Вирок № 99574254, 13.09.2021, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1786/17

1-кп/171/6/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2021 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Семенової Н.М.

за участю секретаря судового засідання Ровної Н.А.

прокурорів Свиридюка О.О, Михайленко В.О.,

захисників Гавриленко В.В.,Савченко В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12017040410000856 від 03.07.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Апостолове, Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, заміжньої, має на утриманні малолітню дитину, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті та підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту.

Так, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований» з метою його збуту, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 2, 7, 12, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, у невстановлений слідством час, місці, особи, з метою подальшого збуту, незаконно, навмисно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований», який зберігала при собі в невстановленому місці.

03 липня 2017 року в період часу з 11.20 год. до 11.40 год. співробітниками Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області у відповідності зі ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», для доказу злочинної діяльності ОСОБА_3 , пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, на підставі постанови прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури про проведення контролю за вчиненням злочину від 16.06.2017 року, передано для придбання наркотичних засобів у ОСОБА_3 громадянину під вигаданим прізвищем ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 210 гривень: 2 купюри номіналом по 50 гривень кожна, 1 купюра номіналом 10 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований», з метою особистого збагачення 03 липня 2017 року о 12.52 год., знаходячись на проїжджій частині вул.Миру в м.Апостолове Дніпропетровської області, де в ході проведення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу, «опій ацетильований», незаконно збула за 210 грн. громадянину під вигаданим прізвищем ОСОБА_4 в одноразовому медичному шприці ємністю 2 мл. рідину коричневого кольору, масою 1,5515 г, котра згідно висновку експерта № 2/8.6-680 від 04.07.2017, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено «опій ацетильований», маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,0836 г.

Відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «опій ацетильований» віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, не визнала, відмовилася від дачі пояснень, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Для підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України прокурором, що підтримує державне обвинувачення, в ході судового слідства пред`явлено наступні документи, які досліджені в судовому засіданні в порядку ст.358 КПК України.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.04.2017 року встановлено, що 27.04.2014 року до Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області звернувся ОСОБА_5 , який повідомив, що на території Апостолівського району, особа, яка не підлягає розголошенню, незаконно збуває наркотичну речовину – опій ацетильований (а.с.6-матеріали КП).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040410000548 встановлено, що 27.04.2017 року о 10 год. 52 хв. до ЄРДР внесено відомості про те, що до Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_5 , який повідомив, що особа, відомості про яку не підлягають розголошенню, на території Апостолівського району, Дніпропетровської області займається збутом наркотичних засобів (а.с.26-матеріали КП).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040410000856 встановлено, що 03.07.2017 року о 14.год 32 хв. до ЄРДР внесено відомості, що до ЧЧ Апостолівського ВП із СКП Апостолівського ВП надійшов рапорт про те, що особа, відомості про яку не підлягають розголошенню, на території Апостолівського району, Дніпропетровської області займається збутом наркотичних засобів (а.с.27-матеріали КП).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040410000856 встановлено, що 03.07.2017 року о 14 год 32 хв. до ЄРДР внесено відомості, що до ЧЧ Апостолівського ВП із СКП Апостолівського ВП надійшов рапорт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Апостолівського району, Дніпропетровської області займається збутом наркотичних засобів (а.с.38-матеріали КП).

З проколу огляду та помітки грошей від 03.07.2017 року (10.50 год.-11.10 год.) встановлено, що начальником СКП Апостолівського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області Коржовським І.В. в приміщенні Апостолівського ВП в кабінеті №33, в присутності понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , здійснено огляд та помітку грошових купюр номіналом 50 грн. СБ 2464724, СИ 1080882, номіналом 10 грн. ПЖ 9548914 та номіналом 100 грн. СЕ 6171130, які помічено спеціальним засобом «Промінь-1». Дані купюри будуть передані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає в АДРЕСА_2 , для проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину, у формі оперативної закупки наркотичного засобу (психотропної речовини) у ОСОБА_3 , 1975 року народження, що проживає в АДРЕСА_1 (а.с.41- матеріали КП).

З протоколу огляду від 03.07.2017 року встановлено, що начальником СКП Апостолівського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області Коржовським І.В. в приміщенні Апостолівського ВП в кабінеті №33, в присутності понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проведено огляд ОСОБА_4 , який одягнений в розові шорти та рожеву майку, при собі має мобільний телефон марки «Самсунг». Під час огляду ОСОБА_4 вручено кошти в розмірі 210 грн. номіналом по 50 грн. СБ2164724, СИ1080882, номіналом 10 грн. ПЖ 9548914 та номіналом 100 грн. СЄ 6171130. Вручені кошти в сумі 210 грн. призначені для проведення оперативної закупки наркотичного засобу у громадянина ОСОБА_3 , 1975 року народження. (а.с.42- матеріали КП).

03.07.2017 року начальником СКП Апостолівського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області Коржовським І.В. у кримінальному провадженні за № 12017040410000548 від 27.04.2017 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.307 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду № 13-2554 т/2017 про аудіо- відеоконтроль особи, за участю особи, яка здійснила оперативну закупку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , складено протокол про результати контролю за вчиненням злочину, згідно якого встановлено, що 03.07.2017 року біля 12.16 год. ОСОБА_4 та два свідка ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вийшли з кабінету № 33 Апостолівського ВП НВП, де з працівниками поліції сіли в автомобіль марки «Мазда 6» та всі разом направилися на вул. Авангардна в м.Апостолове, де працівник поліції ввімкнув технічний засіб та передав його ОСОБА_4 , чим розпочали негласну слідчу дію контроль за вчиненням злочину, після чого ОСОБА_4 направився на вказане місце. 03.07.2017 року біля 12.57 год. ОСОБА_4 повернувся на вул.Авангардна в м. Апостолове, де видав медичний шприц ємкістю 2 мл з речовиною коричневого кольору в кількості 1,5 мл в присутності двох свідків. Даний медичний шприц було упаковано в сейф-пакет Національної поліції України за № 3532037 та вилучено до Апостолівського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.43 – матеріали КП).

Відповідно до ухвали слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2017 року слідчому СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Борисову А.О. надано дозвіл на проведення обшуку в житлі та іншому володінні (подвір`ї, капітальних будівлях, приміщеннях і спорудах господарського призначення) за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 15.10.1988 року, реєстраційний № 2774, де фактично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання наркотичних засобів, а також грошових коштів, які були здобуті у результаті вчинення злочину (а.с. 35-матеріали КП).

Протокол обшуку від 03.07.2017 року, містить відомості, що 03.07.2017 року з 18.00 год. до 19.20 год. слідчим в присутності понятих: ОСОБА_6 , ОСОБА_9 проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого вилучені в гаражному приміщенні шприц одноразовий ємністю 20 мл та шприц одноразовий ємністю 2 мл. Під час особистого обшуку ОСОБА_10 у шкіряній сумці виявлено 2 грн. СН 3688376, 1 грн. УД 1559302, 50 грн. СЕ 4799799, 50 грн. ТУ 1597099, 50 грн. - СІ 1080882, СБ 2464724, УВ 0531932, РЖ 4534844, СН 5443284, СУ 7175162, ЕЦ 6716035, РБ 6911402, ПЄ 5969113, КХ 3555580, ВЦ 8541471, УК 6491066, УП 4948549, ФА 4278858, 1 грн. УЗ 8614092, 2 грн. ТЗ 2239895, 10 грн. ПЖ 9548914, 100 грн. -ЕА 7920671, 100 грн. – КП 8978011, СЗ 1220638, КА 6133010, які в ході обшуку вилучені, а також картка Приватбанк універсальна, техпаспорт на авто д/н НОМЕР_1 та страховий поліс на причеп. Під час обшуку приміщення ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) у присутності понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_9 з залученням слідчої Рибак М.В. був проведений обшук особи ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) у якої виявлено купюру номіналом 5 гривень СД 0397113 та інші вказані у протоколі купюри та сумка чорного кольору. Перераховане в протоколі обшуку: грошові кошти, сумка чорного кольору, медичні шприци ємністю 20 мл та 2мл (а.с.36-37- матеріали КП).

Протокол огляду від 15.08.2017 року містить відомості, що 15.08.2017 року з 16.35 год. до 17.15 год. слідчий в присутності понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , за участю ОСОБА_15 , захисників Гавриленка В.В., Савченко В.В., спеціаліста ОСОБА_16 , перебуваючи в службовому кабінеті № 60 Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, розташованого за адресою: вул.Покровська, 6 м.Апостолове, оглянули грошові купюри, вилучені в ході обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 від 03.07.2017 року. Перед початком огляду встановлено, що грошові купюри знаходяться в опечатаному паперовому конверті на якому зазначено кульковою ручкою чорного кольору «грошові кошти вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_1 з шкіряної сумки чорного кольору» «поняті, два підписи», «слідчий СВ підпис Борисов А.О.». Після відкриття конверту, спеціалістом із застосуванням гумових рукавиць, були вилучені з конверту та розкладені на столі наступні грошові купюри з серійними номерами: 1 гривня – 2 купюри (УД1559302, УЗ 8614092); 2 гривні – 2 купюри (СЖ 3688376, ТЗ 2239895); 5 гривень – 1 купюра (СД 0397113); 10 гривень – 1 купюра (ПЖ 9548914); 50 гривень – 16 купюр (СБ 2464724, СИ 1080882, УК 6491066, ПЄ 5969113, РБ 6911401, ЕЦ 6716035, ФА 4278858, СН 5443284, ВЦ 8541471, УП 4948549, КХ 3555580, СЕ 4799799, ТУ 1597090, РЖ 4544844, СУ 7175162, УВ 0531932); 100 гривень – 4 купюри (ЕА 7920471, КП 8978011, СЗ 1220638, КА 6133010). При використанні ультрафіолетової лампи ОЛД-41 1984 р.в. № 34474, на грошових купюрах номіналом 2 гривни (ТЗ 2239895), номіналом 10 гривень (ПЖ 9548914) та на 7 купюрах номіналом 50 гривень (СБ 2464724, СИ 1080882, ТУ 1597090, РЖ 4534844, СЕ 4799799, УВ 0531932, СУ 7175162) виявлено світіння яскравого жовто-зеленого кольору. Оглянуті купюри розділено на дві частини та упаковані до спецпакетів експертної служби України. Купюри з виявленим світінням вилучені до спецпакету № 0004907, інші купюри вилучені до спецпакету № 0980601 (а.с.56-57-матеріали КП).

З постанови прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури від 04.07.2017 року вбачається, що матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040410000548, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, виділено в матеріали кримінального провадження № 12017040410000856 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України (а.с.23-24 матеріали КП).

Згідно висновку експерта № 2/8.6-680 від 04.07.2017 року, надана на експертизу рідина коричневого кольору масою 1,5515 г, яка міститься в медичному шприці ємкістю 2 мл сейфпакету Національної поліції України № 3532037, яка була вилучена 03.07.2017 року, містить опій ацетильований, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину в наданій на експертизу рідині складає 0,0836 г (а.с.19-22 матеріали КП).

З постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.08.2017 року та квитанції встановлено, що виявлені та вилучені медичний шприц наповнений рідиною «опій ацетильований», масою 1,5515 г, флеш-носій № 31 нт., 2 порожніх медичних шприци, сумку чорного кольору та грошові кошти у сумі 1221 гривні визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12017040410000856 від 03.07.2017 року. Медичний шприц наповнений речовиною «опій ацетильований», 2 порожніх медичних шприци, сумку чорного кольору передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Грошові кошти у сумі 1221 гривень та флеш-носій № 31 нт, після проведення експертних досліджень визначено зберігати при матеріалах кримінального провадження (а.с.59-61 матеріали КП).

Згідно висновку експерта № 1/8.11/3135 від 18.09.2017 року, на зовнішній та внутрішній поверхнях сумки (а редакції слідчого – «яку вилучено у ОСОБА_12 ») виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. На представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: СЕ4799799, УВ0531932, СУ7175162, СИ1080882, ТУ 1597090, РЖ4534844, СБ2464724, ПЖ9548914, ТЗ2239895, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин на зовнішній та внутрішній поверхнях сумки (а редакції слідчого – «яку вилучено у ОСОБА_12 »), на банкнотах з серійними номерами СЕ4799799, УВ0531932, СУ7175162, СИ1080882, ТУ1597090, РЖ4534844, СБ2464724, ПЖ9548914, ТЗ2239895, на двох паперових серветках зі зразком люмінесцентної речовини, мають між собою спільну родову приналежність (а.с.66-69 – матеріали КП).

Крім того, судом також досліджені надані прокурором під час судового слідства:

- постанова прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Свиридюка О.О. від 16.06.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, згідно якої було прийнято рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без відкритого фіксування та без затримання фігуранта, з проведенням на підставі ухвали слідчого судді негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи та звернутися для отримання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи з відповідним клопотанням до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Проведення контролю за вчиненням злочину доручено слідчому СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пилипчуку М.П. В ході імітування обстановки злочину визначено використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби, а саме грошові кошти у сумі 140 грн. Строк проведення контролю за вчиненням злочину визначено протягом 30 діб з дня винесення постанови; постанова розсекречена 18.09.2017 року, акт № 13 (а.с.42-44, т.1);

- клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.06.2017 року, згідно якого прокурор просить надати дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відеоконтроль відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем вчинення протиправних дій строком на 30 (тридцять) діб з дня отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, яке розсекречене 18.09.2017 року, акт № 13 (а.с.45-47, т.1);

- ухвала слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 13-2554 т/2017 від 20.06.2017 року, якою клопотання прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Свиридюка О.О. про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи задоволено. Надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем вчинення протиправних дій строком на 30 (тридцять) діб з дня отримання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яка розсекречена 12.04.2018 року (а.с.67, т.1).

- доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст.36 КПК України, згідно якого прокурор просить на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину провести негласні слідчі (розшукові) дії, які полягають у аудіо-, відеоконтролі відносно ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_1 за місцем вчинення протиправних дій терміном на 30 діб з дня отримання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яке розсекречене 18.09.2017 року, акт № 13 (а.с.48-49, т.1);

- клопотання прокурора про надання дозволу на використання результатів проведеної негласної слідчої дії в іншому кримінальному провадженні від 03.07.2017 року згідно якого прокурор просив надати дозвіл на використання результатів проведення негласної слідчої дії в кримінальному провадженні № 12017040410000548 в іншому кримінальному провадженні № 12017040410000856, а саме аудіо-, відеоконтроль відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було розсекречене 18.09.2017 року, акт № 13 (а.с.39-41, т.1);

- ухвала слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 13-2773 т/2017 від 04.07.2017 року, згідно якої клопотання прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Свиридюка О.О. задоволено. Надано дозвіл на використання результатів проведеної негласної слідчої дії в кримінальному провадженні № 12017040410000548 в іншому кримінальному провадженні № 12017040410000856, а саме: аудіо-, відеоконтролю відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розсекречена 12.04.2018 року (а.с.68-69, т.1).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

За ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.17 КПК України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінальної справи та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Так, судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_5 від 27.04.2017 року, того ж дня були внесені відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040410000548.

Заступником начальника СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 27.04.2017 року повідомлено прокурора про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040410000548 відповідно до заяви ОСОБА_5 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.307 КК України (а.с.3-матеріали КП).

Як вбачається з наданої під час судового розгляду 26.02.2018 року (а.с.54, т.1) постанови прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури від 16.06.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії було прийнято рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без відкритого фіксування та без затримання фігуранта, з проведенням на підставі ухвали слідчого судді негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи. Вказана постанова була засекречена та 18.09.2017 року гриф секретності був знятий. Проте, прокурором постанова відкрита стороні захисту 26.02.2018 року під час судового слідства, не зважаючи на те, що матеріали в порядку ст.290 КПК України відкривались стороні захисту ще 27.09.2017 року (а.с.107-110-матеріали КП).

Суд також звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 13-2554 т/2017 від 20.06.2017 року, згідно якої клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи задоволено та надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем вчинення протиправних дій, яка розсекречена 12.04.2018 року, та ухвала слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 13-2773 т/2017 від 04.07.2017 року, згідно якої клопотання прокурора задоволено та надано дозвіл на використання результатів проведеної негласної слідчої дії в кримінальному провадженні № 12017040410000548 в іншому кримінальному провадженні № 12017040410000856, а саме: аудіо-, відеоконтролю відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розсекречена 12.04.2018 року, прокурором не відкрита стороні захисту на стадії досудового розслідування, а надана до суду лише 14.05.2018 року (а.с.73, т.1).

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять даних, які б вказували на те, що прокурором під час досудового розслідування перед Апеляційним судом Дніпропетровської області ініціювалось питання щодо розсекречення вищевказаних ухвал слідчого судді для долучення їх до матеріалів кримінального провадження.

Згідно правової позиції, яка міститься в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 у справі № 640/6847/15-к встановлено, що якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Разом з тим, у вказаній постанові зазначено, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Проте, ні клопотання прокурора про розсекречення відповідних ухвал, ні відмови комісії з конкретних причин про таке розсекречення під час досудового розслідування матеріали справи не містять.

Крім того, постанова прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури від 16.06.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину щодо якої 18.09.2017 року гриф секретності був знятий не відкрита стороні захисту під час досудового розслідування.

Отже, суд дійшов висновку, що у цій справі вимоги ст.290 КПК України щодо відкриття стороні захисту відповідних матеріалів стороною обвинувачення виконані не були.

На підставі вищевказаних документів - постанови прокурора та ухвал слідчого судді у про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину досудовим слідством були зібрані наступні докази: протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 03.07.2017 року з аудіо-, відеозаписом проведення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу від 03.07.2017 року, зафіксований на флеш-носії № 31 нт., який визнаний речовим доказом відповідно до постанови від 15 серпня 2017 року.

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті, зазначено в ч. 7 ст. 290 КПК України . Згідно ч. 9 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази, передбачено в ч. 12 ст. 290 КПК України.З огляду на відсутність у матеріалах провадження письмового повідомлення прокурором стороні захисту про відкриття додаткових матеріалів (розсекречених процесуальних документів, що стали підставою проведення НСРД та їх використання у іншому кримінальному провадженні, доручення тощо) суд приходить до висновку про неможливість їх використання як доказів провини ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) з вищеописаних підстав.

Вищевказані докази суд не може визнати допустимими, виходячи у тому числі з правової позиції, висловленої Великою палатою Верховного суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №751/7557/15-к, відповідно до змісту якої згідно ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з ч.1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК України прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно с результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

Вперше свої аргументи щодо недопустимості доказів, які стали підставою для проведення НСРД та зібраних в результаті їх проведення доказів сторона захисту висловила під час судового розгляду 05.06.2019 року (а.с.199-212), констатувавши факт не відкриття стороні захисту в порядку ст.290 КПК України під час досудового розслідування відповідних постанови прокурора, ухвал слідчого судді, якими надано дозвіл на проведення НСРД.

Таким чином, суд не допускає відомості, що містяться в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 03.07.2017 року з аудіо-, відеозаписом проведення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу.

Разом з тим, слід зазначити, що відомості, зафіксовані на флеш-носії № 31 нт. (відповідно до постанови від 15 серпня 2017 року визнаний речовим доказом та згідно змісту якої зазначено, що під час проведення НСРД здійснено аудіо-, відеофіксація, запис якої міститься на флеш-носії № 31 нт.), який переданий прокурором у конверті переглянуті у судовому засіданні, однак, відповідно до ст. 105 КПК України „Додатки до протоколів” особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, у т.ч. фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (п. 4 ч. 2 ст. 105). Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 03.07.2017 р. складено начальником СКП Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Коржовським І.В., однак, окремим додатком до нього долучено флеш-носій № 31 нт слідчим CВ Десяткою О.О. який в супереч вимогам ч. 3 ст. 105 КПК України не засвідчений підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. Крім того, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 03.07.2017 р не відповідає ч. 3 ст. 104 КПК України оскільки в останньому взагалі не вказано наявність додатків до протоколу у відповідності до вимог ст. 105 КПК України. Ст. 106 КПК України передбачається, що протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо зазначено у ст. 107 ч. 3 КПК України. В порушення ст. 107 ч. 3 КПК України у вказаному протоколі не зазначено про оригінальні примірники, резервні копії та де вони зберігаються, а також взагалі про їх існування. У зв`язку з відсутністю (незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим) носія інформації з записом процесуальної (слідчої) дії, про застосування технічних засобів не зазначено у протоколі, а також про його носія інформації наявність у протоколі не зазначено нічого, відповідно до ст. 107 ч. 6 КПК України тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів.

Чинний КПК України не розрізняє поняття паперового та електронного документа, зазначаючи в ч. 3 ст. 99 КПК України, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа – його відображення, якому надається таке ж значення, як і документу. Дублікатом документа є документ, виготовлений таким же способом, як і його оригінал (ч. 4 ст. 99 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Надані відеоматеріали (оптичний диск та флеш-носій) підпадають під визначення документу (як паперової так і електронної його форми) як доказу і в обов`язковому порядку мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено в судовому засіданні, шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Враховуючи те, що флеш-носій № 31 нт долучено не уповноваженою особою, а оптичний диск отримано та долучено за відсутності правових процесуальних підстав, вважаю флеш-носій та оптичний диск із записом НСРД від 03.07.2017 року недопустимим доказом.

Крім того, як встановлено судом, в самому протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 03.07.2017 року відсутня інформація за допомогою яких технічних засобів здійснювалася аудіо-, відеофіксація проведення негласної слідчої (розшукової) дії; не зазначено характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувалися при проведенні слідчої (процесуальної) дії, у той час як до протоколу є додаток з флеш-носієм № 31 нт(записом негласної слідчої розшукової дії), хоча і складений не уповноваженою особою.

Крім того, всупереч ст. 22 ЗУ “Про державну таємницю” матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040410000856 від 03.07.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України не містять відомостей щодо надання допуску до державної таємниці ОСОБА_4 , а також понятим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а саме: 1) письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка довірена особі; 2) одержаної у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; 3/ ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю, на зазначених вище осіб, які брали участь в проведенні негласних слідчих (розшукових) діях.

Також, сторона обвинувачення не надала доказів щодо статусу так званого закупника, оскільки діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено такого статусу як “залегендована особа”, оскільки є особа до якої застосовано заходи безпеки, однак, там іде зміна прізвищ, ім`я та по-батькові, документів, що посвідчують особу тощо. Діючим КПК України, статтею 275, передбачено, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом, однак, прокурором з посиланням на докази, в розумінні вимог ст. 84 КПК України, не доведено, ким являється закупник ОСОБА_4 .

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що необхідно встановити, чи були дотримані права обвинуваченого, пов`язані зі здійсненням захисту, зокрема, чи була надана можливість особі оскаржити достовірність доказів та протидіяти їх використанню. Окрім цього, необхідно прийняти до уваги якість доказів і розглянути питання про те, чи обставини, за яких ці докази були отримані, ставлять під сумнів їх достовірність чи точність. І хоча зовсім необов`язково, що виникає проблема в тих випадках, коли здобуті докази не підтверджуються іншими матеріалами справи, можна зауважити, що в тих випадках, коли докази є значною мірою переконливими і немає ризику того, що вони є недостовірними, потреба в підтверджуючих доказах є суттєво слабшою (рішення ЄСПЛ у справі «Биков проти Росії» від 10 березня 2009 року, заява № 4378/02, п.90).

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Прокурор Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури в своїй постанові від 16.06.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину зазначає про використання при проведенні негласної слідчої (розшукової) заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів у сумі 140 грн.

Відповідно до протоколу огляду та помітки грошей від 03.07.2017 року встановлено, що слідчим здійснено огляд та помітку грошових купюр номіналом 50 грн. СБ 2464724, СИ 1080882, номіналом 10 грн. ПЖ 9548914 та номіналом 100 грн. СЕ 6171130, які помічено спеціальним засобом «Промінь-1», а всього в сумі 210 грн.

Проте, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів походження грошей, які були використані при контрольованій закупці закупником ОСОБА_4 як того вимагає Постанова ВС ККС у справі № 643/10749/14-к від 01.07.2019 року.

Також матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040410000856 від 03.07.2017 р. відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України не містять документів, щодо збуту наркотичних засобів іншим особам, крім легендованої, як вимагає ВС ККС у справі № 321/954/14-к від 31.10.2019 року за для уникнення підстав підозрювати сторону обвинувачення у провокації злочину, які у своїй сукупності доводять провину обвинуваченої ОСОБА_1 .

Враховуючи відсутність доказів походження грошей, суд вважає, що не можуть бути визнані належними та допустимими наступні докази:

- прокол огляду та помітки грошей від 03.07.2017 року згідно якого здійснено огляд та помітку грошових купюр номіналом 50 грн. - СБ 2464724, СИ 1080882, номіналом 10 грн. - ПЖ 9548914 та номіналом 100 грн. - СЕ 6171130 спеціальним засобом «Промінь-1» (а.с.41- матеріали КП);

- протокол огляду від 03.07.2017 року відповідно до якого під час огляду ОСОБА_4 вручено кошти в розмірі 210 грн. номіналом по 50 грн. - СБ2164724, СИ1080882, номіналом по 10 грн. - ПЖ 9548914 та номіналом 100 грн. - СЄ 6171130, які призначені для закупки наркотичної речовини, в частині вручення закупнику грошових коштів (а.с.42- матеріали КП);

- протокол обшуку від 03.07.2017 року, де зазначено, що під час особистого обшуку ОСОБА_11 ( ОСОБА_17 ) виявлено у сумці грошові кошти, в частині виявлення та вилучення грошових коштів (а.с.36-37- матеріали КП);

- протокол огляду від 15.08.2017 року в ході якого в службовому кабінеті № 60 Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, розташованого за адресою: вул.Покровська, 6 м.Апостолове, оглянуто грошові купюри, вилучені в ході обшуку в домоволодінні АДРЕСА_1 від 03.07.2017 року(а.с.56-57- матеріали КП);

- висновок судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 1/8.11/3135 від 18.09.2017 року (а.с.66-69-матеріали КП).

Крім того, що стосується висновку судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 1/8.11/3135 від 18.09.2017 року слід зазначити наступне. Як встановлено зі змісту вказаного висновку, експерт зазначає, що на експертизу надано серветки з контрольними зразками препарату «Промінь-1», які упаковано в спеціальний пакет № 0033855. Проте, як встановлено з матеріалів справи, стороною обвинувачення не надано суду в якості доказу протоколу огляду та вилучення зразків вказаної хімічної речовини в порядку, визначеному ст.ст.104,237 КПК України, а також в матеріалах справи відсутня постанова про визнання наданих на експертизу зразків препарату «Промінь-1» речовими доказами.

При вирішенні питання про допустимість доказів - висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/8.6-680 від 04.07.2017 року (а.с.19-22-матеріали КП), суд дійшов висновку про неможливість покласти отримані фактичні дані в основу вини ОСОБА_1 , оскільки походження направленого експерту об`єкту дослідження не підтверджено, вилучення та направлення на дослідження речовини в ході проведення оперативної закупки відбулося з порушенням встановленого порядку, у зв`язку з чим висновок експерта також не може бути визнаний належним та допустимим доказом.

Отже, наслідком недопустимості протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 03.07.2017 року є, відповідно, і речі вилучені під час проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії, з огляду на «доктрину плодів отруйного дерева», сформовану практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою якщо джерело доказів є недопустимим, усі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими самими.

Більш того, прокурором в ході судового розгляду в порядку ч.3 ст.23 КПК України не забезпечено явку до суду свідків, які були понятими при проведенні огляду оперативного закупника ОСОБА_4 перед початком проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, тому неможливо однозначно стверджувати про те, що виданий ним співробітникам поліції наркотичний засіб - опій ацетильований, з самого початку не був у ОСОБА_4 серед належних йому речей.

Отже, за вищевказаних умов, висновок № 2/8.6-680 від 04.07.2017 року лише підтверджує те, що надана на дослідження речовина є особливо небезпечним засобом, однак не є належним та допустимим доказом вчинення злочину, як зазначено в обвинувальному акті.

Показання на досудовому слідстві свідка - особи зі зміненими анкетними даними ОСОБА_4 , що стосуються оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований» (а.с.50-52-матеріал КП), не можуть бути допустимими доказами, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них. При цьому, прокурор не зміг забезпечити можливість допиту судом вказаного свідка. Сам же суд, в силу того, що анкетні дані вказаної особи органом досудового слідства змінені, позбавлений можливості здійснити його виклик та допит.

При цьому суд наголошує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.10.2010 року (справа «Корнєв і Карпенко проти України» від 21 жовтня 2010 року, заява № 17444/04) зазначено, що особа, яка приймає участь в проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів під вигаданими анкетними даними, є єдиною особою, яка безпосередньо бере участь у відповідній закупівлі наркотиків і може засвідчити, що обвинувачений їй їх продав. Свідчення цієї особи є вирішальними, а тому стороні захисту має бути надано можливість допитати вказану особу та поставити їй питання, що не було зроблено в судовому засіданні. Європейський суд зазначив, що засудження не може ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. Із цього випливає, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домагатися допиту якої обвинувачений не мав можливості ані під час судового слідства, а ні під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції. Європейський суд також вказав, що показання свідка, який під контролем правоохоронних органів придбав наркотичний засіб, є вагомими для вирішення справи, оскільки вона була особою, яка безпосередньо брала участь у купівлі наркотиків у обвинуваченого і могла засвідчити, що він продав їй наркотики (п.п.54,55,56).

В рішенні від 21.04.2011 р. по справі № 42310/04 "Нечипорук і Йонкало проти України" Європейський суд визначив, що докази отриманні в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також концепцію «плодів отруйного дерева», згідно якої, якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою («плоди») будуть такими ж, викладену у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, «Гефген проти Німеччини» від 30 червня 2008 року, «Яременко проти України» від 30 квітня 2015 року та інші, можна стверджувати, що при процесуальному оформленні та закріпленні вказаних доказів органом досудового розслідування (стороною обвинувачення) не дотримано процесуального порядку отримання доказів та не дотримано правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до ст.ст. 84 - 87 КПК України, що в свою чергу тягне за собою визнання доказів недопустимими.

Широке розуміння доктрини «плодів отруи?ного дерева» означає, що будь-яке порушення поліцією конституціи?них прав громадян, що навіть має не безпосередніи?, а лише опосередковании? зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксаціі? доказів, призводить до втрати ними юридичноі? сили. У такому разі «отруи?не дерево» породжує «отруи?ні плоди». Отримання доказів на підставі інформаціі?, отриманоі? з недопустимого доказу, тягне за собою і?х безумовну недопустимість. Така недопустимість доказів не залежить від характеру та ступеня того чи іншого порушення кримінально-процесуального закону.

З урахуванням викладеного по вказаному кримінальному провадженню відсутні належні та допустимі докази, які вказують на скоєння обвинуваченою ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України. Слідчі (процесуальні) дії, які проведені по провадженню є не правдиві, не послідовні та являються такими, що не узгоджуються між собою та іншими матеріалами кримінального провадження (протоколами слідчих дій, показаннями свідків, речовими доказами), що вказує на повну доведеність невинуватості ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.

Отже, стороною обвинувачення не надано доказів протиправної діяльності ОСОБА_2 щодо збуту наркотичних засобів.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12 липня 1988 року зазначив, що інформація, отримана в результаті проведення оперативної закупівлі наркотиків не повинна бути єдиним доказом, на якому ґрунтується обвинувачення.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року в справі «Кобець проти України» суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.

Підводячи підсумки, суд зазначає, що отримані в результаті проведення оперативної закупки дані не можуть бути покладені як докази в основу винуватості ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України, оскільки вони отримані з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства і тому є недопустимими для підтвердження вчинення нею кримінального правопорушення.

Інших належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вину ОСОБА_2 в інкримінованому їй злочині за ч.2 ст. 307 КК України стороною обвинувачення на надано, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 слід тлумачити на її користь.

При цьому, суд враховує правову позицію щодо визнання винуватості особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

В силу вимог ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року з наступними змінами, виправдувальний вирок постановляється за недоведеності участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але дослідженні судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Отже, суд, провівши розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, безпосередньо дослідивши, надані стороною обвинувачення докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у даному кримінальному провадженні в розмірі 2102, 90 грн. слід віднести на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 337, 368-370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 307 КК України визнати невинуватою та виправдати в зв`язку з не доведеністю вчинення обвинуваченою зазначеного кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази: грошові кошти у сумі 110 грн., а саме 2 купюри номіналом 50 грн. - СБ 2464724, СИ 1080882, 1 купюру номіналом 10 грн. - ПЖ 9548914 - обернути в дохід держави; DVD диск, флеш-носій № 31 нт. - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження; медичний шприц, що містить опій ацетильований, 2 порожніх медичних шприци - знищити; сумку чорного кольору та грошові кошти в сумі 1111 грн. – повернути ОСОБА_2 .

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Семенова Н. М.