Ухвала суду № 99601182, 07.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство

м. Київ

07.09.2021Справа № 910/12194/21

За позовом ОСОБА_1

до 1. Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог плюс", що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд прямих інвестицій" "Перспективна нерухомість"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2

про визнання недійсним договору в частині

Суддя Котков О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача Брановицький В.В. (адвокат);

від відповідача-1 Покотило В.М. (адвокат);

від відповідача-2 Кузьмічов О.Д. (адвокат);

від третьої особи не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2021 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 (позивач) надійшла позовна заява б/н від 27.07.2021 року до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог плюс", що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд прямих інвестицій" "Перспективна нерухомість" (відповідач-2) про визнання недійсним договору в частині, у якій викладені позовні вимоги, щоб у судовому порядку:

- визнати недійсним договір процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року, укладений між АТЗТ "Енергополь-Україна" та ТОВ "Компанія з управління активами "Діалог плюс", в частині:

- додаткової угоди № 5 від 23.11.2010 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 7 від 17.03.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 10 від 16.05.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 11 від 01.06.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 12 від 30.06.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 13 від 08.07.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 14 від 02.08.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 15 від 22.08.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 16 від 05.09.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 17 від 16.09.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 18 від 31.12.2012 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 19 від 01.10.2013 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 21 від 01.12.2015 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 22 від 01.03.2016 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 23 від 25.07.2018 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 24 від 29.03.2019 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 25 від 01.04.2019 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 26 від 27.12.2019 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані додаткові угоди до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року, укладені директором ПАТ "Енергополь-Україна" з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання їх недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 року у справі № 910/12194/21 позовну заяву б/н від 27.07.2021 року ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог плюс", що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд прямих інвестицій" "Перспективна нерухомість" (відповідач-2) про визнання недійсним договору в частині залишено без руху, надано ОСОБА_1 строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105478485952 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 03.08.2021 року у справі № 910/12194/21 у точці видачі/доставки - 09.08.2021 року.

06.08.2021 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 05.08.2021 року "Про усунення недоліків позовної заяви".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12194/21, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2021 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .

25.08.2021 року через відділ діловодства суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 20.08.2021 року «Про передачу матеріалів справи в провадження у справі про банкрутство».

Розглянувши подане клопотання б/н від 20.08.2021 року «Про передачу матеріалів справи в провадження у справі про банкрутство» представника ОСОБА_1 , суд зазначає про наступне.

18.10.2018 року Верховною Радою України було прийнято Кодекс України з процедур банкрутства. Офіційне опублікування Кодексу відбулось у газеті "Голос України" № 77 від 20.04.2019 року.

Відповідно до частини 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.10.2019 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення у дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, у тому числі, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

У відповідності до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Зокрема, частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 908/560/16, постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 910/10829/17, від 19.06.2018 року у справі № 908/4057/14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц.

Отже, оскільки з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, то пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України мають спеціальні норми Закону про банкрутство.

За таких обставин, позовні заяви, стороною у яких є боржник, повинні розглядатись в межах справи про банкрутство тим самим складом, що і справа про банкрутство боржника.

Відповідно до п. 2 Правових висновків Верховного Суду у справах про банкрутство за січень - лютий 2018 року від 19.03.2018 року, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, особливість вирішення майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі про визнання договорів недійсними, полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 року у справі № 910/5335/21 відкрито провадження про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь -Україна", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шимана Є.О.

Таким чином, на даний час у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь -Україна", провадження в якій здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

Пунктом першим ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, з підстави передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У постанові від 13.03.2018 року у справі № 922/928/17 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки нормами чинного процесуального законодавства не передбачено можливості приєднання справи, що розглядається в позовному провадженні для розгляду по суті в межах провадження у справі про банкрутство, правомірним є передача справи до господарського суду для розгляду по суті в межах справи про банкрутство.

Відтак, з огляду на те, що з моменту порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь -Україна", товариство перебуває в особливому правовому режимі, приймаючи до уваги, що особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, для концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника та з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в їх сукупності, суд вважає, що даний спір підлягає вирішенню саме Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/5335/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь -Україна".

Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Справу № 910/12194/21 за позовом ОСОБА_1 до 1. Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог плюс", що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд прямих інвестицій" "Перспективна нерухомість", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання недійсним договору в частині передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/5335/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

Ухвала набирає законної сили 07 вересня 2021 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Котков