Ухвала суду № 99576033, 14.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залучення другого відповідача

14 вересня 2021 р. Справа №200/4221/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Вугледарської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

12 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2), ОСОБА_3 (далі - позивач 3), ОСОБА_4 (далі – позивач 4), ОСОБА_5 (далі – позивач 5), ОСОБА_6 (далі – позивач 6) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру в області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Вугледарської міської ради (далі – третя особа, Міська рада), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивачі просили:

1. визнати протиправним та скасувати наказ від 05 січня 2021 року № 3-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки;

2. зобов`язати ГУ Держгеокадастру в області прийняти рішення та видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачам безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Степнянської сільської ради Волноваського (Мар`їнського) району Донецької області та про передачу у власність наступних земельних ділянок:

- ОСОБА_1 – земельної ділянки кадастровий номер 1423387400:07:000:4072, площею 0,8551 га;

- ОСОБА_2 – земельної ділянки кадастровий номер 1423387400:07:000:4073, площею 2,0000 га;

- ОСОБА_3 – земельної ділянки кадастровий номер 1423387400:07:000:4074, площею 2,0000 га;

- ОСОБА_7 – земельної ділянки кадастровий номер 1423387400:07:000:4075, площею 2,0000 га;

- ОСОБА_5 – земельної ділянки кадастровий номер 1423387400:07:000:4076, площею 2,0000 га;

- ОСОБА_6 – земельної ділянки кадастровий номер 1423387400:07:000:4077, площею 2,0000 га.

3. визнати протиправним в частині земельних ділянок:

1423387400:07:000:4072, площею 0,8551 га;

1423387400:07:000:4073, площею 2,0000 га;

1423387400:07:000:4074, площею 2,0000 га;

1423387400:07:000:4075, площею 2,0000 га;

1423387400:07:000:4076, площею 2,0000 га;

1423387400:07:000:4077, площею 2,0000 га

та скасувати наказ від 09 квітня 2021 року № 60-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі цих земельних ділянок у комунальну власність Вугледарської міської ради.

14 липня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі зазначили, що 05 січня 2021 року ГУ Держгеокадастру у Донецькій області видало наказ № 3-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким відмовило позивачам у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Степненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, загальною площею 12,8551 га, в тому числі земельних ділянок з кадастровими номерами: 1423387400:07:000:4072, 1423387400:07:000:4073, 1423387400:07:000:4074, 1423387400:07:000:4075, 1423387400:07:000:4076, 1423387400:07:000:4077.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивачі звернулися до суду з позовом.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Серед іншого відповідач наголошує на тому, що з 27 травня 2021 року у зв`язку з набранням чинності Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій), передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Згідно з п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

З цього приводу суд зауважує наступне.

27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі – Закон № 1423).

На підставі пп. 58 п. 4 розділу І Закону № 1423 розділ Х Земельного кодексу України доповнений пунктом 24 такого змісту:

«З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті «е» цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду».

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26 травня 2021 року проведена державна реєстрація права комунальної власності Вугледарської міської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1423387400:07:000:4072, 1423387400:07:000:4073, 1423387400:07:000:4074, 1423387400:07:000:4075, 1423387400:07:000:4076, 1423387400:07:000:4077.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) Вугледарська міська рада (ідентифікаційний код: 34032213) зареєстрована як юридична особа 21 травня 1997 року, про що 20 червня 2006 року до ЄДР внесений відповідний запис.

Суд враховує, що у спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта, або перехід повністю чи частково його функцій (адміністративної компетенції) до іншого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Ч. 5 ст. 48 КАС України передбачено, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Належним відповідачем за позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в області від 05 січня 2021 року № 3-СГ є саме ГУ Держгеокадастру в області.

Водночас суд враховує, що з 27 травня 2021 року у зв`язку з набранням чинності п. 24 розділу Х Земельного кодексу України до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості другого відповідача Вугледарську міську раду як орган, до повноважень якого належить розпорядження земельними ділянками.

Керуючись ст. ст. 48, 49, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Залучити до участі у справі другого відповідача - Вугледарську міську раду (ідентифікаційний код: 34032213, місцезнаходження: 85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16).

2. Встановити другому відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 162 КАС України.

3. Після залученням другого відповідача розгляд справи розпочинається спочатку.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко