Рішення № 99592758, 06.09.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.09.2021

ЄУН 337/1429/20

Провадження № 2/337/1649/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Журби Н.Ю.

представника позивача Коняшина А.М.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю Гребенюк О.С. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 489,22 грн., а також - судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 29.08.2011 року. ОСОБА_2 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АБ КБ «Приватбанк». У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 встановлених договором зобов`язань утворилась заборгованість, про стягнення якої просить позивач.

27.05.2020 року суд ухвалив заочне рішення по справі,яким задовольнив позов частково та стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в сумі 37132,59 грн.

08.06.2021 року суд за заявою відповідача ОСОБА_2 скасував заочне рішення та призначив справу до розгляду.

06.09.2021 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій зменшив позовні вимоги. З урахуванням заяви, просить суд стягнути заборгованість станом на 23.10.2021 року в розмірі 30274,21 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 22438,88 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, в сумі 7835,33 грн.

В судовому засіданні представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Коняшин А.М просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Александров О.О. просив суд залишити позов без задоволення. Пояснив, що ОСОБА_2 не ознайомили із умовами та правилами надання банківських послуг, в яких зазначені умови кредитування, проценти за кредитом, штрафні санкції. Розрахунок заборгованості не є належним доказом наявності боргу. Також просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача, вважає, що трирічний строк позовної давності розпочався із дня першої транзакції по картці 29.08.2021 року. Банк звернувся до суду із позовом в 2020 році, тим самим пропустив строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

29.09.2011 року ОСОБА_2 на підставі письмової заяви (а.с. 23) отримав кредитну картку та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Також ОСОБА_2 підписав довідку про умови кредитування, в якій вказані умови надання кредиту, зокрема базова ставка в місяць складає 3% (а.с. 24).

ОСОБА_2 отримував від банку кредитні картки, вказані у долученій до справи довідці (а.с. 131).

Із виписки по картковому рахунку видно, що ОСОБА_2 користувався кредитною карткою, знімав з неї грошові кошти, частково погашав заборгованість за кредитом, але не в повному обсязі (а.с. 122-130).

Також із виписки по картковому рахунку видно, що ОСОБА_2 вносив грошові кошти на власну кредитну картку, що свідчить про визнання ним свого боргу та часткове його погашення. Так, 28.12.2018 року ОСОБА_2 зробив переказ на свій рахунок в сумі 300 гривень, а 19.02.2019 року на рахунок ОСОБА_2 був зарахований переказ в сумі 600 гривень.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідачем у справі не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 22438,88 грн., доводів позивача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення кредитних коштів. Власного розрахунку заборгованості відповідач суду не надав. У зв`язку із цим, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 22438,88 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, в розмірі 7835,33 грн.

До позовної заяви доданий розрахунок, відповідно якого сума заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, складає 8968,33 грн.

Помісячного розрахунку суми нарахованих відсотків банк суду не надав, у зв`язку із чи неможливо перевірити правильність нарахування відсотків. Суд вважає, що представник позивача за правилом ч.1 ст.81 ЦПК України зобов`язаний довести розмір суми, яку він просить стягнути з відповідача. Відсутність відповідного розрахунку є підставою для залишення цих позовних вимог без задоволення у зв`язку із їх недоведеністю.

Позовна давність не підлягає застосуванню до вимог позивача, оскільки строк позовної давності переривався платежами ОСОБА_2 , якими відповідач поповнював баланс свого кредитного рахунку, що свідчить про визнання ним свого боргу перед банком.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд задовольнив 56,82% позовних вимог (22438,88/39489,22*100= 56,82). Тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1194,36 грн.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_2 ):

- заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 438 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок;

- судовий збір у розмірі 1194 (одна тисяча сто дев`яносто чотири) гривні 36 (тридцять шість) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13.09.2021 року.

Суддя: А.М. Котляр