Рішення № 99576158, 14.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/348/19

категорія 111030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Єфіменко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

24.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0032651305, №0032661305 від 08 листопада 2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 509030,75 грн, у тому числі: 407 224, 60 грн - за основним платежем та 101 806,15 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 42 419,23 грн, у тому числі: 33 935,38 грн - за основним платежем та 8 483,85 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перевірка за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не проводилась, жодних актів перевірки ОСОБА_1 не отримував. Вказує, що оскільки прощення тіла кредиту при його погашенні не відбувалось, висновки контролюючого органу щодо фактичного отримання доходу як додаткового блага є помилковими.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 18.04.2019 у даній справі у задоволенні позову відмовлено (том І, а.с.103-112), та вказане рішення суду першої інстанції у справі №240/348/19 постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 01.08.2019 скасоване, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено (том І, а.с. 168-171).

Надалі, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.11.2020 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задоволено частково (том І, а.с. 215-223). Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №806/348/19 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції у своїй постанові вказав, що попередніми судовими інстанціями достовірно не встановлено природу заборгованості, яка прощена банком позивачу, та її складові.

Вказана адміністративна справа 25.11.2020 надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду та відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на новий розгляд судді Єфіменко О.В.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 29.12.2020, яке було відкладене на 02.02.2021 у зв`язку із неявкою представників сторін та третьої особи до суду.

В підготовчому засіданні 02.02.2021 ухвалою суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача та замінено відповідача на Головне управління ДПС у Житомирській області та оголошено перерву до 25.02.2021.

Підготовче засідання 25.02.2021 не відбулося, представники сторін подали клопотання про відкладення розгляду справи, наступне судове засідання призначене на 23.03.2021.

22.03.2021 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області) (том ІІ, а.с.50-52), в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вказала, що позивачем не спростовано факти порушень та при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У підготовчому судовому засіданні 23.03.2021 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, а представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю з мотивів викладених у відзиві на адміністративний позов.

23.03.2021 ухвалою суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання було закрите підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 22.04.2021.

22.04.2021 представник позивача, та третьої особи не з`явились в судове засідання тому розгляд справи було відкладено на 25.05.2021.

25.05.2021 в судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 25.05.2021, було постановлено подальший розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Єфіменко О.В. у щорічній відпустці відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду: № 01-35-В від 27.05.2021 (у період з 14.06.2021 до 29.06.2021) та № 01-45В від 30.06.2021 (у період з 12.07.2021 по 26.07.2021), розгляд справи було відкладено.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як фізична особа-підприємець зареєстрований 07 липня 2015 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області та як платник податків перебуває на обліку у Житомирському управлінні Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області. Види діяльності: код КВЕД 15.20 Виробництво взуття; код КВЕД 22.19 Виробництво інших гумових виробів; код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); код КВЕД 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (том І, а.с. 91-94).

Між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_1 10 лютого 2016 року укладено договір про припинення зобов`язань за кредитним договором №014/4708/73/127944 від 17 січня 2008 року, відповідно до пункту 1 якого сторони визнають та підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на 10 лютого 2016 року складе 139996,05 доларів США та пені 17 803 430,50 грн, що складає еквівалент 21 435 562,92 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору.

Згідно з пунктом 5 вказаного договору, з підписанням цього договору позичальник вважається повідомленим, відповідно до підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 161 Податкового кодексу України (далі - ПК України), про анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в пункті 1 договору та про те, що сума анульованого (прощеного) боргу буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено). Позичальнику повідомлено, що про анулювання (прощення) його основного боргу кредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано (прощено). При цьому, на позичальника відповідно до ПК України покладається обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації. Сплата податків, пов`язаних із виконанням цього договору, здійснюється відповідно до податкового законодавства і не впливає на цивільно-правові відносини сторін за цим договором (том І, а.с. 43-45).

Так, відповідно до пункту 5 вказаного договору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" сформовано та направлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми №1ДФ за звітний період 1 квартал 2016 року, відповідно до змісту якого сума нарахованого (виплаченого) доходу позивача становить 2 263 047,87 грн, ознака доходу 126 (том І, а.с. 80).

Вказаний розрахунок було прийнято ДФС центральний офіс з ОВП 06 травня 2016 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції №2 (том І, а.с. 81).

Головне управління ДФС у Житомирській області зверталось до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із запитом вих. №5229/6/06-30-51-13 від 15.06.2018 про надання інформації щодо суми прощеного (анульованого) боргу по громадянах, зокрема, щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сума доходу: 2263047,87 грн (том І, а.с. 89-90).

АТ "Райффайзен Банк Аваль" листом від 26 червня 2018 року за результатом розгляду запиту повідомило, що банком ОСОБА_1 за період І квартал 2016 року було нараховано дохід на суму 2263047,87 грн у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом. Зазначене прощення здійснювалося з укладанням договору про припинення зобов`язань за кредитним договором (том І, а.с. 42).

Відповідачем на адресу ОСОБА_1 було направлено запит вих. №3894/14/06-30-51-13 від 23 серпня 2018 року щодо надання у 15-денний термін пояснень та копії квитанції про сплату податку з фізичних осіб та військового збору за отриманий дохід у вигляді додаткового блага шляхом прощення (анулювання) боргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" за ознакою доходу 126 у 1 кварталі 2016 року в розмірі 2263047,87 грн. Позивача також зобов`язано надати пояснення з приводу неподання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік та невідображення в такій декларації отриманого доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 2263047,87 грн, отриманого протягом 1 кварталу 2016 року, а у разі її подання - надати підтверджуючі документи щодо подання такої декларації (том, І, зворот а.с. 48).

Вказаний запит було особисто отримано позивачем 01 вересня 2018 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том І, а.с. 48).

Наказом Головного управління ДФС у Житомирській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" від 30 серпня 2018 року №1839, на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України, а також доповідної записки управління податків та зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 серпня 2018 року №2236/06-30-13-05-16, встановлено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з 01 жовтня 2018 року тривалістю три дні у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету (том І, а.с. 39).

Наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 30 серпня 2018 року №1839 разом із повідомленням №777/06-30-13-05 від 31 серпня 2018 року (том І, а.с. 40) було направлено на адресу ОСОБА_1 та особисто отримано позивачем 06 вересня 2018 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том І, а.с. 41).

У зв`язку із неприбуттям ОСОБА_1 до контролюючого органу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та ненаданням позивачем документів, визначених у повідомленні №777/06-30-13-05 від 31 серпня 2018 року, відповідачем складено акт про ненадання документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (том І, а.с. 47).

Контролюючим органом було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету позивачем за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, результати якої оформлені актом перевірки №1205/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року (том І, а.с. 29-37).

Відповідно до розділу ІІІ акту перевірки №1205/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року, документальною позаплановою невиїзною перевіркою ОСОБА_1 встановлено наступні порушення:

- підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту "в" пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 ПК України щодо неподання позивачем річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, граничний термін подання якої становить 03 травня 2017 року;

- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165, пункту 167.1 статті 167 ПК України в частині заниження за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 407 224,60 грн;

- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165, підпунктів 1.1, 1.2, 1.3 пункту 16-1 розділу ХХ ПК України щодо заниження за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 33 935,38 грн.

Вказаний акт перевірки було направлено на адресу ОСОБА_1 та отримано особисто позивачем 26 жовтня 2018 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскального чеку, опису вкладення, та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том І, а.с. 38 та зворот).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб згідно акту перевірки №1205/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року, сума штрафної санкції до сплати становить 101806,15 грн. Згідно з розрахунком штрафних санкцій з військового збору відповідно до акту перевірки №1205/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року, сума штрафної санкції до сплати становить 8 483,85 грн. Вказані розрахунки направлялись позивачу рекомендованим листом 09 листопада 2018 року, що підтверджується копією фіскального чеку (а.с. 46).

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області форми "Р" від 08 листопада 2018 року №00032651305 позивачу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України, на підставі акту перевірки №1205/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року, яким встановлено порушення 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165, пункту 167.1 статті 167 ПК України, із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 509030,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 407224,60 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 101806,15 грн (том І, а.с. 16).

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області форми "Р" від 08 листопада 2018 року №00032661305 позивачу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України, на підставі акту перевірки №1205/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року, яким встановлено порушення підпунктів 1.1, 1.2, 1.3 пункту 16-1 розділу ХХ 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України, із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на суму 142 419,23 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 33 935,38 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 483,85 грн (том І, а.с. 17).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 16 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Приписами пункту 58.1 статті 58 ПК України закріплено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Положеннями статті 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно із підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно із підпунктами 1.1-1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зробив наступні висновки.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Відповідно до договору від 10 лютого 2016 року про припинення зобов`язань за договором №014/4708/73/127944 від 17 січня 2008 року між позивачем та третьою особою виникли цивільно-правові відносини саме щодо анулювання (прощення) заборгованості за договором №014/4708/73/127944 від 17 січня 2018 року.

Згідно з пунктом 5 договору - з підписанням цього договору позичальник вважається повідомленим, відповідно до підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 161 ПК України, про анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в пункті 1 договору та про те, що сума анульованого (прощеного) боргу буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено).

Позивачу також було роз`яснено, що про анулювання (прощення) його основного боргу кредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано (прощено). Також закріплено, що на позичальника відповідно до ПК України покладається обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації. Сплата податків, пов`язаних із виконанням цього договору, здійснюється відповідно до податкового законодавства і не впливає на цивільно-правові відносини сторін за цим договором (том І, а.с. 43-45).

Суд з`ясував, що у вже наведеному п. 5 договору чітко вказано, що анулювання (прощення) заборгованості позивачу відбудеться в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в пункті 1 договору: 87226,38 доларів США, що складає еквівалент 2263047,87 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання договору №014/4708/73/127944 від 17 січня 2018 року.

Суд зазначає, що оскільки банком було вчинено дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позичальника, зокрема, включення суми прощеного боргу до розрахунку №1ДФ та його направлення до контролюючого органу, повідомлення позичальника про прощення боргу та виникнення у нього зобов`язання сплатити ПДФО та військовий збір, а тому посилання позивача про відсутність факту прощення боргу не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується у матеріалах справи доказами.

Суд відхиляє посилання позивача на положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, оскільки у межах спірних правовідносин зміна валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню не відбувалась, а тому вказана норма не поширюється на спірні правовідносини. При цьому, ототожнення позивачем факту визначення гривневого еквіваленту кредиту у іноземній валюті та зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, є помилковим.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються у матеріалах справи доказами.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті із дотриманням чинного законодавства України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0032651305, №0032661305 від 08 листопада 2018 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог - судовий збір, сплачений позивачем, у даній адміністративній справі відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовується позивачу.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0032651305, №0032661305 від 08 листопада 2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Рішення суду складено у повному обсязі: 14.09.2021