Ухвала суду № 99598451, 10.09.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18573/21

провадження № 1-кс/753/3666/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Лужецька О.Р., за участю секретаря Григораш Н.М., прокурора Шапрана О.В., захисника Барицького П.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у місті Києві Білоконь Д.Е., погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Павлюх В.Я., подане в рамках кримінального провадження №12021100020000761, внесеного до Єдиного реєстру до судових розслідувань 11.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.149 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії, вірменина, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Білоконь Д.Е. за погодженням з процесуальним керівником Павлюх В.Я. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , підозрюваний).

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12021100020000761 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.149 КК України.

В клопотанні зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням день час та місці, дізнавшись від невстановленої досудовим розслідуванням особи, що на території Дніпропетровської області наявні агропромислові підприємства, а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "ВЕСНА", ідентифікаційний код юридичної особи: 30593952,місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51820, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, село Чаплинка, вул. Центральна, 9-В, керівник ОСОБА_2 ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПК-АГРО" ідентифікаційний код юридичної особи: 34229691, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51107, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, село Вишневе, вул. Гагаріна, 4/1, керівник ОСОБА_44;

- Фермерське господарство "ЕКО-ОВОЧІ", ідентифікаційний код юридичної особи: 38580689, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51160, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, село Шевченківка, вул. Фрунзе, 21-А, керівник ОСОБА_3 ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОФІЛД", ідентифікаційний код юридичної особи: 32839929, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51820, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, село Чаплинка, пров. Тихий, будинок 8, керівник ОСОБА_4 , які здійснюють діяльність в області вирощування сільськогосподарських культур, зернових культур, де збираючи урожай можливо отримувати стабільні прибутки, вирішив джерелом отримання доходів і засобів для існування на постійній основі обрати злочинний шлях та грубо порушуючи конституційні права та свободи громадян, посягаючи на їх волю, честь та гідність, використовуючи обман та уразливий стан людей, здійснювати їх трудову експлуатацію на території полів, що перебувають у користуванні вищевказаних агропідприємств.

ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи на території залізничних вокзалів м. Києва, Одеси та Дніпра повинні були здійснювати пошук осіб без постійного місця проживання, які займалися жебрацтвом, зловживали спиртними напоями, не мали постійного місця роботи, були матеріально незабезпеченими, перебували в уразливому стані, викликаному певними зовнішніми факторами, обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вигідні умови праці і щомісячну заробітну плату, в окремих випадках повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності та її оплату, замовчуючи дійсні умови праці та її характер, який полягав у безоплатній понаднормовій трудовій експлуатації на полях агропромислових підприємств, що знаходиться на території Дніпропетровської області, а навпаки, пропонуючи нібито легальну роботу в цих агропідприємствах, або ж добре оплачувану та неважку роботу на полях, обіцяючи при цьому вигідні умови праці і високі заробітки, використовуючи уразливий стан вказаних осіб, зумовлений скрутним матеріальним становищем, збігом тяжких особистих, сімейних та інших обставин, схиляти їх до поїздки на територію сіл в Дніпропетровській області, зокрема с.Чаплинка, с.Улянівка Петриківського району, с.Шевченківка, с.Приют, с. Новоспаське Магдалинівського району та шляхом оплати власними коштами проїзду до місця роботи, вводити людей у боргову кабалу, таким чином ставлячи їх в положення неможливості відмови від примусової праці на полях. Домігшись згоди таких людей, ОСОБА_1 , а в окремих випадках ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як окремо так і разом, повинні переміщати їх до вищевказаних сіл, де в подальшому вони всі разом мали переховувати їх, шляхом обмеження фізичних контактів потерпілих з іншими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів, контролювати їх дії та спілкування під час виконання роботи і вільного часу, обмежувати свободу пересування цих осіб, а також надавати приміщення для їх перебування (переховування) та організовувати безоплатну працю людей на полях, що перебували у користуванні агопромислових підприємств, що на їх думку, мало приносити значні кримінальні прибутки. Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було прийнято рішення систематично споювати підшуканих та залучених до примусової праці осіб, дешевими алкогольними напоями, що на їх думку повинно було призвести до психологічного злому особистості потерпілих та подоланні у них будь-якого опору та супротиву до їх трудової безоплатної експлуатації, понаднормово та за будь-яких погодних умов.

Таким чином, в період 2019 - 2021 років, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, за попередньою змовою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 здійснили вербування та переміщення щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_29 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з метою їх експлуатації (примусової праці), з використанням обману та уразливого стану цих осіб, щодо кількох осіб, повторно, особами від якої потерпілі були у матеріальній залежності, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я потерпілих.

Зокрема, 05 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, перебуваючи на залізничному вокзалі «Центральний» м. Дніпра за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 11, підшукав та обрав предметом злочинного посягання громадянина ОСОБА_11 , знаючи про те, що останній ніде не працював і не мав постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто був матеріально незабезпеченим, не мав власного місця проживання у вказаному населеному пункті, у зв`язку із втратою документів та відсутністю коштів змушений був безоплатно працювати на ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , проживаючи разом з ними тривалий час.

Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 , з відома і згоди, шляхом обману, що полягав у переконані вигідності пропозиції праці на полях, що знаходиться на території Дніпропетровської області, обіцяючи хороші умови проживання та харчування, виплату щомісячної заробітної плати та можливість скорого повернення до його місця постійної реєстрації, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та використовуючи уразливий стан, зумовлений тяжким матеріальним становищем ОСОБА_11 , домігся його згоди на вказану роботу, чим здійснив вербування з використанням обману та уразливого стану громадянина ОСОБА_11 з метою його трудової експлуатації, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

Крім того, 30.08.2021 року, ОСОБА_5 , діючи за попередньою домовленістю та змовою спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, підшукали та обрали предметом злочинного посягання громадянина ОСОБА_43 . Так, ОСОБА_7 , перебуваючи на центральному залізничному вокзалі м. Харкова, знаючи про те, що останній ніде не працював і не має постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто був матеріально незабезпеченим, не мав власного місця проживання у вказаному населеному пункті, у зв`язку із відсутністю коштів змушений був безоплатно працювати на ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , проживаючи разом з ними тривалий час.

Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 , з відома і згоди, шляхом обману, що полягав у переконані вигідності пропозиції праці на полях, що знаходиться на території Дніпропетровської області, обіцяючи хороші умови проживання та харчування, виплату заробітної плати, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та використовуючи уразливий стан, зумовлений тяжким матеріальним становищем ОСОБА_43 , домігся його згоди на вказану роботу, чим здійснили вербування з використанням обману та уразливого стану громадянина ОСОБА_43 з метою його трудової експлуатації, за попередньою змовою групою осіб.

Схиливши ОСОБА_43 , до поїздки в село Чаплинка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_7 , за спільні кошти з іншими вербувальниками, на автомобілі марки «Форд Транзит», де знаходились ще близько 2 завербованих осіб, перемістив ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_2 , де утримували з метою трудової експлуатації на території агропромислових підприємств. Отримані від примусової праці ОСОБА_43 та інших осіб грошові кошти привласнювались ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 та в подальшому розподілялися між ними.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вербуванні, переміщенні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, обману, матеріальної залежності потерпілого, його уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Клопотання обґрунтоване посиланням на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, суд встановив такі обставини.

В провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12021100020000761 від 11.03.2021 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149КК України.

08.09.2021 о 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. (ч. 2 ст. 149КПК України)

Причетність підозрюваного до інкримінованого йому злочину підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, а саме:

- протоколами обшуків за місцем проживання фігурантів;

- протоколами допиту потерпілих;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

- протоколами за результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).

Оцінюючи докази, які обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.

Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення.

У разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимий.

Вищевказані дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання вказують на існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, ступінь яких є досить високим.

Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).

Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).

З урахуванням сукупності встановлених обставин, а саме: вагомості наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; конкретних обставин, характеру і суспільної небезпечності інкримінованого йому злочину; суворості можливого покарання; його негативної репутації, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти вищенаведеним ризикам, для забезпечення виконання процесуальних рішень, суд дійшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, чинити перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на потерпілого, свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 год. 20 хв. 08.09.2021 року.

Дія ухвали про тримання під вартою закінчується 06.11.2021 року.

У разі внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 гривень, на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_1 зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

На строк до 06.11.2021 року покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя О.Р. Лужецька