Постанова № 99590698, 14.09.2021, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1156/21

провадження № 3/732/574/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 року м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області КарпинськаН.М., при секретарі Кирієнко Т.М., за участі ОСОБА_1 , адвоката – Лизака Г.Г., представника Дочірнього підприємства „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс” – Руденко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсіонера,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 21 червня 2021 року о 19 годині 30 хвилин в смт. Ріпки, по вул. Шевченка,1б, керував автомобілем марки ЗАЗ 110307 днз НОМЕР_2 та при зміні напрямку руху і подальшому маневрі розвороту ліворуч, не впевнився в безпечності, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем БАЗА079.23 днз НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку. В результаті автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

У цій дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КупАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що 30 метрів після виїзду із заправки проїхав по головній, а потім з включеним показчиком лівого повороту вчиняв в дозволеному місці розворот, коли в нього в”їхав автомобіль БАЗА079.23 днз НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . Коли виїжджав їй самої заправки, такий автомобіль був від нього за 150 метрів, тому вважав свій маневр безпечним. Адвокат, серед іншого, вказував на порушення вимог статті 254 КупАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, на недосконалість схеми дорожньо-транспортної пригоди, а також на винність ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, який мав об”їхати ОСОБА_1 з правої сторони, а не вчиняти наїзд в умовах виявленої дорожньої обстановки. ОСОБА_1 та адвокат ЛизакГ.Г. просили провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Представник Дочірнього підприємства „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс” – ОСОБА_3 обгрунтовував винність ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 21 червня 2021 року, посиланням на матеріали службового розслідування, складеного при виїзді співробітників Дочірнього підприємства „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс” на місце події, а також достовірно встановленими обставинами, що ОСОБА_1 порушив правила знаків пріоритету, встановлених на відповідній ділянці дороги.

Правилами дорожнього руху України чітко визначено, що видимість у напрямку руху — максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру; а поняття „дати дорогу” — це вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість (п.1.10 Правил Дорожнього руху України). Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Із схеми розташування транспортних засобів як додатку до протоколу (а.с.2) встановлено, що маневр розвороту ОСОБА_1 розпочав не з крайнього лівого положення відповідної смуги руху.

Суд дослідив характер та черговість порушень та дійшов висновку, що ненадання водієм ЗАЗ 110307 днз НОМЕР_2 переваги в русі іншому транспортному засобу БАЗА079.23 днз НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, для водія ЗАЗ 110307 днз НОМЕР_2 не було вимушеним, а було зумовлено неналежним розрахунком швидкості обох транспортних засобів та неорієнтуванням в обстановці, що склалась при зміні напрямку руху.

Суд виходить, в тому числі із показань свідків.

Так, допитана у суді свідок ОСОБА_4 (пасажир ЗАЗ 110307) , хоч і вказувала, що від заправки проїхали 30 метрів по головній дорозі, однак, замальовуючи схему вчинення маневру, в суді показала, що водій ЗАЗ 110307 перекрив перпендикулярно відповідну полосу руху при здійсненні маневру „розворот”. Зіткнення з іншим транспортним засобом відбулось у передні водійські двері, внаслідок чого удар в голову отримав водій. Пасажири травм не отримали.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_4 (пасажир ЗАЗ 110307) показав, що, в дійсності, на головну дорогу вони виїзджали із автозаправки. Знак „Дати дорогу” знаходився на видному місці. По головній дорозі вони проїхали більше тридцяти метрів, водій контролював ситуацію шляхом споглядання у бокове дзеркало та дзеркало заднього виду. Під час повороту в передні водійські дверцята в”їхав БАЗА079.23. Свідок ОСОБА_4 припустив, що коли обидва водії дотримались би Правил дорожнього руху, то наслідків і дорожньо-транспортної пригоди вдалось би уникнути.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 (водій БАЗА079.23) у суді дав показання про те, що автомобіль ЗАЗ 110307 перед ним виїхав з боку АЗС та з незначною швидкістю руху їхав полосою „для розгону”. У подальшому, не переконавшись у безпечності зміни напрямку руху, виїхав на головну та почав здійснювати маневр розвороту в напрямку смт Ріпки, перегородивши тим самим дорогу БАЗА079.23, тоді екстренно ОСОБА_2 повернув кермо до лівої обочини зустрічної полоси руху. Зіткнення уникнути не вдалося, зачепив автомобіль ЗАЗ 110307 у передні водійські дверцята.

Свідок ОСОБА_5 запрошений ДП „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс” тільки повідомив про результати власного службового розслідування дій водія ОСОБА_6 . В силу статті 251 КупАП суд надає перевагу іншим вище зазначеним доказам, які містять фактичні дані на основі яких у визначеному порядку встановлюється причетність особи до інкримінованого діяння. Винність ОСОБА_2 за протоколом серії ДПР18 № 383137 не є предметом розгляду цього суду. Якщо небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них.

Не приймаються судом як належні докази письмові поясненя ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.5-6), оскільки підтвердження порушення правил дорожнього руху поясненнями осіб, які не допитувались у судовому засіданні і не попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень є неприпустимим.

Щодо посилання адвоката на порушення при оформленні протоколу положень статті 254 КупАП як підстава для закриття провадження у справі, суд відзначає наступне.

Відповідно до п.7 розділу VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Таким чином, встановлено спеціальний строк, в порівнянні із загальним правилом частини 2 статті 254 КупАП. Застосування цього спеціального строку у розглянутій справі грунтується на поданій ОСОБА_1 заяві до органу поліції щодо перевірки підстав для кримінального провадження, про що повідомляв адвокат Лизак Г.Г.

Об`єктом розглянутого адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності .

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

У розглянутій обстановці водій ЗАЗ 110307 ОСОБА_1 , ще виїжджаючи із полоси розгону, повинен був дати дорогу транспортному засобу, які наближалися по головній дорозі, впевнившись, що це буде безпечним та не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1 та дорожнього знаку 2.1 ПДР. При цьому він мав оцінити швидкість свого транспортного засобу, відстань розташування іншого транспортного засобу на головній дорозі та час наближення такого транспортного засобу до місця розташування ЗАЗ 110307. Однак допустив легковажність, а його твердження про те, що якщо такий маневр ним був вже допущений, то інший водій мав скористатися можливістю об”їхати його автомобіль справа, не є достатніми для висновку, що у цій дорожньо-транспортній пригоді водій ЗАЗ 110307 Правил дорожнього руху не порушував.

Видимість у напрямку руху ОСОБА_1 достатньо не контролював, а повідомлені ним 30 метрів руху головною дорогою в обстановці, що склалась, були недостатніми для безпеки дорожнього руху з метою уникнення аварійності, так як виїхав із території із розташованим знаком 2.1.

Таким чином, в цій дорожньо транспортній обстановці ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КупАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують і пом”якшують відповідальність, при цьому ставлення до наслідків характеризується виною у формі необережності. З огляду на вказане слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ст. 124, ст.283, ст. 294, ст.308 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п”ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Карписька Н.М.