Рішення № 99604304, 08.09.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3713/21

Провадження № 2/210/1495/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"08" вересня 2021 р. м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 липня 2021 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг та просив суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти у розмірі 3539,21 грн., що були незаконно списані з зарплатної картки ОСОБА_1 , зобов`язати Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на кредитному рахунку ОСОБА_1 до того стану, у якому він був перед виконанням незаконних операцій 14.03.2021 року, а саме по кредитній картці «Універсальна» відновити кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн., стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 4200,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 14 березня 2021 року близько 01:00 годин в Металургійному районі міста Кривого Рогу по вулиці Соборності у приміщенні кафе «Бродвей» у нього було викрадено мобільний телефон ХІОМІ Мі8 з мобільним номером НОМЕР_1 , про що 17.03.2021 року були внесені відомості до Єдиного реєстру судових розслідувань, номер кримінального провадження 12021046710000031, де на ведеться досудове розслідування.

Позивач зазначає, що близько 10 години ранку 14.03.2021 року він з іншого мобільного номеру звернувся на телефон підтримки клієнтів «ПриватБанк» 3700 з проханням заблокувати всі картки та здійснити відкріплення фінансового номеру. О 14 годині 55 хвилин він відновив свій номер у відділенні зв`язку «Київстар». Через мобільний додаток «Мій Київстар», він дізнався, що 14.03.2021 року з його мобільного номера НОМЕР_2 з 03 години 37 хвилин були здійсненні дзвінки на телефон підтримки клієнтів ПриватБанк 3700. Телефонні дзвінки здійснювались у проміжок часу з 03.37 по 13.07 14.03.2021 року.

16 березня 2021 року Позивач звернувся до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Кривому Розі, де йому повідомили, що 14.03.2021 року з його картки було здійснено перерахування грошових коштів та було відкрито інтернет – рахунок. Від працівників банку він дізнався, що 14.03.2021 року з його картки були переведені грошові кошти за певними реквізитами. Станом на 05.13 14.03.2021 року на його заробітній картці знаходились грошові кошти у розмірі 3539,21 грн., на кредитній картці «Універсальна» був встановлений кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн. Пізніше, відновивши пароль доступу до мобільного додатку «Приват24», він дізнався, що з його зарплатної картки та кредитний картки були здійснено ряд операцій, внаслідок чого йому завдану збитки, що становлять 3539,21 грн. – власних коштів та 49447,88 грн. – кредитних коштів.

16.03.2021 року він звернувся до Підрозділу дізнання відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте працівниками правоохоронних органів було внесено до ЄРДР лише відомості щодо крадіжки мобільного телефону (ЄРДР №12021046710000031 від 17.03.2021 року), та проігнорувавши правопорушення щодо викрадення невідомою особою грошових коштів з його розрахункового рахунку.

18.03.2021 року Позивач вдруге звернувся до Підрозділу дізнання відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, номер кримінального провадження №12021046710000033.

Крім того, Позивач зазначив, що 18.03.2021 року засобами поштового зв`язку було направлено до Відповідача заяву про несанкціонований доступ до карткового рахунку з проханням повернення грошових коштів, які були протиправно переведені з карткових рахунків, проведення розслідування з приводу шахрайських дій та надання інформації про переведені кошти. На його заяву, Відповідачем було надано відповідь від 20.04.2020 року №20.1.0.0.0/7-210325/11116, якою відмовлено ОСОБА_1 у поверненні грошових коштів, прохання Позивача щодо проведення розслідування з приводу шахрайських дій було проігноровано.

Позивач посилаючись на вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщенні на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», Загальні положення Постанови правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. ст. 22, 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України звернувся до суду з вказаним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін. (а.с. 44)

В ухвалі про відкриття провадження 26 липня 2021 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем, що рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу суду 25 серпня 2021 року.

07 вересня 2021 року від представника Акціонерного товариства Комерційнйи банк «ПриватБанк» Бродько А. на адресу суду надійшли пояснення, в яких представник відповідача зазначив, що в позові позивач зазначає, що дев`ять годин він не контролював свій фінансовий телефон і не звертався на 3700 для блокування карт. Протягом цих дев`яти годин операції по картці були проведені коректно, у банку не було підозр щодо користування рахунками клієнта без його дозволу. Просив відмовити у задоволені позову.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2021 року близько 01:00 годин в Металургійному районі міста Кривого Рогу по вулиці Соборності у приміщенні кафе «Бродвей» у нього було викрадено мобільний телефон ХІОМІ Мі8 з мобільним номером НОМЕР_1 .

17 березня 2021 року за заявою ОСОБА_1 Підрозділом дізнання відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046710000031 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 185 КК України, вказаній обставини підтверджуються Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021046710000031. (а.с.12)

Відповідно до короткого викладу обставин, який зазначений у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021046710000031, 16.03.2021 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 14.03.2021 року приблизно о 01:00 годині в Металургійному районі, м. Кривий Ріг, по вулиці Соборності п приміщенні кафе «Бродвей» гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявив відсутність свого мобільного телефону марки ХІОМІ Мі8, який знаходився у внутрішньому кармані куртки останнього.

18 березня 2021 року за заявою ОСОБА_1 Підрозділом дізнання відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046710000033 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 190 КК України, вказаній обставини підтверджуються Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021046710000033. (а.с.13)

Відповідно до короткого викладу обставин, який зазначений у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021046710000033, 16.03.2021 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 18.03.2021 року до ВП №2 надійшла заява про те, що 14.03.2021 року о 03:00 по 09:00 годин з кредитних карт «ПриватБанк» невстановленою особою було перераховано грошові кошти в розмірі 53500,00 грн. на рахунки підприємств «Тенго» та ТОВ «Мілоан». Відбулося через мобільний додаток Приват 24 та короткого номеру НОМЕР_3 з мобільного телефону потерпілого марки ХІОМІ Мі8, який було викрадено 14.03.2021 року, чим спричинили матеріальних збитків гр.. ОСОБА_1

18 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до акціонерного товариства Комерційнйи банк «ПриватБанк» з заявою про несанкціонований доступ до карткових рахунків в якій просив повернути грошові кошти, які були протиправно переведені з його карткових рахунків, провести розслідування з приводу шахрайських дій, пов`язаних з використанням його фінансового номеру та надати інформацію про переведені кошти, а саме відобразити суми та рахунки з яких було здійснено перерахування грошових коштів 14.03.2021 року, одержувачів коштів, їх рахунки та спосіб перерахування коштів. (а.с.14)

Листом вих. №20.1.0.0.0/7-210325/11116 від 20.04.2021 року за підписом спеціаліста із забезпечення бізнес-процесів Департаменту з обробки запитів клієнтів та держорганів АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 повідомлено ОСОБА_1 , що Банк не може повернути кошти посилаючись на вимоги ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 2.1.4.48.1, 2.3.2.3.3.3, 2.3.2.6.2 Умов і правил надання банківських послуг. (а.с.15)

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 3 статті 1092 УК України передбачає, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Відповідно до п. 39.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.

У відповідності п. 32.3.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Відповідно до п. 8 розділу VІ Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Пунктами 5,6,9 розділу 6 постанови Правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» визначено, що користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

В даному випадку з вимогою про повернення несанкціоновано списаних і знятих коштів та сплати пені, ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» о 10 годині 14 березня 2021 року, а не невідкладно, як зазначено в Положенні «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням».

Згідно умов та правил надання банківських послуг п. 1.1.5.5. банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

П. 1.1.5.13. клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

1.1.5.14. клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації. (п. 1.1.1 39 Умов ідентифікація клієнта в Приват24 є введення імені користувача і пароля)

2.6.2.8. У разі втрати картки /ПІНа/постійного пароля/ одноразових паролів або виникнення у власника підозр, що картка /ПІН/постійний пароль/ одноразові паролі могли бути загублені, або виникнення ризику несанкціонованого використання картки /ПІНа/постійного пароля/ одноразових паролів власник повинен негайно виконати одну з наступних дій: звернутися до банку за телефонами: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (безкоштовно); подати до банку письмову заяву про втрату картки (у разі втрати картки). Якщо картка підключена до послуги MobileBanking, виконати дії, необхідні для припинення дії картки відповідно до керівництва з використання системи MobileBanking.

Власник відповідає за усі операції з карткою, зроблені: по дату одержання банком усного повідомлення про втрату картки включно за умови подання до банку письмової заяви про втрату картки протягом трьох календарних днів з дати усного повідомлення; по дату одержання банком письмової заяви про втрату картки включно за відсутності усного повідомлення або у разі порушення строку подачі письмової заяви; по дату одержання банком повідомлення про втрату картки, відправленого відповідно до керівництва з використання системи MobileBanking, включно.

Крім того, зняття кредитних коштів з картки позивача іншою особою саме по собі не може свідчити про припинення договірних правовідносин між сторонами договору, що суперечило б приписам ст. 598 ЦК України стосовно підстав припинення зобов`язання та положенням договору, укладеного між сторонами справи.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки підлягають виконанню.

Позитивний висновок про наявність договірних правовідносин між сторонами договору за умови чинності відповідного правочину відображено у постанові ВСУ від 30.05.2018 у справі №191/5077/1б-ц.

Відповідно до пунктів 9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, - користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від 13.05.2015 року по справі №6-71цс15, - не встановлення обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, свідчить про відсутність вини, як підстави цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 20.04.2021 року №20.1.0.0.0/7-210325/11116, банком встановлено, що переказ коштів було здійснено лише за допомогою використання фінансового номеру та іншої особистої інформації ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції та повідомив про вказані події Відповідача через певний проміжок часу, а саме у позовній заяві позивач вказує, що мобільний телефон у нього було викрадено 14 березня 2021 року близько 01.00 годин, а близько 10.00 годин 14 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся на телефон підтримки клієнтів ПриватБанк 3700 з проханням заблокувати всі картки ОСОБА_3 та здійснити відкріплення фінансового номеру.

Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Пунктом 14.13 статті 14 цього Закону передбачено, що право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 14.16 статті 14 цього Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів; під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.

Частиною 1 статті 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що сквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб`єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів.

Відповідно до пунктів 6.3-6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач зобов`язаний негайно повідомити емітента або визначену ним юридичну особу про втрату спеціального платіжного засобу в порядку та формі, установлених договором. В іншому разі емітент не несе відповідальності за платіжні операції, ініційовані за допомогою цього спеціального платіжного засобу, до отримання такого повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату спеціального платіжного засобу зобов`язаний ідентифікувати держателя і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату спеціального платіжного засобу зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього спеціального платіжного засобу.

Позивач в позові зазначає, що остання перерахування з карткового рахунку було здійснено о 09 годині 11 хвилин 14 березня 2021 року, тобто до звернення Позивача на телефон підтримки клієнтів ПриватБанку 3700 з проханням заблокувати всі картки.

При розгляді справи судом не встановлено вини відповідача у несанкціонованому знятті грошових коштів з рахунку позивача та відповідно безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями та шкодою.

Відповідно до положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, всебічно оцінюючи надані сторонами докази дослідивши на підставі зібраних доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення не санкціоновано списаних та знятих з карткових рахунків грошових коштів не підлягають до задоволення, в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю, що виключає само по собі задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 204, 1071, 1073, 1092 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 259, 265, 268, 352 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак