Рішення № 99598304, 06.09.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/8828/21

провадження №: 2/752/6376/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендних платежів, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» в особі представника Латанюк Н.В. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендних платежів у розмірі 2206,27 грн., та стягнення судових витрат у розмірі 2270,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.05.2008 між Голосіївською районною в місті Києві радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 65-08. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.08.2011 до договору оренди від 12.05.2008 № 65-08 договір діяв до 31.03.2012. Позовні вимоги розраховані по визначених Договором оренди від 12.05.2008 № 65-08 (з Додатковою угодою № 2 від 16.01.2012) платежам, у відповідності до п. 3.1. договору оренди. Позивач зазначає, що відповідач не виконує умови Договору оренди № 65-08 від 12.05.2008 в частині сплати орендних платежів вчасно та в повному обсязі, в наслідок чого виникла заборгованість за орендне користування нежитловим приміщенням, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (сьомий поверх площею 6,0 кв.м.) за період з 01.11.2019 по 01.04.2021 у загальному розмірі 2206,27 грн з ПДВ.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2021 відкрито провадження по даній цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач скористався своїм правом та його представник направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї. У відзиві зазначено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 на праві приватної власності з 2000 року. Тому, відповідач, щонайменше з 01.07.2015 має право на користування будь-яким спільним майном багатоквартирного будинку на безоплатній основі, без укладання договору оренди. До моменту набуття права власності на об`єкт оренди, відповідач здійснював своєчасну та повну оплату за фактичне користування цим нерухомим майном. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178, ст. 181 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що 12.05.2008 між Голосіївською районною в місті Києві радою (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 65-08 та видано ордер № 109-08 від 12.05.2008, за умовами якого Орендодавець передає, а відповідач приймає в орендне користування нежиле приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району в м. Києві, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на сьомому поверсі площею 6,0 кв.м. для господарських потреб.

Положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, позивач стверджуючи, що нежитлове приміщення, яке передане в оренду за договором № 65-08, перебуває в його господарському віданні, не надає до суду належних та допустимих доказів, з яких можна встановити, що нежитлове приміщення площею 6,0 кв.м. на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_1 відноситься до комунальної власності, а сам орендодавець та позивач є особами, які володіють певними речовими правами на таке нерухоме майно.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 на праві приватної власності з 2000 року.

Підставою виникнення права власності на цю квартиру є свідоцтво про право власності на житло від 26.04.2000 № 344, видане Печерською районною державною адміністрацією в м. Києві. Державна реєстрація права власності здійснена 13.12.2019.

З 13.12.2019 відповідач набув права власності на нежитлове приміщення, яке конструктивно належить до його квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та технічним паспортом.

У плані квартири це приміщення позначено під № 3 - підсобне приміщення площею 6,7 кв.м.

Враховуючи те, що договір оренди № 65-08 припинив свою дію 31.03.2012, а починаючи з 2019 року відповідач є власником нерухомого майна, яке раніше було об`єктом оренди згідно цього договору, вимоги позивача щодо стягнення орендної плати за користування таким об`єктом нерухомого майна з 2019 по 2021 рік є безпідставними.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державною фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом Голосіївської районної державної адміністрації у м. Києві від 11.01.2019 визнано відсутність у неї повноважень щодо укладення (продовження) договору оренди цього нежитлового приміщення.

Позивач визнав, що не має права власності та не є володільцем іншого речового права на об`єкт оренди за договором № 65-08, що підтверджується листом від 10.07.2020.

Таким чином, за договором № 65-08 між орендодавцем Голосіївської районної у м. Києві ради та орендарем в особі ОСОБА_1 фактично відсутні правовідносини оренди нежитлового приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, останні орендні платежі відповідачем були здійснені за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 у сумі 201,76 грн та за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 у сумі 102,24 грн, що підтверджується квитанцією про оплату від 16.08.2020 на суму 306 грн.

Крім того, суд зауважує розбіжності у сумах заборгованості з орендної плати у розрахунку до позову та претензіях позивача, зокрема: у претензії від 21.10.2020 сума заборгованості станом на 21.10.2020 - 885,39 грн, а у розрахунку до позову заборгованість у жовтні становила 1551,38 грн; у претензії від 23.04.2021 сума заборгованості станом на 22.04.2021 - 1673,80 грн, а у розрахунку до позову станом на 22.03.2021 - 2206,27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтував позов належними та допустимими доказами, а тому позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендних платежів, не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесенні судові витрати, які складаються з оплати професійної правничої допомоги, наданої адвокатом Наумовою О.О. на виконання Договору про надання правової допомоги від 22.08.2019 в розмірі 8500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендних платежів - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (ідентифікаційний код: 32375554, місцезнаходження: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 17-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю.Мазур