Вирок № 99609575, 15.09.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15504/20

Провадження № 1-кп/234/456/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., прокурора Єресько В.М., потерпілої ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Моцик С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020050390002139 від 01.08.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Очеретино Олександрівського району Донецької області, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не маючого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 31.07.2020 року, приблизно о 23-45 год., в темну пору доби, керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Магістральній (Совхозній) з боку вул. Лівобережна в напрямку вул. О. Тихого, зі швидкістю 70 км/год., в районі заводу «ЕМСС» у м. Краматорськ, не впоравшись з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини, де скоїв наїзд на лінію електропередачі.

Водій ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п. 2.3 (б) ПДР України, згідно якого: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважнім, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» та п.12.1 ПДР України, згідно якого: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», але перевищив допустиму швидкість руху в населеному пункті, відволікся від керування автомобілем, в наслідок чого втратив контроль над транспортним засобом, що у свою чергу привело до виникнення аварійної ситуації та переростання її в дорожньо-транспортну пригоду, а саме виїзду автомобіля «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за межі проїжджої частини з наступним наїздом на опору ЛЕП, хоча ОСОБА_3 повинен був і міг це зробити, при цьому у даній дорожньо-транспортній ситуації водій, при дотриманні вимог п. 2.3. (б), п. 12.1 ПДР України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді.

Дії водія автомобіля «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 2.3 (б), п. 12.1 ПДР України, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пасажиру ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма тіла, комплекс якої склав: забій головного мозку з вогнищем удару правої лобної частки, кортикальний перелом тім`яної кістки справа з переходом на сагітальний шов, перелом зубовидного відростку 2-го шийного хребця, правобічний перелом 1-7-го ребер із зміщенням уламків з наявністю підшкірної емфіземи, правостороннім пневмотораксом і колапсом правої легені, закритий перелом правої ключиці зі зміщенням, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, та пасажирці ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма тіла, комплекс якої склав: забій головного мозку, закриті переломи верхньої та нижньої щелепи, правої ключиці, обох кісток правого передпліччя, правої стегнової кістки, лоних і сідничних кісток з пошкодженням сечового міхура і лівого яєчника, що супроводжувалася розвитком травматичного шоку тяжкого ступеня, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину та цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не визнав та показав, що в день коли відбулася ДТП він в нічний час, після 23-00 год., отримав заказ від служби таксі «553» та приїхав забирати клієнтів в с. Ясногірка, які вийшли до машини хвилин через 15-20, в стані алкогольного сп`яніння. Потерпіла сіла на заднє сидіння, а потерпілий спереду, дав йому 200,00 грн. і сказав їхати якнайшвидше. На дворі ішов дощ, горіло зовнішнє освітлення на стовпах, він їхав зі швидкістю 50-60 км/год по середині полоси руху. Під час руху потерпілі вимагали від нього їхати швидше, та своїми діями відволікали його, однак будь-яких попереджень потерпілим, що висадить їх з автомобіля не висловлював. Він занервував та запалив цигарку, яку тримав у лівій руці. Раптом потерпілий рукою поліз до ручки передач, і можливо не спеціально, зачепив його праву руку, якою він тримав кермо. В цей час він їхав по мосту та під ним була мокра трамвайна колія, автомобіль понесло, мабуть розірвало ліве колесо, що і стало причиною виїзду за межі проїзної частини дороги та наїзду на опору ЛЕП. Після аварії він був без свідомості, коли опритомнів, потерпілих відвезли до лікарні. Будь якого відшкодування потерпілим він не сплачував.

Винуватість ОСОБА_3 , в об`ємі діянь викладених у вироку, підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та сукупністю інших доказів, які було досліджено в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 31.07.2020 року вона із чоловіком була у с. Ясногірка в гостях, де вони випили одну пляшку коньяку. Приблизно о 23-30 год. викликали таксі та поїхали в бік «Станкостроя». Вона їхала на задньому сидінні посередині, а чоловік на передньому пасажирському. На мосту через річку Казенний Торець, автомобіль на спуску потрапив на мокру трамвайну колію та його понесло. Що трапилось далі вона не пам`ятає, так як втратила свідомість і опритомніла вже в лікарні. Перебувала на лікуванні в лікарні після ДТП два з половиною місяці, та на сьогоднішній час потребує тривалого лікування. В керування автомобіля вона та її чоловік не втручалися, вона лише зробила зауваження водію, щоб він їхав повільніше, так як дорога була погана.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 31.07.202о року з дружиною були в гостях в с. Ясногірка. В 22-30 год. викликали таксі та поїхали додому. На дворі була мряка і коли вони їхали на другому мосту сталося ДТП, він втратив свідомість та опритомнів тільки в лікарні. З якою швидкістю вони їхали сказати не може, але керувати автомобілем водію він не заважав. Під час досудового розслідування він не розповідав слідчому, що брався за руль автомобіля ОСОБА_3 та вимагав їхати швидше. Ніяких конфліктних ситуацій між ними та ОСОБА_3 не виникало. Він перебував у стані сп`яніння, скільки випив того дня не рахував. Чи потрапляв автомобіль в яму на першому мосту він не пам`ятає.

Оцінюючи показання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Винуватість ОСОБА_3 також підтверджується наступними доказами, які було досліджено в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.08.2020 року, схемою до протоколу з фототаблицями, згідно яких місцем ДТП є узбіччя вул. Магістральна (Совхозна) у м. Краматорську в районі заводу «ЕМСС».

Протоколом додаткового огляду місця події від 16.09.2020 року із схемою до протоколу та фототаблицями, згідно якого ОСОБА_3 розповів, що проїжджав в темну пору доби по вул. Совхозній через міст над річкою Казенний Торець зі швидкістю 70 км/год, на дворі ішов дощ, було включено штучне освітлення, та в районі заводу «ЕМСС» пасажир, який знаходився на передньому пасажирському сидінні почав рукою братися за органи керування автомобілем, а саме взявся рукою за кулісу механічної коробки передач автомобіля. Побачивши це, він відволікся від управління автомобілем, щоб прибрати руку пасажира та ненароком повернув кермо, внаслідок чого автомобіль змістився на трамвайну колію, де його почало кидати із сторони в сторону, вирівняти він його не зміг, виїхав за межі проїжджої частини де скоїв наїзд на лінію ЛЕП. Крім того, ОСОБА_3 на місці показав, де його автомобіль почав змінювати напрямок руху, розташоване на відстані 3,5м від правого краю вул. Совхозна відносно руху автомобіля та на відстані 50м від опори ЛЕП, на яку він скоїв наїзд.

Протоколом огляду транспортного засобу «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 11.08.2020 року, в ході якого було виявлено, що пошкодження аварійного характеру сконцентровані в правій бічній частини, напрям деформуючої дії з права на ліво відносно повздовжньої вісі авто.

Крім того, згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №2/19-340 від 24.09.2020 року, рульове керування, гальмівна система автомобіля «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду та на момент події перебували в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля не виявлено.

Висновком судово-медичної експертизи №559 від 25.09.2020 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено поєднану тупу травму тіла, комплекс якої склав: забій головного мозку, закриті переломи верхньої та нижньої щелепи, правої ключиці, обох кісток правого передпліччя, правої стегнової кістки, лоних і сідничних кісток з пошкодженням сечового міхура і лівого яєчника, що супроводжувалася розвитком травматичного шоку тяжкого ступеня, яка виникли незадовго до звернення у лікарню внаслідок дії твердих тупих предметів, можливо при зазначених обставинах ДТП від 31.07.2020 року і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння

Висновком судово-медичної експертизи №560 від 28.09.2020 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено поєднану тупу травму тіла, комплекс якої склав: забій головного мозку з вогнищем удару правої лобної частки, кортикальний перелом тім`яної кістки справа з переходом на сагітальний шов, перелом зубовидного відростку 2-го шийного хребця, правобічний перелом 1-7-го ребер із зміщенням уламків з наявністю підшкірної емфіземи, правостороннім пневмотораксом і колапсом правої легені, закритий перелом правої ключиці зі зміщенням, яка виникла незадовго до звернення у лікарню внаслідок дії твердих тупих предметів, можливо при зазначених обставинах ДТП і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №2/19-416 від 29.09.2020 року з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, керувати автомобілем в населеному пункті зі швидкістю не більш ніж 50 км/год, а при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху автомобілю, ураховувати дорожню обстановку щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, тобто діяти відповідно до вимог п.2.3(б); п.12.4; п. 12.9(б) та п.12.1 Правил дорожнього руху України, та дотримуючись їх ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду. З технічної точки зору, у причинному зв`язку з подією, що настала, перебувають дії водія автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , який у дорожніх умовах, що склалися, перевищив допустиму швидкість руху в населеному пункті, відволікся від керування автомобілем, в наслідок чого втратив контроль над транспортним засобом, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - виїзду автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за межи проїзної частини, з наступним наїздом на опору ЛЄП, тобто дії водія ОСОБА_3 , як невідповідні вимогам п.2.3(б), п.12.1 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв`язку з подією ДТП, що настала.

За висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2020 року, на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №337 складеному о 02-00 год. 01.08.2020 року, у ОСОБА_3 ознак сп`яніння не виявлено.

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими.

