Ухвала суду № 99574581, 10.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6465/21

Провадження № 1-в/204/982/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

секретаря судового засідання: Хорхордіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань подання начальника Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань № 4" Єрмаченка В. про застосування ст. 81 КК України у відношенні засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за участю прокурора – Лісняка А.І., представника установи – Плиски Т.І., засудженого – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2021 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання подання начальника Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань № 4" Єрмаченка В. про застосування ст. 81 КК України у відношенні засудженого ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» Плиска Т.І. подання підтримав та просив його задовольнити. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 засуджений за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2017 року. В місцях позбавлення волі засуджений знаходиться з 26 листопада 2018 року. Під час тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» порушень вимог режиму не допускав, заохочень не мав. З 14 грудня 2018 року відбуває покарання у складі господарчої обслуги Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4». За період відбування покарання характеризується позитивно. За зразкову поведінку та сумлінне стягнення до праці має шість заохочень правами начальника установи. У відношенні до представників адміністрації установи ввічливий, тактовний виконує їх законні вимоги. Відповідно до ч. 2 ст. 123 КВК України бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. До виховних заходів відноситься відповідально. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги адміністрації. Працевлаштований оператором-котельні. До праці відноситься добре, виконує норми виробітку, виявляє корисну ініціативу. Дбайливо ставиться до виробничого обладнання, майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушення вимог пожежної безпеки та техніки безпеки праці, виконує правила виробничої санітарії. Додержується трудової дисципліни. Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова освіта». Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує соціально – корисні зв`язки з рідними шляхом побачень, отримує від них посилки та передачі. Зв`язки з рідними цінує. За складом характеру спокійний, врівноважений та цілеспрямований. На профілактичних обліках не перебуває. У відношенні до засуджених неконфліктний, підтримує рівні та доброзичливі стосунки. Вину у скоєному злочині усвідомив, кається. Згідно вироку суду майнового позову не має. Засуджений ОСОБА_1 довів своє виправлення та адміністрація Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» клопоче перед судом про застосування ст. 81 КК України, а саме умовно-дострокового звільнення від покарання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 подання підтримав та просив його задовольнити. Суду пояснив, що він засуджений 08 лютого 2017 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Відбуває покарання в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» з 26 листопада 2018 року. Вважає, що за час відбування покарання він виправився, оскільки в нього не має стягнень, є шість заохочень. До вчиненого кримінального правопорушення ставиться негативно. В Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» він працевлаштований, працює на посаді оператора котельні та режимним зварювальником. Працевлаштований в установі з 12 грудня 2018 року. Також він приймає участь у програми диференційованого виховного впливу «Правова освіта». Окрім цього, він працює і з психологом. Він був затриманий 26 листопада 2018 року, оскільки після розгляду його апеляційної скарги Апеляційним судом, його адвокат сказав йому бути вдома та нікуди не відлучатись. Він близько року перебував вдома та чекав на працівників поліції, однак вони за ним не приїжджали, а самостійно чому не пішов до органів поліції він пояснити не може. В нього є цивільна дружина та дитина.

В судовому засіданні прокурор Лісняк А.І. просив відмовити в задоволенні подання, оскільки враховуючи характер вчинених правопорушень застосування ст. 81 КК України до засудженого є передчасним.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи на засудженого та надані до суду докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Статтею 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків, суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право, зокрема, вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Судом встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2017 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, та було призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2017 року залишено без змін.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2017 року набрав законної сили 08 червня 2017 року.

Відповідно до рапорту про затримання особи від 26 листопада 2018 року, ОСОБА_1 було затримано 26 листопада 2018 року о 10 годині 00 хвилин на підставі вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2017 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», заміна невідбутої частини покарання більш м`яким та умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.

Вимогами ч. 2 ст. 67, ч. 2 ст. 103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

За змістом зазначеного кримінального закону становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці, добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.

Суд звертає увагу, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого відповідно до ст. 9 КВК України.

Таким чином, висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Щодо даних про особу, то ОСОБА_1 був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК України, яка відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, за ч. 2 ст. 153 КК України, яка відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Згідно характеристики від 11 серпня 2021 року, засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі засуджений знаходиться з 26 листопада 2018 року. Під час тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4»порушень вимог режиму не допускав, заохочень не мав. З 14 грудня 2018 року відбуває покарання у складі господарчої обслуги Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4». За період відбування покарання характеризується позитивно. За зразкову поведінку та сумлінне стягнення до праці має шість заохочень правами начальника установи. У відношенні до представників адміністрації установи ввічливий, тактовний виконує їх законні вимоги. Відповідно до ч. 2 ст. 123 КВК України бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. До виховних заходів відноситься відповідально. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги адміністрації. Працевлаштований оператором-котельні. До праці відноситься добре, виконує нормми виробітку, виявляє корисну ініціативу. Дбайливо ставиться до виробничого обладнання, майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушення вимог пожежної безпеки та техніки безпеки праці, виконує правила виробничої санітарії. Додержується трудової дисципліни. Відповідно до ст.. 123 КВК України приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова освіта». Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує соціально – корисні зв`язки з рідними шляхом побачень, отримує від них посилки та передачі. Зв`язки з рідними цінує. За складом характеру спокійний, врівноважений та цілеспрямований. На профілактичних обліках не перебуває. У відношенні до засуджених неконфліктний, підтримує рівні та доброзичливі стосунки. Вину у скоєному злочині усвідомив, кається. Згідно вироку суду майнового позову не має.

Відповідно до форми проведення оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення від 09 липня 2021 року, в засудженого ОСОБА_1 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є низьким.

Згідно витягу з наказу начальника установи від 12 грудня 2018 року за № 714/АГ-18 ОСОБА_1 зарахований до складу господарчої обслуги установи.

Згідно довідки про заохочення і стягнення засудженого ОСОБА_1 має шість заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці.

Однак суд зазначає, що наявність заохочення та відсутність стягнень не є єдиною обставиною, яка є підставою для застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно-дострокове звільнення, так як існує ряд обставин які враховані судом при розгляді подання.

При цьому, окремо слід звернути увагу, на те що, відповідно до ч. 3 ст. 6 КВК України суспільно корисна праця засудженого є лише одним з основних засобів виправлення особи, встановлених державою, та направлених на процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості.

Згідно пункту 3 розділу другого Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань від 28 серпня 2018 року за № 2823/5 засуджені зобов`язані виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань.

При цьому, ч. 2 ст. 9 КВК України передбачена відповідальність засуджених за невиконання ними своїх обов`язків, встановлених Законом.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, подяки йому були надані за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, а також з нагоди відзначення державного свята «Дня Незалежності України», тобто в обов`язкових заходах, передбачених Правилами внутрішнього розпорядку установи. Будь – які заохочення з боку адміністрації установи за виявлену ініціативу з боку самого засудженого відсутні, що свідчить про відсутність такої ініціативи у засудженого.

Застосування до засуджених заходів заохочення має на меті виконання покладених на них обов`язків та додержання встановлених правил поведінки, передбачених КВК України та правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Дані заохочення мають оцінюватись наряду з іншими показниками виправлення засудженого.

Відповідно до ч. 8 ст. 131 КВК України адміністрація колонії зобов`язана щоквартально проводити оцінювання поведінки особи, додержання нею правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та приймати вмотивоване рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення. Прийняте рішення відображається в індивідуальній програмі соціально-виховної роботи та доводиться до відома особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, під підпис.

Як вбачається з довідки про заохочення і стягнення засудженого ОСОБА_1 , протягом 2019 року до нього було застосовано 1 заохочення. Вказане свідчить про те, що в інший час адміністрація установи виконання покарань приймала рішення щодо недоцільності застосування до засудженого ОСОБА_1 заходів заохочення у відповідності до ч. 8 ст. 131 КВК України.

З досліджених доказів вбачається, що засуджений ОСОБА_1 відбув встановлену законом частину строку покарання, що надає можливість для застосування ст. 81 КК України.

Сам факт, що засуджений за час відбування покарання з квітня 2019 року має шість заохочень за сумлінне ставлення до праці не може свідчити, що він став на шлях виправлення, оскільки суд звертає увагу, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого відповідно до ст. 9 КВК України.

На думку суду, не зважаючи на наявність позитивної характеристики, термін покарання який відбув ОСОБА_1 є недостатнім, щоб суд міг дійти висновку про виправлення засудженого та можливість застосування пільги, передбаченої ст. 81 КК України.

Суд враховує, що, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська призначив засудженому ОСОБА_1 покарання яке є ближчим до найнижчої межі, враховуючи, що таке покарання для ОСОБА_1 буде достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Окрім цього, суд звертає увагу, що в дослідженій в судовому засіданні формі проведення оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення від 09 липня 2021 року відповідальною посадовою особою Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» не було визначено в розділі IV ризик завдання ОСОБА_1 шкоди життю та здоров`ю, хоча такий ризик повинен був би визначений першочергово, оскільки останнього було засуджено за вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості.

Слід окремо зазначити, що в судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 пояснив, що він в період з дати набрання вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська законної сили, а саме 08 червня 2017 року по 26 листопада 2018 року перебував вдома та не звертався до правоохоронних органів для направлення його до місць відбування покарання, тобто ухилявся від відбування покарання.

На думку суду, відбуття тієї мінімальної межі, а саме половини строку покарання за обставин викладених вище, не є тією безумовною підставою, яка могла б свідчити про виправлення особи та достатньою підставою для того щоб суд міг дійти висновку про настання таких позитивних змін в особистості засудженого які передбачені ст. 6 КВК України, а тому відсутні підстави визначені ст. 81 КК України для задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 КВК України, ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання начальника Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань № 4" Єрмаченка В. про застосування ст. 81 КК України у відношенні засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя О.О. Некрасов