Ухвала суду № 99592330, 08.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8123/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08.09.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання – Курбатова Д.Л.

за участю :

представника відповідача – Дурдинець Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в особі представника – ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват банк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , поданим в особі представника – ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват банк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 08.09.2021 року о 15 год. 45 хв. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Представник відповідача – ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про залишення даного позову без розгляду посилаючись на приписи ч.5 ст. 223 ЦПК України, а саме у зв`язку з тим, що позивач та його представник повторно не з`явилися в судові засідання.

Заслухавши доводи представника відповідача – ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 03.06.2020 року о 10 год. 20 хв. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_2 надіслав до суду 01.06.2020 року заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням карантину в Закарпатській області.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 20.10.2020 року о 16 год. 00 хв. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 16.12.2020 року о 15 год. 45 хв. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_2 надіслав на електронну адресу суду 16.12.2020 року заяву про відкладення розгляду справи .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 16.03.2021 року о 14 год. 30 хв. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_2 надіслав на електронну адресу суду 16.03.2021 року заяву про відкладення розгляду справи .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 20.04.2021 року о 16 год. 30 хв. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_2 надіслав до суду 20.04.2021 року заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника ОСОБА_1 – адвоката Биркович О.І. на лікарняному.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 01.07.2021 року о 14 год. 55 хв. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача Биркович О.І. надіслав до суду 01.07.2021 року заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника ОСОБА_1 – адвоката Биркович О.І. у відпустці.

В судове засідання призначене на 08.09.2021 р. о 15 год. 45 хв. позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в черговий раз не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, шляхом надіслання судових викликів. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності не надходило до суду.

Факт отримання позивачем ОСОБА_1 судового виклику на призначене судове засідання на 08.09.2021 р. о 15 год. 45 хв. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №8800027593785, а відтак позивач був належним чином повідомлений.

Факт отримання представником позивача ОСОБА_2 судового виклику на призначене судове засідання на 08.09.2021 р. о 15 год. 45 хв. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №8800027476657, а відтак представник позивача був належним чином повідомлений.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада, в тому числі і на 08.09.2021 р. о 15 год. 45 хв.

Заяв про зміну місця знаходження, проживання під час провадження справи від позивача та його представника не надходило.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 4 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Остання заява, яка надійшла від представника позивача Биркович О.І. до суду була датована 01.07.2021 року «про відкладення розгляду справи» в якій представник позивача просив відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку з із виїздом за межі області у щорічну відпустку адвоката Биркович О.І.

Інших заяв від позивача чи його представника до суду не надходило.

Через неодноразову неявку позивача (представника) у судове засідання – порушуються передбачені ЦПК України, строки розгляду цивільної справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обовязок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем (представником) своїх процесуальних прав.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на викладене, виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, яка визначає наслідки повторної неявки позивача ( представника) , від позивача (представника) не надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутності, зважаючи на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення клопотання представника відповідача Дурдинець Р.Ю. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , поданим в особі представника – ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват банк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки - без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача (представника) на розгляд справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, а також від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 44,131, 257 ч.1 п.3, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника – ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват банк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки - залишити без розгляду.

Додатково позивачу роз`яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляють права повторного звернення до суду із позовною заявою в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.

Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України 08.09.2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали з врахуванням перебування судді в нарадчий кімнаті у період з 09.09.2021 року до 10 год. 00 хв. 13.09.2021 року в іншій справі складено - 13.09.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца