Ухвала суду № 99593856, 14.09.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/2588/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О., за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, --

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із зазначеною заявою, яка ухвалою суду від 31.08.2021 року залишена без руху з наданням його авторові строку для усунення недоліків.

Копію такої ухвали позивач отримала 7.09.2021 року, що підтверджується відстеженням штрихкодового ідентифікатору №1003143169661.

На теперішній час, вимоги суду, що були підставою для залишення заяви без руху, позивачем виконані лише частково.

Так, заявою від 7.09.2021 року, отриманою судом 13.09.2021 року, позивач усунув недоліки частково, а саме - завірив у відповідності до ст. 95 ЦПК України додатки до позовної заяви.

В той же час, позивачем не виконані інші вимоги суду, зазначені в ухвалі від 31.08.2021 року, а саме - не надано доказів, що свідчили б про перебування її утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей або інших доказів, які дозволили б визначити підсудність справи за місцем реєстрації позивача; не сплачено судовий збір за другу позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 908, 00 гривень; не зазначено третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відповідну службу у справах дітей.

Наданий строк для усунення недоліків сплив.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Процесуальним законом з цього приводу зазначено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - вважати неподаною та повернути заявникові.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Є.О. Татуйко