Ухвала суду № 99592907, 14.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 2-1072/11

Провадження № 6/461/102/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого-судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» Малої Ірини Володимирівни про заміну сторони у виконавчому провадженні,

встановив:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» Мала І.В. звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником у справі №2-1072/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11309112000 від 06.03.2008 р.

Подану заяву мотивує тим, що 22.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» було укладено Договір №180 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11309112000 від 06.03.2008 р.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, в тому числі у спосіб передбачений ч. 11 ст.128 ЦПК України. Згідно ч.3 ст.442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступне.

20 квітня 2011 року Галицьким районним судом міста Львова винесено рішення у цивільній справі №2-1072/11, відповідно до якого позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11309112000 від 06.03.2008 р. задоволено.

22.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» було укладено Договір факторингу №180.

За умовами даного договору Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11309112000 від 06.03.2008 р.

Вказане підтверджується реєстром боржників до Договору факторингу №180.

Відтак, надані заявником докази є належними та вказують на набуття останнім прав нового кредитора за кредитним договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК); дарування (ч.2 ст.718 ЦК); факторингу (гл.73 ЦК).

Відповідно до ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 у справі №6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц, постанові від 19.02.2020 року у справі № 2-3897/10.

Верховний Суд вказав, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до стаття 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За наведених вище обставин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» Малої І.В. про заміну сторони у виконавчому провадженні в особі стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (ідентифікаційний код 40235074).

Керуючись ст.442 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -

постановив:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача по виконанню судового рішення у справі №2-1072/11 з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (ідентифікаційний код 40235074).

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 вересня 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.