначення операцій з поставки товару.

Окрім того, посилається представник і на передчасність складання даного протоколу, з огляду на те, що перевіряєма особа не погоджується з висновками, наведеними в акті та розпочала процедуру оскарження відповідно до норм ст.ст.54-58 ПК України, прийнятих контролюючим органом на підставі вище вказаного акту податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Суд враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст.255 КУпАП.

Відповідно до ст.252 КУпАП, ст.94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення (вирок, постанову, ухвалу).

За диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вище вказаного правопорушення, ГУ ДПС в Миколаївській області посилається на протокол про адміністративне правопорушення (№405 від 13 липня 2021 року) та акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП “Миколаївський Авіаремонтний завод НАРП” від 13.07.2021 року №5084/14-29-07-04/09794409.

Зі змісту вказаних протоколу та акту слідує про встановлення взаємовідносин ДП “Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП” з контрагентами постачальниками товару - ТОВ “ІМПЕРА ГРУП”, ТОВ “АСКАРІЯ”, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ “СНГ-КОМПЛЕКТ”, ТОВ «НВП«СПЕЦСЕРВІС», ТОВ “СКАІПРОМ”, які віднесені контролюючим органом до ризикових контрагентів.

Згідно акту, контролюючим органом не прийнято до уваги надані ДП “НАРП” первинні документи по даним контрагентам-постачальникам: податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, експрес накладні, посилаючись на те, що дані документи не відповідають фактичному руху активів, а тому не можуть враховуватись в даних податкового обліку, у зв`язку з чим контролюючий орган прийшов до висновку про ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку.

В той же час, з висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у рішеннях від 20 листопада 2018 року у справі № 9901/633/18, від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 20 березня 2019 року по справі № 810/5854/14, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Положеннями ст. 56 Податкового кодексу України передбачена процедура оскарження рішень, що прийняті контролюючим органом.

Так, відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як слідує з наданих захисником Кирницького В.П. документів, 25.08.2021 року ДП “НАРП” отримано податкові рішення-повідомлення від 19.08.2021 року про нарахування штрафних санкцій з приводу зазначених в акті від 13.07.2021 року порушень.

31.08.2021 року ДП “НАРП” з приводу невідповідності дійсним обставинам відомостей, що зазначені в акті, направлено скаргу до ДПС України, та що свідчить про спір з приводу порушень, зазначених у вище вказаному акті перевірки.

За поясненнями ОСОБА_2 становм на час розгляду справи (15.09.2021 р.) відповідь на скаргу не надійшла, спір щодо наведених в акті даних, та який був підставою для складання протоколу, триває.

Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як слідує зі змісту досліджених документів, контролюючий орган прийшов до висновку про ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку саме з мотивів недоведеності, на його думку, фактичного здійснення ДП «НАРП» господарських операцій.

Так, у протоколі щодо цього зазначає: “первинні документи не відповідають фактичному руху активів...”.

Зі змісту акту перевірки, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення, також слідує не про відсутність первинних документів, які враховані ДП “НАРП” при веденні податкового обліку, а про висновки контролюючого органу, що наведені у цих документах дані, на думку контролюючого органу, не відповідають дійсності.

При цьому суд зауважує, що відсутність первинних документів, та неприйняття до уваги зазначених у первинних документах відомостей, не є тотожними підставами для висновку щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а доведення безготівковості операцій виходить за межі тих юридичних фактів, що мають встановлюватися судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, в даному випадку: порушення порядку ведення податкового обліку.

За наведеного вище, зазначені в акті відомості, не надають можливості поза розумним сумнівом встановити наявність події та складу, наведеного у протоколі порушення, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Торжинська