Рішення № 99577748, 06.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9320/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням періоду з 16.12.2004 року по 11.05.2006 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у постанові суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка працювала у ВП Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 06.04.1998 по 17.05.2006. Наказом №265-к від 16.12.2004 була звільнена згідно п.1 ст. 40 КЗпП, а наказом №106-к від 11.05.2006 поновлена на посаді оператора теплового пункту четвертого розряду на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2006. Рішенням суду було стягнуто в користь позивачки 6151,59 грн. Відповідно до резолютивної частини цього рішення, стягненню та перерахунку підлягали податки та інші обов`язкові платежі з коштів, що виплачувалися за період вимушеного прогулу з 16.12.2004 по 20.03.2006. Позивачку згідно наказу від 11.05.2006 № 106-к поновлено на роботі, а з 17.05.2006 звільнено за власним бажанням та згодом призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважаючи розмір пенсії заниженим, позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії, а також структурного підрозділу відповідача - відділу обслуговування громадян у м. Червонограді ГУ ПФУ у Львівській області. Згідно листа-відповіді відповідача, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що страхувальником ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» за період з 16.12.2004 по 11.05.2006 не сплачено страхових внесків, а відтак цей період не було включено до страхового стажу. Несплата страхувальником страховим внесків підтверджується і витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з якого видно, що вказаний спірний період відсутня сплата внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушують її права у галузі державного пенсійного забезпечення, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 14.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 13.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 49881). Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 18.01.2015 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Страховий стаж позивачки становить 27 років 11 місяців (стаж зараховано по 30.04.2017). Розмір пенсії з 01.03.2021 становить 1769,00 грн. Відповідач зазначає, що позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою довільного зразка від 23.04.2021, у якій просила здійснити перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи за період з 16.12.2004 по 11.05.2006. За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ у Львівській області 20.05.2021 №5791-4811/П-52/8-1300/21 скеровано відповідь в порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян». Відповідач зазначає, що позивачка із заявою встановленого зразка, відповідно до законодавства не зверталася, тому рішення про відмову в перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалося. Щодо не зарахування періоду 16.12.2004 по 11.05.2006 до страхового стажу роботи повідомляє, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 за вказаний період відсутні відомості про нарахуванням сум заробітної плати Відокремленим підрозділом «Шахта Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» та відсутні відомості про сплату страхових внесків за вказаний період. Відтак, вважає позовні вимоги безпідставними та у задоволенні позову просить відмовити.

16.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №51081). Щодо подання позивачкою заяви щодо здійснення перерахунку пенсії, то зазначає, що правовідносини, які виникли у зв`язку з поданням заяви, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому посилання на розгляд заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян» є надуманим. Також зазначає, що відповідачем не спростовано того, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, і позивачка не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці до 31.08.021 включно, суддя розглядає справу 06.09.2021.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивачка, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з копією трудової книжки від 13.05.1985 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 15.12.2004 звільнена із займаної посади оператора теплового пункту четвертого розряду, згідно ст. 40 п. 1 Кодексу Законів про працю (скорочення чисельності працівників), відповідно до наказу №265-к.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2006 у справі № 22-435/06 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позовні вимоги задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді оператора теплового пункту 4-го розряду дільниці електроцеху шахти «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля», стягнуто з Державного підприємства «Львіввугілля» (шахта «Степова») на користь ОСОБА_1 6151 грн. 59 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 16.12.2004 по 20.03.2006 (із зазначеної суми підлягають відрахуванню податки і обов`язкові платежі).

Згідно запису у трудовій книжці №16, 15.05.2006 ОСОБА_1 поновлено на роботу оператором теплового пункту четвертого розряду, згідно рішення суду.

Згідно запису у трудовій книжці №17, 17.05.2006 позивачка звільнена по ст. 38 КЗпП України (за ініціативою працівника).

Згідно відповіді від 30.03.2021 №5-4/514, наданої ВП «Шахта «Степова» ДП «Львівугілля» на звернення адвоката, повідомлено,що відповідно до рішення Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2006 у справі №22-435/06 позивачці нараховано в липні 2007 року 6151 грн. 59 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 16.12.2004 по 20.03.2006, в тому числі податки та обов`язкові платежі. Сума до виплати згідно розрахункової карточки становила 5052 грн. 99 коп. Також надано копію розрахункової картки ОСОБА_1 за липень 2007 року.

Як стверджує позивачка, після призначення їй пенсії, зі змісту даних, що наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування їй стало відомо про відсутність відомостей про нараховані суми заробітної плати та сплачені страхові внески за період з 16.1.2004 по 11.05.2006.

23.04.2021 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Зокрема, зазначає, що пенсія їй виплачується в заниженому розмірі у зв`язку з тим, що при її призначенні не був врахований стаж роботи на шахті «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» з 16.12.2004 по 11.05.2006, а саме період часу вимушеного прогулу.

Листом від 20.05.2021 №5791-4811/П-52/8-1300/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області Управління обслуговування громадян відділу розгляду звернень повідомило позивачку, що позивачка перебуває на обліку в органах пенсійного фонду як непрацюючий пенсіонер та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону №1058. Розмір пенсії обчислено при страховому (загальному) стажі - 27 років 11 місяців 03 дні (стаж зараховано по 30.04.2017), коефіцієнт страхового стажу становить 0,27917. Період з 16.12.2004 по 11.05.2006 не зараховано до страхового стажу, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про нараховані суми заробітної плати та сплачені страхові внески. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована відповідно до статі 40 Закону №1058 за період з 01.07.2000 по 30.04.2017 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітної плати -0,99285). Щодо зарахування до страхового стажу періоду з 16.12.2004 по 11.05.2006 повідомляє, що в реєстрі застрахованих осіб відображається інформація про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги,компенсації) застрахованих осіб, на які нараховані і з яких сплачені внески. Після надходження даних про нараховані суми заробітної плати, з яких сплачені страхові внески за період з 16.12.2004 по 11.05.2006, позивачка набуде право на перерахунок пенсії з урахуванням даного періоду.

Вважаючи, відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням періоду з 16.12.2004 по 11.05.2006 протиправною, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

За правилами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тобто у період до 1 січня 2011 року порядок нарахування та сплати страхових внесків з сум нарахованої та виплаченої працівникам заробітної плати, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, було врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Так, преамбулою Закону №1058-IV передбачено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як вказано у ч. 2 ст. 24 Закону № України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 (401/98) «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України та Державної податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», установити, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними систем персоніфікованого обліку.

Статтею 21 Закону № 1058-IV врегульовані питання персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Так, абзацом другим ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) (частина друга статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків: ідентифікаційний номер страхувальника; рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску до Пенсійного фонду за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду за відповідний місяць; страховий стаж; ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні; сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума доходу (прибутку) осіб, які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) (пункт 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Пунктами 1, 16 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794, передбачено, що персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб). На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний індивідуальний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів. Персональна облікова картка фізичної особи повинна мати таку структуру: <...> 2) частина персональної облікової картки, що відображає сплату страхового збору (внесків) та стаж роботи фізичної особи: ідентифікаційний номер роботодавця; рік, за який внесено відомості; тривалість трудової або іншої діяльності, яка зараховується до стажу роботи; сума заробітку (доходу), на який нараховується страховий збір (внески) на пенсійне страхування (помісячно); розмір страхового збору (внесків) на пенсійне страхування за відповідний місяць; відомості, які підтверджують наявність особливих умов праці, які дають право на пенсію на пільгових умовах; <...>.

Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення № 10-1), визначено порядок формування реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) з метою забезпечення ведення єдиного обліку застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пунктом 4 розділу I «Загальні положення» Положення № 10-1 передбачено, що реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 2, 5 розділу III «Використання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру» Положення № 10-1 індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 або додатком 2 до цього Положення. Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються для призначення/перерахунку пенсій за формами згідно з додатком 1 або додатком 3 до цього Положення.

Додаток 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 розділу III) передбачає індивідуальні відомості про застраховану особу Форма ОК-5.

З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб згідно з додатком 1 до Положення № 10-1 (Форма ОК-5), надані територіальному органу Пенсійного фонду, є підставою для призначення пенсії.

При цьому з огляду на положення частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:

1) особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню;

2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1, 3, і 6 ст. 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Нарахування страхових внесків відповідно до частин першої та другої цієї статті, здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб.

Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмір страхових внесків. Ця максимальна величина щороку встановлюється на рівні величини семи середніх заробітних плат, що склалася в попередньому календарному році, і не може бути меншою діючої на день набрання чинності цим Законом максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів.

Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Таким чином, за змістом норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є складовою умови існування солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і підлягають обов`язковій сплаті.

Між тим, починаючи з 01.01.2011 набув чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI. Зазначений Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

В розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці, а застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску закріплено в розділі ІІІ Закону №2464-VI. Зокрема, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що роботодавці нараховують єдиний внесок, зокрема на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул..

Отже, в розумінні норми Закону №2464-VI відшкодування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, нарахованої (виплаченої) на підставі рішення суду на користь фізичної особи, є базою нарахування єдиного внеску.

У контексті з наведеним вище суд враховує те, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, визначений Законом №2464-VI порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що почав діяти лише з 01.01.2011, може бути застосований у випадках, коли заробітна плата за час вимушеного прогулу згідно з рішенням суду була нарахована працівнику за період після 01.01.2011. Тоді єдиний соціальний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.

У випадку якщо суми заробітної плати згідно з рішенням суду були нараховані працівнику за період до 01.01.2011, то єдиний соціальний внесок роботодавцем (страхувальником) у такому випадку не нараховується. У такому випадку на таку виплату особам, поновленим на роботі, мають бути нараховані страхові внески, що відображаються в місяці їхнього нарахування в межах максимальної величини цього місяця.

Надаючи оцінку доводам відповідача про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 16.12.2004 по 11.05.2006 через відсутність інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу, суд зазначає наступне.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2006 у справі № 22-435/06 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позовні вимоги задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді оператора теплового пункту 4-го розряду дільниці електроцеху шахти «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля», стягнуто з Державного підприємства «Львіввугілля» (шахта «Степова») на користь ОСОБА_1 6151 грн. 59 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 16.12.2004 по 20.03.2006 (із зазначеної суми підлягають відрахуванню податки і обов`язкові платежі).

Згідно запису у трудовій книжці №16, 15.05.2006 ОСОБА_1 поновлено на роботу оператором теплового пункту четвертого розряду, згідно рішення суду.

Згідно відповіді від 30.03.2021 №5-4/514, наданої ВП «Шахта «Степова» ДП «Львівугілля» на звернення адвоката, повідомлено, що відповідно до рішення Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2006 у справі №22-435/06 позивачці нараховано в липні 2007 року 6151 грн. 59 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 16.12.2004 по 20.03.2006, в тому числі податки та обов`язкові платежі. Сума до виплати згідно розрахункової карточки становила 5052 грн. 99 коп. Також надано копію розрахункової картки ОСОБА_1 за липень 2007 року.

У свою чергу, у межах спірних правовідносин позивачем подані індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за формою ОК-5, з яких видно, що за період роботи за 2005 рік та період з 01.01.2006 по 31.08.2006 відсутні відомості про нарахування сум заробітної плати та сплати страхових внесків за даний період.

Також судом встановлено, що згідно запису у трудовій книжці №16, 15.05.2006 ОСОБА_1 поновлено на роботу оператором теплового пункту четвертого розряду, згідно рішення суду.

Суд зазначає, що не перерахування роботодавцем єдиного соціального внеску є підставою для застосування до нього фінансових санкцій та жодним чином не може впливати на право працівника включення відповідного періоду до страхового стажу.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, зарахування трудового стажу позивача в період з 16.12.2004 по 11.05.2006 має певні особливості, оскільки цей період є часом вимушеного прогулу ОСОБА_1 , яка була незаконно звільнена і поновлена на посаді за рішенням суду.

Пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, передбачено, що в разі незаконного звільнення працівника і поновлення його на попередній роботі запис про звільнення визнається недійсним.

Отже, стаж роботи працівника, який був незаконно звільнений, а потім поновлений на роботі, вважається безперервним і особа весь цей час є застрахованою особою.

Суд звертає увагу, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування позивачу ані до страхового (загального) ані до пільгового стажу періоду вимушеного прогулу через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Тому такий період роботи відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2.

При зверненні до суду з позовом позивачка просила визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням періоду з 16.12.2004 по 11.05.2006 та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у постанові суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов слід задовольнити повністю, з коригуванням обраного позивачем способу судового захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним шляхом, а саме визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до страхового (пільгового) стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 16.12.2004 по 11.05.2006 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 23.04.2021 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періоду її роботи з 16.12.2004 по 11.05.2006 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля`до страхового ( пільгового) стажу, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Посилання відповідача на те, що позивач не зверталась до органу Пенсійного фонду із заявою встановленого зразка, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що з листа від 20.05.2021№ 5791-4811/П-52/8-1300/21 вбачається, що ГУ ПФУ у Львівській було розглянуто звернення позивачки щодо перерахунку пенсії по суті та фактично відмовлено у зарахуванні до трудового стажу спірного періоду її роботи та у здійсненні відповідного перерахунку пенсії.

У вказаному вище листі відсутні посилання на нерозгляд питання щодо врахування стажу та питання щодо перерахунку пенсії у зв`язку з неналежним зверненням позивача до органу Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

За приписами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на правову допомогу, заявлених позивачкою в позовній заяві як такі, що вона очікує понести у розмірі 2000 грн., то жодних доказів суду не подано.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 26-26, 73-77, 139, 241– 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до страхового (пільгового) стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 16.12.2004 по 11.05.2006 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) повторно розглянути заяву від 23.04.2021 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періоду її роботи з 16.12.2004 по 11.05.2006 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» до страхового ( пільгового) стажу, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень,00 копійок) судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13.09.2021.

Суддя Потабенко В.А.