Ухвала суду № 99580356, 14.09.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7754/21

№ провадження 1-кс/208/1698/21

УХВАЛА

Іменем України

14 вересня 2021 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., за участі секретаря судового засідання Чорнобривця Р.Є., прокурора Кам`янської окружної прокуратури Коноплянки А.В., скаржника ОСОБА_1 , представника скаржника - адвоката Солоного В.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області скаргуОСОБА_1 «на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру заяви про вчинене кримінальне правопорушення», -

встановив:

07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду з матеріалами скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до прохальної частини просить:

- прийняти скаргу до розгляду;

- за результатами розгляду скарги, визнати бездіяльність Кам`янської окружної прокуратури щодо невідкладного, але не пізніше 24 годин після подання заяви про злочин невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- зобов`язати уповноважену особу Кам`янської окружної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування на підставі моєї заяви про вчинені злочини поданої і отриманою прокуратурою 02.09.2021 року.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та представник скаржника - адвокат Солоний В.Д. підтримали скаргу за її суттю, зазначив, що прокурор на виконання слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.08.2021 року вніс відомості до ЄРДР щодо події з 25 на 26 травня 2021 року, коли з будинку де проживав ОСОБА_1 невстановлені особи вивезли належні йому речі, але на його думку попередня кваліфікація прокурором кримінального правопорушення аз ч. 1 ст. 185 КК України, на час внесення даних до ЄРДР не є достатньою, так як при зверненні із заявою-повідомленням про скоєння кримінального правопорушення, в період 25-26 травня 2021 року, прокурор повинен внести данні щодо попередньої кваліфікації за ознаками ст.ст. 129, 162, 186, 356 КК України. Про те, що прокурор не вніс відомості за заявленими ним кваліфікаціями, скаржник дізнався 01.09.2021 року, та подав заяву про скоєння злочину, а саме за ознаками ч. 3 ст. 382 КК України як скоєною посадовою особою Кам`янської окружної прокуратури, на що отримав відповідь від 06.09.2021 року, з якою не погоджується.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що для внесення даних до ЄРДР про скоєння кримінального правопорушення, необхідним є встановлення наявності його ознак, натомість у самій заяві повідомленні від 02.09.2021 року ОСОБА_1 зазначає, що прокурор виконав ухвалу слідчого судді та вніс відомості до ЄРДР, але не погоджується із попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення. Визначення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, є дискреційним повноваженням прокурора. Так як саме орган досудового розслідування, прокурор в тому числі наділені правом на здійснення досудового розслідування згідно до приписів КПК України. А тому враховуючи що за заявою ОСОБА_1 від 02.09.2021 року вбачається, що відсутні будь-які ознаки наявності складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, так як невиконання судового рішення не мало місце про що стверджує і сам ОСОБА_1 , а не погодження скаржника із попередньою кваліфікацією не охоплюється статтею 382 КК України. Тому просить у задоволені скарги ОСОБА_1 як не обґрунтованої відмовити.

Заслухав сторони, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно до ч. 1 ст. 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 307 КПК України - Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Як встановлено в ході розгляду скарги ОСОБА_1 , останній 05 серпня 2021 року звернувся із заявою повідомленням про скоєння кримінального правопорушення до Кам`янської окружної прокуратури повідомив, що в період 25-26 травня 2021 року невідомі особи вчинили крадіжку майна особи з будинку де він проживав.

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав скаргу до слідчого судді на невнесення в ЄРДР відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення від 05 серпня 2021 року за вх. № 3399-21.

13 серпня 2021 року за наслідком розгляду скарги ОСОБА_1 , слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотовим В.М. постановлено ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_1 , та зобов`язання уповноваженої службової особи Кам`янського окружної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення, отриманою органом прокуратури 05 серпня 2021 року за вх. № 3399-21.

01 вересня 2021 року прокурором Кам`янської окружної прокуратури на виконання ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 серпня 2021 року у справі № 208/6895/21 внесено відомості до ЄРДР за № 42021042050000040 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 185 КК України, що підтверджено як поясненнями скаржника ОСОБА_1 , прокурора, так і відповіддю Кам`янською окружної прокуратури від 06.09.2021 року за № 88-110-21 року.

Про внесення даних в ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді від 13 серпня 2021 року та попередньої кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 дізнався 01 вересня 2021 року.

А вже 02 вересня 2021 року, не погодившись із попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України, як викрадення майна потерпілої особи ОСОБА_1 в період 25-26 травня 2021 року з будинку за адресою його мешкання, подав заяву про внесення даних в ЄРДР за ознаками ч. 3 ст. 382 КК України, як невиконання службовими особами Кам`янської окружної прокуратури ухвали слідчого судді від 13 серпня 2021 року, за попередньою кваліфікацією яка на думку скаржника повинна бути за ознаками ст.ст. 129, 162, 1865, 356 КК України.

Отримав на свою заяву відповідь щодо відсутності у його заяві від 02 вересня 2021 року ознак кримінального правопорушення, скаржник ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора Кам`янської окружної прокуратури, і просить зобов`язати внести відомості до ЄРДР за його заявою від 02 вересня 2021 року.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у порядку, передбаченому цим Кодексом, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

І саме на слідчого, прокурора покладено обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 1 ст. 214 КПК України.

Тобто безумовною підставою для внесення даних в ЄРДР є встановлення фактичних даних які можуть свідчими про вчинення кримінального правопорушення, і таке право закріплено приписами КПК України за слідчим та прокурором, та відображено в тому числі у ч. 1 ст. 214 КПК України.

Таким чином, підстави до початку досудового розслідування законодавець визначив як «обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» (ч. 1 ст. 214 КПК).

Завданням службової особи правоохоронного органу, яка отримує джерело первинної інформації про ймовірно вчинене протиправне діяння (принаймні, якщо так вважає заявник), є визначення його попередньої правової кваліфікації.

Таке право є дискреційними повноваженнями органу який приймає рішення про внесення відомостей до ЄРДР, та не може залежити від думки або бажання інших учасників процесу, так як саме на орган досудового розслідування (прокурора, слідчого, дізнавача), покладається право на його проведення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. З Кримінального процесуального кодексу України досудовим розслідуванням визнається стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Як встановлено в ході розгляду скарги, прокурор діючи в межах своїх повноважень, на виконання ухвали слідчого судді від 13 серпня 2021 року вніс відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 42021042050000040.

Посилання скаржника на невиконання ухвали слідчого судді від 13 серпня 2021 року, не узгоджується із фактами викладеними самим скаржником у скарзі, як підтвердження факту виконання прокурором ухвали слідчого судді - зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 05 серпня 2021 року.

А тому заявляючи вимогу про внесення даних в ЄРДР за ч. 3 ст. 382 КПК України, необхідним є встановлення згідно до приписів ч. 1 ст. 214 КПК України «обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».

Так, ч. 3 ст. 382 КПК України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення.

Предметом злочину, передбаченого ст. 382 КК України, є: а) рішення, ухвала, постанова, вирок, судовий наказ, постановлені судами України, передбаченими Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; б) рішення третейського суду, щодо якого компетентним судом України постановлено ухвалу про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; в) рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів), дозвіл на примусове виконання якого на території України надано ухвалою компетентного суду; ухвала про виконання вироку суду іноземної держави, міжнародних судових установ; г) рішення Європейського суду з прав людини. Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 382 КК України, може характеризуватися: 1) невиконанням судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджанням його виконанню (ч. 1, 2 ст. 382 КК України); 2) невиконанням судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджанням його виконанню, заподіянням істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, причинним зв`язком між вказаною дією чи бездіяльністю та наслідками (ч. 3 ст. 382 КК України); 3) невиконанням рішення Європейського суду з прав людини (ч. 4 ст. 382 КК України). Суб`єкт злочину, передбаченого ст. 382 КК України, може бути як загальним (ч. 1 ст. 382 КК України, ч. 3 ст. 382 КК України - у разі перешкоджання судового рішення, із заподіянням істотної (значної) шкоди вказаним у цій частині статті правам, свободам чи інтересам), так і спеціальним (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 382 КК України). Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 382 КК України, може характеризуватися умисною виною у виді не тільки прямого, але і непрямого умислу (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 382 КК України). Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, у разі заподіяння істотної (значної) шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, щодо цих суспільно небезпечних наслідків може характеризуватися умисною або необережною формою вини.

Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об`єкт і об`єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). З`ясувавши із заяви чи іншого джерела наявність зазначених ознак, уповноважена службова особа повинна мати право розпочинати процесуальні дії.

Як вбачається зі скарги ОСОБА_1 таких ознак кримінального правопорушення як невиконання судового рішення, не міститься ні на час звернення із відповідною заявою повідомленням від 02 вересня 2021 року, так як сам скаржник зазначає внесення даних в ЄРДР прокурором на виконання ухвали слідчого судді, так і під час розгляду скарги по суті встановлено не було.

Щодо кількості осіб які можливо є причетними до скоєнного кримінального правопорушення - викрадення майна ОСОБА_1 , то їх кількість не може впливати на кількість кримінальних проваджень.

Так, ЄРДР - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.20120 №298.

Згідно до п. 2 ст. 1 розділу ІІ Положення, Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до п. 8 ст. 2 розділу ІІ Положення, відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим, дізнавачем чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.

Як встановлено в ході розгляду скарги та з наданих пояснень скаржника ОСОБА_1 ним повідомлялося про скоєння кримінального правопорушення, як однієї події в період 25-26 травня 2021 щодо викрадення майна ОСОБА_1 із будинку де він мешкав.

А тому твердження скаржника що кількість можливо причетних осіб, впливає на кількість кримінальних правопорушень, не узгоджується з п. 8 ст. 2 розділу ІІ Положення.

Згідно до п. 9 ст. 2 розділу ІІ Положення, на виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий, дізнавач за Довідником 1 "Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" (додаток 7) вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

Тобто у разі встановлення фактичних обставин під час здійснення кримінального правопорушення, службова особа яка здійснює досудове розслідування, при отримання інших кримінальних правопорушень, не обмежена у праві проведення такої реєстрації в ЄРДР.

Крім того, безпосередньо під час скарги ОСОБА_1 підтвердив що за ухвалою слідчого судді прокурором внесені відомості в ЄРДР, тобто фактично сам скаржник підтвердив виконання прокурором обов`язку викладеного в ухвалі слідчого судді.

А незгода ОСОБА_1 з кваліфікацією внесеною прокурором при реєстрації даних в ЄРДР не є підставою для визначення кваліфікації кримінального правопорушення, як попередньої, як невиконання ухвали слідчого судді, в якій відсутні обставини, що слідчий суддя зобов`язав прокурора внести відомості з визначеною правовою кваліфікацією.

Крім того, попередня кваліфікація кримінального правопорушення, визначена на стадії внесення даних до ЄРДР як дискреційне право особи яка проводить таку реєстрацію та внесення даних, може зазнавати трансформації у перебігу юридичного процесу, що може мати наслідком зміну різновиду процесу. Але на момент отримання і вивчення первинних відомостей, попри їх можливу обмеженість, правова кваліфікація діяння має бути встановлена обов`язково саме особою яка здійснює внесення даних в ЄРДР, що є початком досудового розслідування. Це потрібно для визначення різновиду (галузі) юридичного процесу, у межах якого будуть встановлюватися обставини діяння в обсязі, необхідному для більш точних висновків щодо його кваліфікації. Завдання теорії кримінального процесу полягає у напрацюванні критеріїв, використовуючи які практики зможуть робити правильний висновок про наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто підстав до початку досудового розслідування. Обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є не що інше, як ознаки кримінального правопорушення та ознаки складу такого правопорушення.

Слідчим суддею також враховано, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

А тому, встановив відсутність фактичних даних на допущення службовою особою прокуратури бездіяльності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Враховуючи викладене керуючись ст. 22, 26, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 «на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру заяви про вчинене кримінальне правопорушення»,- залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Т. П. Івченко