Ухвала суду № 99583221, 14.09.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/4228/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі – позивач) просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління соціального захисну населення Дністровської районної державної адміністрації щодо не повного здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статі 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Дністровської районної Державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплачених сум такої допомоги у розмірі: 6800 грн за 2020 рік; 7354 грн за 2021 рік.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало, зокрема те, що позивач звернулася до суду із позовною заявою щодо оскарження дій Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2020 рік у невідповідному розмірі, після сплину шестимісячного строку.

10.09.2021 року на усунення недоліків позовної заяви представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, в якому вказує, що строк на звернення до адміністративного суду починається з моменту, коли позивач фактично дізнався про порушене право. До того часу він отримував щорічно разову грошову допомогу до 05 травня, яка суттєво не відрізнялася за розміром.

Розглянувши матеріали позову, заяву представника позивача, подану на усунення недоліків позовної заяви, проаналізувавши доводи позивача, суддя зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; та інше.

У силу статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суддя звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів позову вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність Відділу №1 (м. Кіцмань) Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Однак, як наголошувалося суддею в ухвалі про залишення позову без руху від 10.08.2021 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду вказала на те, що необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. №340/1019/19).

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При цьому, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом “Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt”, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

У даній справі № 600/4228/21-а позивачу здійснюється інша виплата, а саме щорічна разова грошова допомога до 5 травня, як учаснику бойових дій, що як і пенсія є соціальною виплатою. Відтак аналогічно отриманню пенсійних виплат, з дня отримання зазначеної допомоги особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових таких виплат звернулась до уповноваженого органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від уповноваженого органу відповіді на подану нею заяву.

До того ж, як свідчать матеріали позову та доводи представника позивача, звертаючись до відповідача із заявою позивач був обізнаний про те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 та згідно Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) йому передбачено щорічно до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

При цього, суддя звертає увагу на те, що доведення до відома кожної особи про зміни в законодавстві забезпечується шляхом опублікування нормативно-правових та інших актів, а також судових рішень у спеціальних офіційних виданнях.

Зокрема, в частині доведення до відома рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, наслідком якого стало те, що з 27.02.2020 року в учасників бойових дій виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, суддя зазначає, що згідно частини 2 статті 94 Закону України “Про Конституційний Суд України” опублікування акта Конституційного Суду України разом з окремою думкою Судді здійснюється у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних друкованих виданнях України.

В ухвалі про залишення позову без руху від 31.08.2021 року суддя вказав позивачеві на недоліки позовної заяви, а саме на пропуск строку звернення до суду. Однак представником позивача, до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк.

Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за наведених представником позивача причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення строку для звернення до суду.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Окрім цього, згідно частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини 2 статті 123 КАС України та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України в частині позовних вимог щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду – відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві з підстав пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо:

- визнання протиправними дій (бездіяльності) Управління соціального захисну населення Дністровської районної державної адміністрації щодо не повного здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статі 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Дністровської районної Державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплачених сум такої допомоги розмірі 6800 грн за 2020 рік.

3. Роз`яснити, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов