Ухвала суду № 99592342, 10.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/6670/20

У Х В А Л А

10.09.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді – Бедьо В.І.

за участю секретаря судових засідань - Пазяк С.М

прокурора - Трофіменков О.В.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - Бухтоярової О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Ставичного П.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020070030001507 від 20.05.2020 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 191, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню № 12020070030001507 від 20.05.2020 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 191, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від розподілена в провадження судді Бедьо В.І.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що відсутні підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч.2 ст. 314 КПК України, перешкод для призначення судового розгляду немає, підсудність розгляду справи визначена правильно, просив призначити справу до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора.

В підготовчому судовому засіданні потерпілим та його представником подано письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність вимогам КПК України. Подане клопотання обґрунтовують тим, що в обвинувальному акті не зазначено громадянство обвинуваченого, місце народження та громадянство потерпілого; не вказано іншого потерпілого, якому в кримінальному провадженні заподіяна шкода, а саме: Повне товариство «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія», код ЄДРПОУ 36357696, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, пр. Свободи, 28/35; неправильно вказано кому спричинено шкоду та її розмір. Так звертають увагу на те, що розмір спричиненої шкоди ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» становить 172 836 грн., а не як зазначено в обвинувальному акті 114 780 грн., що підтверджують доданою до клопотання довідкою про невідповідність даних, зазначених в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_2 по справі 1-КП/308/780/20 даним бухгалтерського обліку ПТ «Міський ломбард».

Прокурор, обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання потерпілого та його представника про повернення обвинувального акту заперечили, зазначаючи про відсутність підстав для цього.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Вимогами ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що суд у підготовчому судовому засіданні має право, крім іншого, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимог ст. 291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з п.13 ч.1ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України повинен містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

В порушення вимог закону обвинувальний акт від 08.07.2020 року не містить всіх необхідних вимог, які передбачені в ст. 291 КПК України, а саме в обвинувальному акті взагалі відсутні дані про потерпілого - Повне товариство «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» та їх дані (код ЄДРПОУ 36357696, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, пр. Свободи, 28/35); відсутні дані про громадянство обвинуваченого, про дату народження та громадянство потерпілого.

Також, в підготовчому судовому засіданні потерпілий по справі та його представник вказують на неправильність визначеного стороною кримінального провадження слідчим та відповідно зазначеного в обвинувальному акті розміру спричиненої шкоди ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія». Так вони стверджують, що розмір дійсної шкоди становить 172 836 грн., а не як зазначено в обвинувальному акті 114 780 грн., що підтверджують доданою до клопотання довідкою про невідповідність даних, зазначених в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_2 по справі 1-КП/308/780/20 даним бухгалтерського обліку ПТ «Міський ломбард».

В підготовчому судовому засіданні прокурором не було спростовано доводи сторони потерпілого щодо неправильності встановленого органом досудового слідства розміру заданої шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Аналіз змісту указаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 цього ж Кодексу, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

Суд зазначає, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, в тому числі встановлення всіх потерпілих у кримінальному провадженні та розмір спричиненої їм шкоди, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації своїх прав потерпілими по справі.

При цьому, за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

З аналізу цих вимог кримінального процесуального закону, формулювання обвинувачення, яке зазначається в обвинувальному акті повинно містити місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форму вини і мотиви кримінального правопорушення, а також вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

В обвинувальному акті, який направлений до суду, прокурор зазначає , що ОСОБА_2 скоїв ряд правопорушень у формі привласнення ввірених йому грошових коштів ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. та компанія», однак вказана юридична особа не зазначена в обвинувальному акті як потерпіла сторона.

Всі ці відомості, які не вказані в обвинувальному акті, однак кваліфіковані обвинуваченому свідчать про неконкретне обвинувачення, що позбавляє суд роз`яснити його обвинуваченому під час судового розгляду на виконання вимог ст.348КПК України та є порушенням права на захист від неконкретного обвинувачення та прав потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об"єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом та ін. права.

Як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому. Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст.337КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Всі ці обставини, про які зазначає суд та порушення вимог КПК України свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не відповідає положенням закон, та є безумовною підставою для повернення акту прокурору для дооформлення та виконання вимог КПК України .

Реалізуючи це право, суд наголошує, що на стадії підготовчого провадження не розглядались та не вирішувались питання щодо доведеності вини обвинуваченого та достатності зібраних для цього доказів, а також не вирішувалось та не з`ясовувалось наперед питання про кваліфікацію дій обвинуваченого. Суд лише констатував, що для вирішення цих питань в обвинувальному акті відсутні необхідні відомості, наявність яких вимагає КПК України, встановлені порушення права потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом, а тому відповідно до ч.3 ст.314КПК України повертає обвинувальний акт прокурору.

Керуючись ст.ст. 291,314 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020070030001507 від 20.05.2020 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 191, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України - повернути прокурору, який склав обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо