Рішення № 99579089, 14.09.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2021 року м. Рівне № 460/1740/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 20 років; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.11.2020 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що більше двадцяти років пропрацювала дояркою, у зв`язку з чим набула право на призначення пенсії на пільгових умовах, передбачених ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що 08 листопада 2020 року досягла віку 53 років, тому 09 листопада 2020 року звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії, оскільки у останньої відсутній необхідний стаж. Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулася до суду з даним позовом.

У встановлений строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відповідач вказує на те, що у позивача відсутній страховий стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах. У зв`язку з наведеним, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

12 березня 2021 року позовна заява надійшла до суду.

17 березня 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08 квітня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09 листопада 2020 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачених п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 27 листопада 2020 року №1700-0702-8/38068 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, передбачених ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки враховуючи перевірені та подані документи стаж роботи дояркою за умови виконання встановлених норм обслуговування становить 1 рік 10 місяців та 26 днів.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім-тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті:

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За приписами частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд зауважує, що на час звернення з заявою до відповідача щодо призначення пільгової пенсії, позивачка досягла встановленого законом віку та мала достатній стаж (більше 20 років на роботі дояркою (оператором машинного доїння)) для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV, який підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , довідками Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» від 07 липня 2020 року №229, та №230.

Відтак, згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 (записи №5-9): 02 лютого 1988 року позивач прийнята на роботу в колгосп «Україна» Здолбунівського району дояркою (наказ №2 від 06.02.1988 року); 06 лютого 1993 року колгосп «Україна» перейменовано на колгосп «Агроспілка Україна» (наказ №1 від 06.002.1993 року); 19 лютого 200 року позивач звільнена з роботи в зв`язку з переведенням у новостворене ПСП «Україна» (наказ №1 від 19.02.200 року); 20 лютого 2000 року – прийнята на роботу дояркою на ферму №1 в ПСП «Україна» (наказ №1 від 20.02.2000 року); 12 травня 2015 року – переведена на посаду робітник з догляду за тваринами (наказ №54 від 12.05.2015 року).

При цьому підставою для не зарахування відповідачем до пільгового стажу роботи позивачки періодів її роботи дояркою (оператором машинного доїння) з 02.02.1988 по 11.05.2015 року слугувало невірне зазначення прізвища позивача у первинних документах, які були надані для перевірки достовірності видачі документів про стаж роботи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. Також в ході перевірки відповідачу не надано документ «Надої» за 1988-2015 роки, табель обліку використання робочого часу за вказані роки. Однак, як вбачається з матеріалів відзиву, в ході перевірки відповідачу було надано книги наказів ПСП «Україна» за 2000-2015 роки, книг обліку розрахунків по оплаті праці за 1988-2015 роки, особову картку працівника П-2, якими підтверджується що позивач пропрацювала дояркою з 02.02.1988 року по 11.05.2015 року.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав не зарахування до пільгового стажу позивача період роботи дояркою з 02.02.1988 року по 11.05.2015 року. Зворотного відповідачем не доведено.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії (постанови від 25.09.2018 у справі № 500/38/17 та від 06.03.2019 у справі № 152/224/17).

Оцінюючи існуючу невідповідність написання прізвища позивача в архівних довідках від 02 липня 2020 року №560 та №561, суд звертає увагу, що зазначені довідки архівного відділу Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області видані саме ОСОБА_1 , про що в ній безпосередньо зазначено.

Тому в цій частині доводи відповідача суд вважає надуманими і такими, що є проявом надмірного формалізму.

Крім того, суд враховує, що згідно з наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.08.1998 № 41 "Про затвердження переліку типових документів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.09.1998 № 576/3016, та наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 за № 578/5 на підприємство покладається обов`язок зберігання архівних документів, які можуть бути використані для підтвердження законних прав громадян, зокрема на нарахування пенсій, різних видів матеріальної допомоги та компенсацій, інших виплат і пільг терміном у 75 років.

Отже, протягом вказаного періоду працівник вправі отримати відповідні архівні документи, тоді як окремі неточності в цих документах або неповнота відображеної у них інформації не може бути перешкодою для реалізації особою своїх законних прав, в даному випадку - права на призначення пенсії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідач обрав упереджений підхід при наданні оцінки архівної довідки позивачки та протиправно і з надуманих причин підстав відмовив у зарахуванні позивачці страхового стажу роботи на підставі вищезазначеної архівної довідки.

Таким чином, судом встановлено, що при зверненні за призначенням пенсії позивачка надала належним чином оформлені документи, які у своїй сукупності підтверджують наявність у неї понад 20 років пільгового стажу роботи дояркою.

Відтак вказані обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивачки права на пенсію відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності оскаржуваних рішень та дій, суд приходить до переконання, що відповідач протиправно відмовив у призначенні та виплаті позивачці пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з незарахуванням до пільгового стажу періодів роботи дояркою (оператором машинного доїння) з 02.02.1988 по 19.02.2000 та з 20.02.2000 по 12.05.2015.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання пенсійного органу призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 08.11.2020 (як просить позивачка і що не суперечить вимогам статті 45 цього Закону).

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 908грн, сплачена відповідно до квитанції від 12 березня 2021 року № 48, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 20 років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08 листопада 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908грн.(дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076).

Суддя Т.О. Комшелюк