Проаналізувавши і оцінивши представлені докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в судовому засіданні винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в об`ємі пред`явленого обвинувачення повністю підтвердилася і приходить до переконання, що він своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд відхиляє аргументи сторони захисту, що винуватим у виникненні дорожньо-транспортній пригоді є потерпілий ОСОБА_2 , який будучі учасником дорожнього руху в якості пасажира грубо порушував правила безпеки дорожнього руху, втрутився у керування автомобілем та відволік ОСОБА_3 від керування автомобілем, що виключає винуватість обвинуваченого, оскільки незалежно від причин виникнення небезпеки для руху водій зобов`язаний був дотримуватися правил дорожнього руху та виконувати вимоги як п. 2.3(б) так і п.12.1 Правил, порушення яких обвинуваченим перебуває у причинному зв`язку із суспільно-небезпечними наслідками у вигляді заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесеного законодавцем до категорії тяжких, внаслідок якого двом потерпілим було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, форму вини - необережність, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання у м. Краматорську, судимості не має, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_1 , яка вважає недоцільним призначення реального покарання обвинуваченому та висновок органу пробації, згідно якого виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставин, згідно з вимогами ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини під час судових дебатів суд вважає формальним, як і висловлювання про щире каяття, оскільки на протязі всього судового провадження обвинувачений свою вину не визнавав, добровільно завдану шкоду не відшкодував.

Обставин, які згідно із ст.. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За сукупності обставин скоєного злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу винного, суд визнає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і запобігання вчиненню ним нових злочинів призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України з позбавлення права керування транспортними засобами, і приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 і 76 КК України.

Потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства СК «ПЗУ Україна» матеріальної шкоди, яка полягає у витратах пов`язаних з лікуванням у розмірі 82411,74 грн., моральної шкоди у розмірі 4120,59 грн. та про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди 200000,00 грн. за вирахуванням суми моральної шкоди стягнутої із страхової компанії, яка виразилась у моральних стражданнях, пов`язаних із тяжким ушкодженням здоров`я, що викликало фізичний біль, порушенням звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я.

Цивільний відповідач ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відзиву на позов до суду не надала, в клопотанні наданому представник ОСОБА_5 просила проводити судовий розгляд у її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 в ході судового розгляду позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не визнавав, так як стверджував у відсутності його вини у ДТП і завданій шкоді. Захисник ОСОБА_3 - адвокат Моцик С.М. просив визнати долучені позивачами до матеріалів кримінального провадження докази неналежними, так як вони надані в копіях, а не в оригіналах.

Стаття 1187 ЦК України визначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі і стражданнях яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням його здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно із закріпленим у статті 1194 ЦК України правилом, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність перед потерпілим у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 24 Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Статтею 26-1 Закону передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом встановлено, що порушення обвинуваченим ОСОБА_3 п. 2.3(б) та 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП та спричиненими потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тяжкими тілесними ушкодженнями.

Цивільна відповідальність забезпеченого транспортного засобу «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що підтверджується Полісом №АО/0681664 від 21.12.2019 року, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду, завдану життю і здоров`ю на одного потерпілого становить 260000,00 грн., майну 130000,000 грн., франшиза - 2000,00 грн..

Потерпілими належними та допустимими доказами відповідних закладів охорони здоров`я документально підтверджені беззаперечні витрати пов`язані з лікуванням у сумі - 82411,74 грн., а саме: Виписками з історії хвороби №4566 та №4565, та копіями фіскальних чеків, допустимість та належність яких у суду не викликає сумніву, та зазначену суму необхідно стягнути з ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Моральна шкода, заподіяна позивачам виразилася в моральних стражданнях, пов`язаних із тяжким ушкодженням здоров`я, завданим фізичним болем, порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я.

Розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відповідно до ст. 26-1 Закону становить 4120,59 грн. (82411,74 Х 5%).

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілим ОСОБА_3 , суд виходить із глибини, характеру та обсягу фізичних та психічних хвилювань та страждань позивачів, які виникли внаслідок ДТП та необхідності тривалого лікування, що потягло за собою докладати значних зусиль для організації свого життя. З урахуванням таких обставин, виходячи із вимог розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, та з урахуванням суми яка стягнута із страхової компанії, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути моральну шкоду у сумі 97939,70 грн., та на користь ОСОБА_2 суму моральної шкоди 97939,70 грн..

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню процесуальні витрати по кримінальному провадженню.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом зазначеного строку - 2 (два) роки він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дати постановлення вироку.

Стягнути з ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 82411,74 грн., моральну шкоду у розмірі 4120,59 грн., а всього 86532(вісімдесят шість тисяч п`ятсот тридцять дві) грн. 33 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 97939,70 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 70 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 97939,70 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 70 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, витрати за проведення експертизи технічного стану транспортних засобів №2/19-340 від 24.09.2020 року Донецького НДЕКЦ МВС України у розмірі 980,70 грн., та витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №2/19-416 від 29.09.2020 року Донецького НДЕКЦ МВС України у розмірі 980,70 грн..

Речовий доказ: транспортний засіб «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити власнику ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії даного судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя В. О. Заборський