Рішення № 99595487, 09.09.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 09.09.2021

Справа № 501/2680/21

2/501/1190/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кочкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу № 501/2680/21

за позовом: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

до

відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6

предмет та підстави позову: про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

І.Виклад позиції позивача та відповідача.

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ДП «МТП «Чорноморськ» (далі Відповідач) про визнання наказів № 260/0-28 від 28.07.2020 року незаконним, його скасування, стягнення середнього заробітку за час простою та поновлення на роботі у зв`язку з незаконним переведенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює в структурному підрозділі ДП «МТП «Чорноморськ» (далі - Порт) - готельному комплексі «Моряк» на посаді манікюрника 2-го розряду. 28.07.2020 року наказом в.о. директора Порту № 260/0-28 позивача звільнено з посади манікюрника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату. Однак цей наказ є незаконним та необґрунтованим що порушує її права.

Тому позивач змушена звернутись до суду, та просить суд;

Визнати наказ №260/0-28 Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 28.04.2021 року про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати його.

Поновити ОСОБА_1 на посаді манікюрника 2-го розряду перукарні у готельному господарстві Готельного комплексу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» негайно, після прийняття рішення судом з виплатою одного середньомісячного заробітку.

Зобов`язати відповідача провести компенсацію сум вимушеного прогулу позивача за весь період вимушеного прогулу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити (а.с. 33-44).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явилася, сповіщалася належним чином, надала до суду заву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити (а.с. 32).

Представник відповідача надавав до суду відзив по справі, заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог сповіщався належним чином, в судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи без його участі (а.с. 33-44).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справ.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16.08.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання (а.с. 27).

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

Між відповідачем та позивачем існують трудові правовідносини, оскільки позивач 30.10.2004 року прийнята до Іллічівського МТП на посаду манікюрника 2-го розряду бізнес центру «Моряк», та звільнена у зв`язку зі скороченням штату від 28.07.2020 року. що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 10-11).

28.07.2020 року в.о. директора Порту видав наказ за № 260/0-28 про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників (а.с. 12).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до вимог ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Суд дає оцінку обґрунтованості та законності прийнятого рішення відповідно до його змісту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу про звільнення позивачки, підставою розірвання трудового договору по п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України є наказ № 260/0-28 від 28.07.2020 року (а.с. 12).

Відповідно з п.п. 1, даного наказу на підприємстві проводяться зміни ворганіхації виробництва і праці шляхом скорочення робочих місць та вносяться відповідні зміни до організаційної структури ДП «ІМТП».

Тобто ці зміни не пов`язана з ліквідацією ДП «ІМТП» чи його реорганізацією як юридичної особи.

Таким чином ліквідація структурного підрозділу третього терміналу в ДП «ІМТП» не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (реорганізаційної) структури ДП «ІМТП». На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників третього терміналу п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами при умові дотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 40 , ст.ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України.

Саме таку правову позицію виклав ВС України у Постанові від 27 червня 2012 року по цивільній справі за № 6-65 цс 12.

Позивачка була звільнена з підприємства по п.1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, що є недопустимим, так як при зміні внутрішньої (реорганізаційної) структури підприємства працівники підлягають звільненню з підстав скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України яка викладена в Постанові від 09 грудня 2015 року по цивільній справі 6-2123цс15, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Таким чином суд приходе до висновку, що саме з вини відповідача позивачка більш як чотирнадцять місяців була позбавлена можливості працювати, так як відповідач не мав правових підстав.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однак, право позивача на працю - виконання його посадових обов`язків з оплатою відповідно до умов трудового договору було безпідставно порушене відповідачем.

Тому порушене право має бути відновлене скасуванням оскаржуваного наказу.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.92р. зі змінами, У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно з п. 5 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» за № 100 від 08.1995р. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної(годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 вищезазначеної Постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно до пп. б) п. 4 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» за № 100 від 08.1995р. до розрахунку не входять одноразові виплати які носять компенсаційний характер та які нараховуються з метою відшкодування працівникам матеріальних витрат пов`язаних з виконанням трудових чи інших передбачених законом обов`язків, та характер допомоги (за невикористану відпустку, вихідна допомога, матеріальна допомога тощо) ст. ст. 44, 83, 120, 121,125 КЗпП України.

Премії, винагороди та інші заохочувальні виплати які пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій відповідно до п. 3 даної Постанови включаються до розрахунку.

Тобто, всі виплати втому числі одноразові які пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (високі досягнення в праці; високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою та інші, виробничі премії; одноразова винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо), включаються до розрахунку.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги повністю задоволені, то судовий збір має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст. ст. 274, 279, 263 - 266 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати наказ №260/0-28 Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 28.04.2021 року про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати його.

Поновити ОСОБА_1 на посаді манікюрника 2-го розряду перукарні у готельному господарстві Готельного комплексу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» негайно, після прийняття рішення судом з виплатою одного середньомісячного заробітку.

Зобов`язати відповідача провести компенсацію сум вимушеного прогулу позивача за весь період вимушеного прогулу.

Стягнути з Державного підприємства морського торгового порту «Чорноморськ» Код ЄДРПОУ - 0001125672, на користь держави судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В. Смирнов