Рішення № 99583343, 13.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/7696/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави до Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» та закріплення їх в натурі (на місцевості); зобов`язання відповідача відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів по винесенню меж ботанічного заказника місцевого значення "Косий клин" та закріплення його меж в натурі (на місцевості) є протиправною, оскільки існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та унеможливлює її належне використання і зберігання.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що межі ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» встановлені в натурі квартальними просіками та державними інформаційно-охоронними знаками державного зразка з нанесенням на планово-картографічні матеріали підприємства, Державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» не відмовляється від встановлення меж в натурі відповідно до законодавства ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» при появі можливостей.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, а законодавством не віднесено до документації із землеустрою квартальні просіки. Зазначає, що забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах заказника здійснюється землекористувачем, яким є відповідач.

Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що ботанічний заказник місцевого значення «Косий клин» внесений до Публічної кадастрової карти України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 04.12.1978 № 529 «Про реєстрацію додатково виявлених лісопарків та пам`яток природи місцевого значення» було затверджено перелік додатково виявлених лісопарків та пам`яток природи місцевого значення, зокрема, заказника «Косий клин» (а.с. 25-29).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 28.08.1989 № 164 «Про внесення змін і доповнень в мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області та затвердження матеріалів його інвентаризації» «Косий клин» віднесено до державних заказників місцевого значення (а.с. 30-33).

Відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації було винесено охоронне зобов`язання № 13/3-578 від 20.06.2017, яким передано під охорону землекористувачу, Державному підприємству «Новгород-Сіверське лісове господарство» ботанічний заказник місцевого значення «Косий клин», площа - 183 га, який розташований на території кв. 60,61, 65 Грем`яцького лісництва Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» (а.с. 14).

Наказом директора Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації було затверджено Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Косий клин» (а.с. 15-20).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 23.06.2021 № 10-25-0.2-2692/2-21 у Головному управлінні відсутня інформація про оформлені правовстановлюючі документи на ботанічний заказник місцевого значення «Косий Клин» та встановлення зовнішніх меж їх територій, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ботанічного заказнику місцевого значення «Косий Клин» до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області для внесення відомостей до Державного земельного кадастру не надходили (а.с. 35).

Згідно листа Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» від 15.06.2021 № 06/544, ботанічний заказник місцевого значення «Косий клин» площею 183 га, який знаходиться в Грем`яцькому лісництві (квартал 60,61,65), відмежований в натурі державними інформаційно-охоронними знаками затвердженого зразка з нанесенням на планово-картографічні матеріали підприємства, однак межі заказника в натурі не визначені, технічна документація (проект землеустрою) на територію заказника не розроблялася, договора з вказаного питання з землевпорядними організаціями не укладались. На даний час фінансовий стан підприємства унеможливлює проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» площею 183 га, який знаходиться в Грем`яцькому лісництві (квартал 60,61,65) та закріплення їх в натурі (на місцевості) (а.с. 22).

З метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду, позивачем подано даний адміністративний позов.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (далі - Закон 2456-XII) .

Статтями 1 та 2 Закону № 2456-XII встановлено, що завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі. Відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Законом та іншими актами законодавства України.

Частинами першою та другою статті 3 Закону №2456-XII передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2456-XII та статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

Частиною четвертою статті 7 Закону № 2456-XII встановлено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно статті 25 Закону № 2456-XII заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Частиною третьою статті 26 Закону № 2456-XII передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

У відповідності до статті 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Частинами першою та другою статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

При цьому, правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначає Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV), який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

За правилами частини другої статті 25 Закону № 858-IV видами документації із землеустрою є, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно зі статтею 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 47 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб. Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків можуть розроблятися лише на землях та земельних ділянках, що включаються до складу таких територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій. Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру (частини дев`ята, десята статті 47 Закону № 858-IV).

Згідно частини третьої статті 53 Закону № 2456-XII рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Закону № 2456-XII території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 60 Закону № 2456-XII охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

В силу статті 1 Закону № 858-IV заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об`єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів.

Відповідно до статті 2 Закону № 858-IV землеустрій забезпечує, зокрема, встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Отже до повноважень, зокрема, землекористувачів належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення землеустрою, що включає в себе, зокрема встановлення і закріплення на місцевості територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, суд не приймає до уваги посилання відповідача на встановлення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» в натурі квартальними просіками та державними інформаційно-охоронними знаками державного зразка з нанесенням на планово-картографічні матеріали підприємства, а також внесенням заказника до Публічної кадастрової карти України, оскільки відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення повинні бути внесені до Державного земельного кадастру.

Отже, в спірних правовідносинах Державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство», як землекористувач ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин», взятих на себе зобов`язань не виконало, заходів для оформлення землевпорядної документації заказника та визначення меж такого в натурі (на місцевості) не вчинено.

Так, згідно листа Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» від 15.06.2021 № 06/544, ботанічний заказник місцевого значення «Косий клин» площею 183 га, який знаходиться в Грем`яцькому лісництві (квартал 60,61,65), відмежований в натурі державними інформаційно-охоронними знаками затвердженого зразка з нанесенням на планово-картографічні матеріали підприємства, однак межі заказника в натурі не визначені, технічна документація (проект землеустрою) на територію заказника не розроблялася, договора з вказаного питання з землевпорядними організаціями не укладались.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури (вул. Замкова, 9а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) в інтересах держави до Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» (вул. Губернська, 15А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 00993538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.09.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна

. Хоботня