Вирок № 99604842, 14.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1709/21

Кримінальне провадження № 1-кп/428/436/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Бойко Н.В.,

за участю прокурора Карпенко О.В.,

захисників Гавриленко О.І., Толокольнікова С.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

при секретарі Соха К.С.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000084 від 20.02.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, розлученого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,-

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця сел. Калинове, Попаснянського району, Луганської області, громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 04.12.2001 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.185 ч.ч.1, .2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК УКраїни звільнений від відбу вання покарання з випробуванням на 2 роки,

2) 04.02.2003 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.ст.185 ч.3,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 02.07.2005 з Алчевської ВК №13 Луганської області на підставі постанови Алчевського міського суду Луганської області від 24.06.2005 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 6 днів, 3)

3) 10.04.2006 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.ст.185 ч.3,71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 21.02.2009 року з Перевальської ВК №15 Луганської області на підставі постанови Перевальського районного суду Луганської області від 13.02.2009 року умовно-достроково на 11 місяців 3 дня., 4)

4) 21.04.2010 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 296 ч.2, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10.06.2015 року з Брянківської ВК по відбуттю строку покарання.

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2021 року, приблизно о 09:30 ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 проходили по АДРЕСА_3 , та побачили нежилий будинок АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_3 . В цей самий час у останніх раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скориставшись відсутністю паркану, шляхом вільного доступу пройшли на територію подвір"я вищезазначеного будинку. Знаходячись на подвір"ї будинку за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побачили дві металеві труби для поливу, довжиною 7 м 20 см кожна, які належать сестрі ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , які вони вирішили викрасти.

Далі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 – повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, впевнившись, що за їхніми діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяли до рук вищезазначені металеві труби та намагались винести їх за територію подвір"я і з викраденим майном покинути місце скоєння злочину, але були зупинені ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконали всі необхідні дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були зупинені сусідом ОСОБА_5 .

Згідно до висновку судово-товарознавчої експертизи вартість двох металевих труб, довжиною по 7 м. 20 см кожна, які належали ОСОБА_4 складає 280 гривень 00 копійок.

Вказаними умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, вказаними умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України.

26.02.2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Карпенко О.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Гавриленка О.І. на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

26.02.2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Карпенко О.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 , за участю захисника Толокольнікова С.В. на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред`явленої підозри, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, погоджуючись на призначення покарання за ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред`явленої підозри, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, погоджуючись на призначення покарання за ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України.

В угодах зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

До угод про визнання винуватості додана письмова згода потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначила, що не заперечує проти укладання угоди про визнання винуватості між прокурором Карпенко О.В. та обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , матеріальних претензій до обвинувачених не має, просить призначити їм покарання зазначене в угоді.

У судовому засіданні прокурор Сєвєродонецької окружної прокуратури Карпенко О.В. зазначила, що при укладенні угод про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоди про визнання винуватості та призначити обвинуваченим узгоджене сторонами покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України визнав повністю. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко О.І. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Толокольніков С.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угод про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачених про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угод про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надані угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст.468 КПК УКраїни у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:

1)угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим,

2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв"язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою группою осіб, а дії ОСОБА_2 – за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою группою осіб.

В силу положення ст. 12 КК України злочин, передбачений ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачені усвідомлюють свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угод, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до них застосоване, а також переконатися, що укладення угод є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченим роз`яснені наслідки невиконання угод, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угод про визнання винуватості від 26.02.2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Карпенко О.В. та обвинуваченими в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченими скарги не подавались.

Умови даних угод не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджені міри покарання, відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених.

Обствиною, яка пом"якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обствиною, яка пом"якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоди на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинувачених запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно них запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченим запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/2187-ТВ від 23.02.2021 року, вартість якої згідно довідки №Д-19/113-21/2187-ТВ від 23.02.2021 року складає 653 гривні 80 копійок, підлягають стягненню з обвинувачених, по 326 гривень 90 копійок з кожного.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474,475,476 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 лютого 2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Карпенко О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Гавриленко О.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000084 від 20.02.2021 року, відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 лютого 2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Карпенко О.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участю захисника Толокольнікова С.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000084 від 20.02.2021 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: металеві труби у загальній кількості 80 кг. - залишити власнику ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/113-21/2187-ТВ від 23.02.2021 року, у сумі 326 (триста двадцять шість) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/113-21/2187-ТВ від 23.02.2021 року, у сумі 326 (триста двадцять шість) гривень 90 копійок.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя Н.В.Бойко