Рішення № 99575741, 30.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року Справа № 160/5840/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) - відділу з питань перерахунку пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.12.2019р. за №045650002714 в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №1, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу для призначення пенсії за віком по Списку №1 протиправною;

- визнання пільгового стажу ОСОБА_1 по Списку №1 в розмірі 7 років 24 днів, а саме: період трудової діяльності на підприємствах по спеціальності, яка дає право на пільгову пенсію за віком по Списку №1 після досягнення 53 років у період з 19.06.1987 р. по 31.08.1987 р. учнем електрослюсаря.підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу), у період з 03.08.1988 р. по 19.09.1988 р. електрослюсарем підземним (код 1010100а), у перод з 07.08.1989 р. по 19.12.1991 р. електрослюсарем підземним (код 1010100а), у період з 20.12.1991 р. по 30.04.1996 р. старшим механкіом по автоматизації (код 1010100г 23485) на шахті «Ольховатська» п/о «Орджонікідзевугілля»;

- зобов`язання відповідача призначити та нарахувати ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу, передбаченого Списком №1, в розмірі 7 років 24 днів, пенсію, починаючи з 04.12.2019р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 04.12.2019 р. звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області — відділу з питань перерахунку пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, так як 7 років 24 дні працював по спеціальностях, які передбачені Списком №1 та дають право на призначення пільгової пенсії згідно Списку №1.

Проте, листом від 10.12.2019р. №045650002714 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком по Списку №1, у зв`язку з тим, що додані пільгові довідки не відповідають чинному законодавству (відсутні дата та номер) та підлягають перевірки (підприємство знаходиться на непідконтрольній території), довідки про заробітну плату не відповідають чинному законодавству (відсутня адреса за якою можливо вийти на перевірку).

На думку позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не зарахував до пільгового та страхового стажу період з 19.06.1987р. по 31.08.1987р. учнем електрослюсаря підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу), у період з 03.08.1988р. по 19.09.1988р. електрослюсарем підземним, період з 07.08.1989р. по 19.12.1991р. електрослюсарем підземним, період з 20.12.1991р. по 30.04.1996р. старшим механкіом по автоматизації на шахті «Ольховатська» п/о «Орджонікідзевугілля», що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 03.06.2020р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.03.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що не можливо врахувати пільговій стаж, оскільки довідка видана шахтою «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля» не відповідає вимогам чинного законодавства п.3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005р., в якому зазначено, що при призначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи №1173 — по 31.12.1991р., на наказі про атестацію робочих місць не має візи Головного обласного державного експерта умов праці, тому потрібен висновок Державної експертизи щодо підтвердження (скасування) права працівників на пенсію на пільгових умовах, довідки не має номера та дати видачі, період роботи з 20.11.1991 р. по 30.04.1996 р. на посадах старшого механіка, головного енергетика, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу, врахований до Списку № 1 повністю, без вилучення місяців, де час роботи під землею був менше 50 % робочого часу (згідно довідки про спуски). Отже, пільгова довідка потребує доопрацювання.

Структурний підрозділ «Шахта Ольховатська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» відповідно до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.11.2014 № 84 перереєстровано на території підконтрольній Україні (Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області).

Оскільки пільгові довідки не відповідають чинному законодавству (відсутні дата та номер) та підлягає (перевірки підприємство яке знаходиться на непідконтрольній території), довідки про заробітну плату не відповідають чинному законодавству (відсутня адреса за якою можливо вийти на перевірку та заперечення проти перевірки) Позивачу в призначенні пенсії за Списком №1 згідно заяви від 04.12.2019 відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, при розгляді справи суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.12.2019р. звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області— відділу з питань перерахунку пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, так як 7 років 24 дні працював по спеціальностях, які передбачені Списком №1 та дають право на призначення пільгової пенсії згідно Списку №1.

Позивачем надано трудову книжку, відповідно до якої позивач працював на двох підприємствах по спеціальності, яка надає йому право на пільгову пенсію за віком по Списку №1, а саме:

у період з 19.06.1987 р. по 31.08.1987 р. учнем електрослюсаря підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу);

у період з 03.08.1988 р. по 19.09.1988 р. електрослюсарем підземним (код 1010100а)5 на шахті «Ольховатська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

у період з 07.08.1989 р. по 19.12.1991 р. електрослюсарем підземним (код 1010100а) на шахті «Ольховатська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

у період з 20.12.1991 р. по 30.04.1996 р. старшим механіком по автоматизації (код 1010100г- 23485) на шахті «Ольховатська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля».

На підтвердження записів трудової книжки позивачем надано відповідачу трудову книжку, довідки про підтвердження наявного трудового стажу, довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, довідку щодо спуску в шахту, який включається для нарахування пільгової пенсії №164, довідки з підприємства №416 від 10.12.2015 р., №417 від 10.12.2015 р.

Окрім того, слід зазначити що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не було зараховано до загального трудового стажу період з 01.09.1982 р. по 22.10.1983 р. та період з 15.11.1985р. по 30.06.1989р. проходження навчання у Дніпропетровському гірничому інституті ім. Артема на денному відділенні, а саме: 4р. 9м. 8д., що підтверджується копією диплома серія НОМЕР_1 від 07.06.1989 року та записами у трудовій книжці.

Також, не зараховано до загального трудового стажу період з 22.10.1983р. по 12.11.1985р. проходження служби в Радянській Армії, а саме 2р. 21д., що підтверджено записом в трудовій книжці про видачу військового квитка НОМЕР_2 від 22.10.1983р.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.12.2019 за №045650002714 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком по Списку №1, у зв`язку з тим, що додані, пільгові довідки не відповідають чинному законодавству (відсутні дата та номер) та підлягають перевірки (підприємство знаходиться на непідконтрольній території), довідки про заробітну плату не відповідають чинному законодавству (відсутня адреса за якою можливо вийти на перевірку), у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі – Закон України №1058-IV).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст. 5 Закону України №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами ст.8 Закону України №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. (далі - Закон України №1788-XII), зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Частиною 1 ст.7 Закону України №1788-ХІІ встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з приписами ч.3 ст.114 Закону України №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 62 Закон України №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в ст. 48 Кодексу Законів про працю України, згідно зі змістом якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно із відомостями копії трудової книжки Серії НОМЕР_3 працював у період:

з 19.06.1987 р. по 31.08.1987 р. учнем електрослюсаря підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу);

з 03.08.1988 р. по 19.09.1988 р. електрослюсарем підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу);

з 07.08.1989 р. по 19.12.1991 р. електрослюсарем підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу);

з 20.12.1991 р. по 30.04.1996 р. старшим механіком по автоматизації на шахті «Ольховатська» в/о«Орджонікідзевугілля».

Окрім того, на підтвердження записів трудової книжки позивачем було надано відповідачу, довідки про підтвердження наявного трудового стажу, довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, довідку щодо спуску в шахту, який включається для нарахування пільгової пенсії №164, довідки з підприємства №416 від 10.12.2015 р., №417 від 10.12.2015 р.

Так, судом встановлено, що при зверненні позивача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах уточнюючі довідки надані позивачем не враховано пенсійним органом, оскільки в довідках відсутня дата та номер, - та підлягають перевірки, довідки про заробітню плату не відповідають чинному законодавству – відсутня адреса за якою можливо вийти на перевірку.

Проте, суд критично ставиться до такого висновку у зв`язку з наступним.

Частиною 3 ст.44 Закону України №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідні положення кореспондуються і в Законі України №1788-XII.

Так, згідно з ч.1 ст.101 Закону України №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.

Проте, в даному випадку відповідач не скористався своїм правом перевірки достовірності записів у трудовій книжці, натомість не зарахував спірні періоди роботи позивача без обґрунтованих підстав, пославшись лише на формальні неточності у записах.

У трудовій книжці позивача вказано, що він працював у спірні періоди на різних посадах. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для незарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу.

Отже, суд не погоджується із висновком відповідача, що такі неточності можуть слугувати наслідком не зарахування певних періодів роботи.

Також суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Щодо відмови відповідача про неможливість проведення перевірки первинних документів на підставі яких видано уточнюючі довідки про особливий характер роботи та умови праці на підставі того, що вони видані на тимчасово окупованій территорії України, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду з прав людини слідує, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

До вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречинни» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).

«Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.10.2018 у справі №235/2357/17.

З урахуванням вказаних вище обставин суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано ОСОБА_1 періоди роботи з 19.06.1987р. по 31.08.1987р. учнем електрослюсаря підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу), з 03.08.1988р. по 19.09.1988р. електрослюсарем підземним, з 07.08.1989р. по 19.12.1991р. електрослюсарем підземним, з 20.12.1991 р. по 30.04.1996 р. старшим механкіом по автоматизації на шахті «Ольховатська» п/о «Орджонікідзевугілля».

Щодо проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

У вищевказані спірні періоди роботи позивача діяли Списки, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.

Згідно з пунктами 2, 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно з п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку №383)

Пунктом 4.2 Порядку №383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку №383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р., право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41.

Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Разом з тим, проведення атестації вчасно не залежало від позивача, як працівника, а відповідальність покладається на керівника підприємства.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням пільгового стажу, передбаченого Списком №1 з 04.12.2019 р., суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 58 Закону України №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення та перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, в межах загального строку позовної давності.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч.4 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч. 2 ст.77 КАС України.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 420,40 грн

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.12.2019 р. за №045650002714 в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №1, зв`язку з відсутністю пільгового стажу для призначення пенсії за віком по Списку №1 - протиправною.

Визнати пільговий стаж ОСОБА_1 по Списку №1 в розмірі 7 років 24 днів, а саме: період трудової діяльності на підприємствах по спеціальності, яка дає право на пільгову пенсію за віком по Списку №1 після досягнення 53 років у перод з 19.06.1987 р. по 31.08.1987 р. учнем електрослюсаря.підземним на шахті «Краснолиманская» п/о «Красноармейскуголь» (мовою оригіналу), у період з 03.08.1988 р. по 19.09.1988 р. електрослюсарем підземним (код 1010100а), у перод з 07.08.1989 р. по 19.12.1991 р. електрослюсарем підземним (код 1010100а), у період з 20.12.1991 р. по 30.04.1996 р. старшим механкіом по автоматизації (код 1010100г 23485) на шахті «Ольховатська» п/о «Орджонікідзевугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2019 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 420грн. 40коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова