
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2021 року Справа № 160/9756/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
16 червня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 року за №0000830405 форми "Ш" про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовим зобов`язанням з земельного податку з юридичних осіб.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення - рішення від 19 січня 2021 року за №0000830405 форми «Ш» про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 371 768,78 грн., на підставі висновків викладених в Акті №58820/04-36-04-11/33474621 від 18.12.2020 року.
Відповідачем за результатом проведених перевірок та на підставі п.124.3 ст.124 ПКУ, з урахуванням п.124.2 ПКУ, застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" штраф у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 371 768,78 грн.
Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення від 19.01.2021 року за №0000830405 форми «Ш», у зв`язку із чим звернувся до суду із позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09 липня 2021 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№57481/21, в якому останній не погоджується з позовними вимогами та вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Таким чином, платник податків самостійно визначив суму податкового зобов`язання, що підлягає сплаті в бюджет.
Відповідно до п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» несвоєчасно сплачено самостійно задеклароване податкове зобов`язання по земельному податку згідно податкових декларацій №9004352049 від 25.01.2017, №9025932227 від 20.02.2018 та №9025432395 від 19.02.2019, терміни сплати якого визначені п.п.287.3 ст.287 ПКУ.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» несвоєчасно сплачено також донараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань, вчинене протягом попередніх років, згідно податкових повідомлень-рішень №0000891225 та №0000901225 від 12.02.2018 та №0004721225 від 17.08.2018, які були вручені платнику в порядку, визначеному статтею 42 ПКУ та містили посилання на необхідність сплати донарахованих сум протягом десяти робочих днів, що настають за днем їх отримання.
Складання податкових повідомлень-рішень №0000891225 та №0000901225 від 12.02.2018 та №0004721225 від 17.08.2018, які засвідчують факти несвоєчасної сплати платником узгоджених сум податкових зобов`язань у попередніх періодах, свідчать про те, що в актах перевірки, на підставі яких дані податкові повідомлення-рішення були винесені, платнику вже було додатково роз`яснено терміни сплати задекларованих сум, але незважаючи на це товариство з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» знову порушило законодавчо встановлені терміни сплати платежів до бюджету.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» протягом 2017-2020 років надає звітність засобами електронного зв`язку, а інформація стосовно термінів сплати податків та реквізити для їх перерахування міститься на сайті ДПС України та в електронному кабінеті платника податків.
Відповідно до п.124.3 ст. 124 ПКУ діяння, передбачені пунктом 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Згідно з вимогами п.111.4 ст.111 ПКУ особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.
У розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 19 січня 2021 року №0000830405 платника податків ТОВ «Дека Сервіс» згідно пункту 124.3 статті 124 ПКУ зазначається перелік застосованих штрафних санкцій передбачених ст.126 ПК України, а саме:
- несвоєчасна сплата податку на прибуток приватних підприємств № 0009485130 від 04.02.2020 року;
- несвоєчасна сплата податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів №0012205130 від 12.02.2020 року;
- несвоєчасна сплата податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів №0040215130 від 06.05.2020 року;
- несвоєчасна сплата податку на прибуток приватних підприємств №0094255130 від 31.07.2020 року;
- несвоєчасна сплата податку на прибуток приватних підприємств №006102411 від 21.12.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" - позивач, код ЄДРПОУ 33474621, створене 28 квітня 2005 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1 224 102 00000 11 132, місцезнаходження: вул.Івана Франка, буд.39-А, місто Дніпро, 49033.
Основний вид економічної діяльності - 61.20 - діяльність у сфері безпроводного електрозв`язку.
Згідно наказу №17-к від 14 лютого 2006 року на посаду генерального директора ТОВ "Дека Сервіс" призначено Ідріса Алпсойа (РНОКПП 2719926494).
На підставі п.п.19-1.1.1 п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку визначеному п.57.1 ст..57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 розділу II Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Соборного відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Мальцевою Юлією Василівною проведено камеральну перевірку з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по земельному податку за 2017 рік по строках сплати 30.12.2017 року, за 2018 рік по строках сплати 30.01.2018 року, 02.03.2018 року, 30.03.2018 року, 30.04.2018 року, 30.05.2018 року, 30.06.2018 року, 30.07.2018 року, 30.08.2018 року, 30.09.2018 року, 30.10.2018 року, 30.11.2018 року, 30.12.2018 року, за 2019 рік по строках сплати 30.01.2019 року, 02.03.2019 року, 30.03.2019 року, 30.04.2019 року, 30.05.2019 року, 30.06.2019 року, 30.07.2019 року, 30.08.2019 року та податкових повідомлень - рішень форма "Ш" №0000891225, №0000901225 від 12.02.2018 по строку сплати 03.03.2018 року, №0004721225 від 17.08.2018 по строку сплати 09.09.2018 року товариством з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" (код ЄДРПОУ 33474621).
За результатами камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" складено Акт №58820/04-36-04-11/33474621 від 18.12.2020 року.
Відповідно до Акту №58820/04-36-04-11/33474621 від 18.12.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення №000083405 від 19 січня 2021 року за яким до платника податків ТОВ «Дека Сервіс» згідно пункту 124.3 статті 124 ПКУ застосовано штрафні санкції передбачені ст.126 Податкового кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 371 768,78 грн., а саме за:
- несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств №0009485130 від 04.02.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів №0012205130 від 12.02.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів №0040215130 від 06.05.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств №0094255130 від 31.07.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств №006102411 від 21.12.2020 року.
Податкове повідомлення-рішення №000083405 від 19 січня 2021 року було направлено відповідачем на адресу позивача та отримане останнім під підпис 27 січня 2021 року, про що свідчить корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №49033 0730184 3.
Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення - рішення від 19.01.2021 року за №0000830405 форми «Ш», у зв`язку із чим звернувся до суду із позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування земельного податку регламентовані розділом XII «Податок на майно» Податкового кодексу України №2755-УІ.
Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.31.1 статті 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з положеннями п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Згідно положень п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Таким чином, судом встановлено, що платник податків, самостійно визначив суму податкового зобов`язання, що підлягає сплаті в бюджет.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ):
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки - ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У статті 76 Податкового кодексу зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПКУ.
Отже, законодавчо закріплено правові підстави для визначення порушень термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань під час проведення камеральних перевірок.
Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу передбачено, що у разі наявності у платника податків податковою боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно п.109.1 ст.109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.124.2 ст.124 ПКУ діяння, передбачені пунктом 124.1 ст.124 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно з п.285.2 ст.285 ПК України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Судом встановлено, що відповідно до Акту №58820/04-36-04-11/33474621 від 18.12.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення №000083405 від 19 січня 2021 року за яким до платника податків ТОВ «Дека Сервіс» згідно пункту 124.3 статті 124 ПКУ застосовано штрафні санкції передбачені ст.126 Податкового кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 371 768,78 грн., а саме за:
- несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств №0009485130 від 04.02.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів №0012205130 від 12.02.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів №0040215130 від 06.05.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств №0094255130 від 31.07.2020 року;
- несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств №006102411 від 21.12.2020 року.
Податкове повідомлення-рішення №000083405 від 19 січня 2021 року було направлено відповідачем на адресу позивача та отримане останнім під підпис 27 січня 2021 року, про що свідчить корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №49033 0730184 3.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено п.124.3 ст.124 Податкового кодексу України, а саме не сплачено суму узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених ПК України, які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше ніж 90 календарних днів.
Судом також встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» несвоєчасно сплачено самостійно задеклароване податкове зобов`язання по земельному податку згідно податкових декларацій №9004352049 від 25.01.2017, №9025932227 від 20.02.2018 та №9025432395 від 19.02.2019, терміни сплати якого визначені п.п.287.3 ст.287 ПКУ, а також несвоєчасно сплачено донараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань, вчинену протягом попередніх років, згідно податкових повідомлень-рішень №0000891225 та №0000901225 від 12.02.2018 та №0004721225 від 17.08.2018, які були вручені платнику в порядку, визначеному статтею 42 ПКУ та містили посилання на необхідність сплати донарахованих сум протягом десяти робочих днів, що настають за днем їх отримання.
Приймаючи рішення по справі, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У розумінні ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає законних підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0000830405 від 19 січня 2021 року форми "Ш" про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з земельного податку з юридичних осіб.
У зв`язку з тим, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність своїх дій та рішень, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Сервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник
Судове рішення № 99575753, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/9756/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: