Рішення № 99593719, 10.09.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1175/21

пр.№ 2/464/816/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/1175/21

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою»

вимоги: стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні

Обставини справи

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просить стягнути з відповідача:

заборгованість по невиплаченій заробітній платі з врахуванням невикористаних двох місяців відпустки за період з 01 червня 2020 року по 30 жовтня 2020 року - 34 169,00 грн;

за несвоєчасний розрахунок при звільненні, виходячи з розміру 227,27 грн в день, за період з 30 жовтня 2020 року по день фактичного розрахунку.

Покликається на порушення трудових прав з боку відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалами суду від 22 лютого 2021 року та 23 квітня 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторони проти такого порядку розгляду справи не заперечили.

Відповідачем подано відзив, в якому зазначено наступне. Нарахування зарплати і відпускних проведено згідно з табелями обліку відпрацьованого часу, а тому заявлена сума невиплаченої заробітної плати 24 169,00 грн є безпідставною. Компенсація за 14 календарних днів невикористаної відпустки нараховано в сумі 1738,80 грн і відображена в нарахуванні зарплати за жовтень 2020 року, а тому вимоги позову в розмірі 10 000 грн відхиляються відповідачем. Погоджується із наявною заборгованістю із заробітної плати перед звільненням у розмірі 8756,33 грн, яка утворилась через тяжке фінансове становище.

Згідно із відповіддю на відзив позивач не погоджується із доводами, які є аналогічними змісту позовної заяви.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Установлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою», звідки 30 жовтня 2020 року звільнений з посади завідуючого господарством на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість із невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку під за час затримки розрахунку при звільненні, то спірні відносини врегульовано ст.ст.116, 117 КЗпП України.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ч.1 ст.116 КЗпП України).

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ст.117 КЗпП України).

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до довідки відповідача за № 7 від 30 жовтня 2020 року, доданої до позовної заяви, заборгованість перед позивачем на день звільнення становить 8756,33 грн, яка, як визнано відповідачем, на час подання відзиву не погашена.

Водночас позивач уважає, що заборгованість по невиплаті заробітної плати за період з 01 червня 2020 року по 30 жовтня 2020 року складає 24 169 грн, а також не компенсовано 10 000 грн за два місяці невикористаної відпустки, розглядаючи які суд дійшов наступного висновку.

Відповідачем надано наступні документи: наказ Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за № 31 від 16 березня 2020 року щодо роботи в умовах карантину в період з 16 березня 2020 року до 06 квітня 2020 року (на час функціонування режиму «віддаленої роботи» працівникам нараховуються та виплачуються усі виплати, що нараховуються у звичайний робочий період, незалежно від місця виконання посадових обов`язків) з продовженням дії наказу до 22 червня 2020 року; накази відповідача № 047 від 07 жовтня 2019 року, № 8-к від 20 березня 2020 року, № 12-2 від 05 травня 2020 року, № 17-к від 13 липня 2020 року, № 18-к від 30 жовтня 2020 року, згідно з якими позивачу надавалися відпустки у такі періоди: з 07 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2019 року (за період роботи з 23 вересня 2016 року по 22 вересня 2017 року), з 23 березня 2020 року по 15 квітня 2020 року (період роботи з 23 вересня 2017 року по 22 вересня 2018 року ), з 05 травня 2020 року по 29 травня 2020 року (період роботи з 23 вересня 2018 року по 22 вересня 2019 року), з 13 липня 2020 року по 24 липня 2020 року (період роботи з 23 вересня 2019 року по 22 вересня 2020 року); наказу № 18-к від 30 жовтня 2020 року про звільнення із компенсацією за 14 календарних днів невикористаної щорічної відпустки. Піддавати сумніву достовірність таких документів у суду немає.

Указані письмові докази спростовують твердження позивача щодо непогодження із розрахунком заборгованості у зв`язку із невиплатою компенсації та розмірами нарахування заробітної плати, які суд вважає голослівними. Жодних доказів на підтвердження своїх доводів позивач не надав, а наданий судовий наказ Сихівського районного суду м.Львова від 13 липня 2020 року (справа № 464/3575/20) про стягнення 20 719,85 грн нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, з відповідача на користь позивача таким доказом бути не може, адже не визначає розмір боргу станом на день звільнення позивача.

Таким чином суд переконаний, що заборгованість із невиплати заробітної плати відповідача перед позивачем становить 8756,33 грн.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

За п.8 наведеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (в редакції на час виникнення правовідносин).

Оскільки звільнення позивача відбулося 30 жовтня 2020 року, то середня заробітна плата повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за серпень та вересень 2020 року.

Виходячи із довідки відповідача наведеної вище за два останні місяця роботи перед звільненням, яка оформлена у встановленому порядку, середньоденна заробітна плата позивача складає: (1900 грн за 20 робочих днів у серпні + 2045,45 за 22 робочих дні у вересні = 3945,45 грн./42 робочих дні = 93,94 грн). З урахуванням установлених вище обставин визначений позивачем розмір середньоденної заробітної плати у розмірі 227,27 грн не відповідає дійсності.

Станом на 10 вересня 2021 року кількість днів затримки виплати належних сум звільненому працівникові становить 215. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становитиме суму у розмірі 20 197,10 грн (93,94 грн. * 215 робочих днів = 20 197,10 грн).

Підсумовуючи наведене, виходячи із принципу диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів, оцінюючи аргументи сторін та докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в частині стягнення 8756,33 грн заборгованості із виплати заробітної плати та 20 197,10 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Указані суми щодо оплати праці підлягають виплаті позивачу без урахування суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до ст.168 ПК України є обов`язком податкового агента, яким в даному випадку є відповідач у справі.

Рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, у відповідності до вимог п.2. ч.1 ст.430 ЦПК України допустити до негайного виконання.

Доводи позивача щодо стягнення іншої суми є припущенням, на якому не може ґрунтуватися доказування, та зводяться до власного суб`єктивного тлумачення обставин справи.

Цивільне право позивача порушено та підлягає захисту, адже встановлено порушення трудових прав та законодавства про оплату праці саме відповідачем. Інших обставин, які б мали значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.

Судові витрати

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 908,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою» на користь ОСОБА_1 8756,33 грн заборгованості із виплати заробітної плати та 20 197,10 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 28 953,43 грн, без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.

У решті вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.354 ЦПК України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

відповідач Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою», код за ЄДРПОУ 03363312, м.Львів. вул.Тернопільська, 2А

Повне судове рішення складено 10 вересня 2021 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.В.Тімченко