Ухвала суду № 99575554, 14.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 вересня 2021 р. Справа № 120/8164/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021 до суду надійшла позовна заява державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" (далі – ДП "Уладівський спиртовий завод") про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.11.2020 за № 24-15.

Ухвалою суду від 27.07.2021 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви – протягом 10 (десяти) днів з вручення (отримання) копії ухвали.

Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з таких мотивів.

1. Щодо сплати судового збору.

Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270,00 грн.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.11.2020 за № 24-15 на суму 705138,56 грн.

Таким чином, вказана позовна вимога є вимогою майнового характеру, оскільки стосується скасування рішення суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є узгодження відповідних податкових зобов`язань та можливість стягнення грошових коштів з платника податків.

Відтак позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з цією позовною вимогою становить 10577,08 грн. (705138,56 х 1,5%,).

Натомість до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору. Посилання на відповідний документ також відсутнє у додатках до позовної заяви.

Позивач заявив клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Позивач вказує, що з початку 2018 року ДП "Уладівський спиртовий завод" призупинив виробничу діяльність: частина робітників звільнено, на підприємстві встановлено режим неповного робочого дня та впроваджено простій.

Відтак позивач перебуває у скрутному становищі та немає коштів не тільки для сплати судового збору, а й для виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Крім того, позивач звертає увагу, що за результатами перевірки Управління Держпраці у Вінницькій області винесено припис від 04.06.2021 за № В4216/483/АП/П, яким зобов`язано тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП "Уладівський спиртовий завод" забезпечити додержання норм законодавства про працю, а саме: забезпечити виплату заборгованості по заробітній платі за березень-квітень 2021 року та щодо оплати щорічної відпустки працівнику, якому надано щорічну основну відпустку.

З урахуванням наведеного позивач просить суд зменшити та відстрочити сплату судового збору за подання цього позову.

Вирішуючи вказане клопотання, суд керується наступними мотивами.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов`язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.

Якщо компенсаційна функція судового збору лежить за межами судового процесу, то від виконання превентивної та соціальної функції судового збору безпосередньо залежить виникнення та розвиток судового процесу.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як видно зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

На цьому також наголошено у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, за змістом якого юридична особа має право звернутися з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Надаючи оцінку обставинам, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору як такі, що створюють перешкоди для сплати судового збору при зверненні до суду з цим позовом, суд враховує, що заявник не надав належних доказів на підтвердження факту відсутності коштів на рахунках підприємства, що, як наслідок, позбавляє його можливості сплатити судовий збір.

Водночас простої, незадовільні результати господарської діяльності та несвоєчасна виплата заробітної плати не є беззазперечним свідченням того, що фінансове становище підприємства дійсно позбавляє його можливості сплатити передбачений законом судовий збір.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Крім того, відповідно до іншої практики ЄСПЛ ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду ("Urbanek v. Austria", № 35123/05).

Враховуючи наведене, заявлене позивачем клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, позовна заява ДП "Уладівський спиртовий завод" не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, що є підставою для залишення позову без руху.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачу необхідно виконати вимоги ч. 3 ст. 161 КАС України та надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 10577,08 грн (десять тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень вісім копійок) за наступними реквізитами:

одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,

код ЄДРПОУ 37979858,

банк: Казначейство України (ЕАП),

рахунок: UA028999980313181206084002856,

призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

2. Щодо інших недоліків позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Проте, всупереч вказаним вимогам, до позовної заяви не додано копії позовної заяви та доданих до неї документів – для відповідача.

Отже, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви її копії, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.

З наведених вище підстав позовну заяву ДП "Уладівський спиртовий завод" залишено без руху ухвалою суду від 27.07.2021. При цьому позивачу надано максимальний строк, передбачений законом для усунення недоліків позовної заяви, а саме протягом 10 (десяти) днів з вручення (отримання) копії ухвали.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2100107318218, копію ухвали суду від 27.07.2021 позивач отримав 27.08.2021 (у зв`язку з обмеженим фінансування діяльності суду та відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправлення поштової кореспонденції, відповідне поштове відправлення було надіслане на адресу позивача 18.08.2021).

Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на сьогодні позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву ДП "Уладівський спиртовий завод" належить повернути позивачеві на підставі вищезазначених положень закону.

При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Виходячи з системного аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Відповідних правил під час звернення до суду з цим позовом не дотримано, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду від 27.07.2021, з наданням заявнику достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Проте, оскільки зазначені недоліки позивач не усунув, існують підстави для застосування наслідків, визначених у пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги – повернути позивачу разом з доданими до позовної заяви документами.

2. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана суддею 14.09.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович