Рішення № 99575748, 29.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 160/4709/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому прорвадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) від 13.01.2021р., щодо невизнання періодів роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992р. по 04.08.1999 р., як таких, що дають право на призначення пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та про відмову в призначенні пенсії;

- визнання періодів роботи з 22.08.1992р. по 04.08.1999р. у Криворізькому державному металургійному комбінаті «Криворіжсталь», як такі, що дають право на призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ці періоди роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.01.2021р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 04.01.2021р. звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та необхідними документами.

Проте, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.01.2021р. №0400-010303-8/4096 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що пільговий стаж враховано відповідачем лише за період часу роботи ОСОБА_1 до 22.08.1992р., інші періоди роботи за Списком №1 відповідачем не враховано, оскільки відсутні відомості про атестацію робочих місць, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 05.04.2021р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.04.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатом розгляду пред`явлених документів, було встановлено, що ані трудова книжка позивача, ані довідка №1703 від 21.12.2020р. не містять інформації щодо результатів проведення атестації робочого місця «інженера ремонтно-налагоджувальної групи/рентгенівської та електронної техніки експрес-квантометричної лабораторії», відсутня інформація щодо наявного наказу підприємства про затвердження результатів атестації зазначеного робочого місця, відсутні витяги з відповідних наказів.

За таких обставин, у зв`язку з недотриманням вимог приписів ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині підтвердження проведення атестації робочого місця, пільговий стаж позивача зарахованоза період з 27.08.1987р. по 22.08.1992р. (4р. 11м. 27дн.), що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , в період часу з 27.08.1987р. по 04.08.1999р. на умовах повного робочого часу працював на підприємстві КМК «Криворіжсталь», яке в подальшому перейменовано у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в експрес-квантометричній лабораторії №1, виконуючи роботи з ремонту, регулювання та наладки обладнання, що підтверджується змістом трудової книжки позивача та Довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», від 21.12.2020р. №1703.

Слід зазначити, що на підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, позивач звертався до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу із відповідним позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Так, 21.04.2017 р. рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу у справі №210/455/15 позов ОСОБА_1 було задоволено. Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

24.04.2018р. Апеляційним судом Дніпропетровської області було прийнято постанову про задоволення апеляційної скарги, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовив ОСОБА_1 у позовних вимогах щодо зобов`язання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтвердження пільгового стажу роботи з 27.08.1987р. по 04.08.1999р. видавши довідку про пільговий стаж і виписку з наказу про результати атестації для отримашння пенсії.

27.05.2020р. постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.04.2018 р. та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

17.11.2020р. постановою Дніпровського апеляційного суду зобов`язано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надати ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній.

На виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 17.11.2020р. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видав довідку від 21.12.2020р. №1703 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

04.01.2021р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.01.2021р. №0400-010303-8/4096 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що пільговий стаж враховано відповідачем лише за період часу роботи ОСОБА_1 до 22.08.1992р., інші періоди роботи за Списком №1 відповідачем не враховано, оскільки відсутні відомості про атестацію робочих місць.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України № 1058-IV.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі – Закон України №1058-IV), виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами ст. 8 Закону України №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України №1788-XII).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. (далі - Закон України №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз норм Закону України №1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно із відомостями довідки від 21.12.2020р. №1703 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та копії трудової книжки Серії НОМЕР_1 працював у період:

з 27.08.1987р. по 30.06.1988р. старшим інженером групи з ремонту рентгенівських та електронних приборів, постійно і безпосередньо зайняті на рентгенівських установках в промисловості, а також їх регулюванням і налагодженням;

з 01.07.1988р. по 10.03.1994р. інженером ремонтно-налагоджувальної групи рентгенівської та електронної техніки експрес-квантометричної лабораторії, постійно і безпосередньо зайняті на рентгенівських установках в промисловості, а також їх регулюванням і налагодженням;

з 11.03.1994р. по 31.05.1994р. - інженером ремонтно-налагоджувальної групи рентгенівської та електронної техніки експрес-квантометричної лабораторії, постійно і безпосередньо зайняті на рентгенівських установках в промисловості, а також їх регулюванням і налагодженням;

з 01.06.1994р. по 19.01.1997р. - інженером ремонтно-налагоджувальної групи рентгенівської та електронної техніки експрес-квантометричної лабораторії, постійно і безпосередньо зайняті на рентгенівських установках в промисловості, а також їх регулюванням і налагодженням;

з 20.01.1997р. по 04.08.1999р. - інженером групи з ремонту електронно-оптичного устаткування експрес-квантометричної лабораторії, постійно і безпосередньо зайняті на рентгенівських установках в промисловості, а також їх регулюванням і налагодженням.

Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Згідно з п.6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442, атестація робочих місць передбачає обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з ч.6 ст.114 Закону України №1058-IV та ч.5 ст.13 Закону України №1788-ХІІ контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п.4 Порядку №442 та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій №41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Відповідно до ст.62 Закону №1788 та ч.1 ст.48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день - є записи в його трудовій книжці та відповідно та довідки від 21.12.2020р. №1703 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірний період працював на посаді, що передбачена Списком №1, виконуючи роботи з ремонту, регулювання та наладки обладнення, з повним робочим днем.

Матеріалами справи встановлено, що наведені записи в трудовій книжки про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірний період роботи засвідченені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Підтвердженням та доказом, що позивач, у спірні періоди працював повний робочий день виконуючи роботи з ремонту, регулювання та наладки обладнення - є записи в його трудовій книжці та довідці від 21.12.2020р. №1703 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу пільгового стажу пенсії не відповідає вимогам пенсійного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме: надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Слід вказати, що, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Отже, згідно матеріалів справи, встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином, та окрім того записи трудової книжки підтвердженні наданою довідкою від 21.12.2020р. №1703 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, а тому дії відповідача щодо невизнання періодів роботи позивача з 22.08.1992р. по 04.08.1999р. не відповідають вимогам законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.01.2021р., щодо невизнання періодів роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992р. по 04.08.1999р., як таких, що дають право на призначення пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України №1788-ХІІ та про відмову в призначенні пенсії, а також в частині зобов`язання визнання періодів роботи з 22.08.1992р. по 04.08.1999р. у Криворізькому державному металургійному комбінаті «Криворіжсталь», як такі, що дають право на призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України №1788-ХІІ та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ці періоди роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пільгову пенсію відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України №1788-ХІІ з 04.01.2021р. суд враховує.

Статтею 58 Закону України №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пенсію позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про розрахунок, перерахунок пенсії, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за заявою позивача з урахуванням висновків суду в межах загального строку позовної давності.

Оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч. 2 ст.77 КАС України.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 454,00 грн

Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 8'172,00 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Сагайдак Д.С.

Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано наступні документи: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 17.03.2021 р. №б/н, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, згідно договору договору про надання професійної правничої допомоги від 17.03.2021 р. №б/н, квитанцію від 24.03.2021 р. №ОАВ3-ЕСНР-РНРР-РК62 про сплату 8172,00 грн., копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 24.03.2021 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ДН №5045.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом підтверджено отримання позивачем у визначеному умовами договору надання правничої допомоги, її обсяг та суму понесених в цій частині судових витрат.

У зв`язку з чим, суд вбачає підстави покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8172,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.01.2021р., щодо невизнання періодів роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992р. по 04.08.1999р., як таких, що дають право на призначення пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та про відмову в призначенні пенсії.

Визнати періоди роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992р. по 04.08.1999р. у Криворізькому державному металургійному комбінаті «Криворіжсталь», як такі, що дають право на призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992р. по 04.08.1999р. у Криворізькому державному металургійному комбінаті «Криворіжсталь» до пільгового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021р. про призначення пенсії пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 172,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова