Рішення № 99573884, 14.09.2021, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/504/21

Провадження № 2/745/200/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., за участі секретаря судового засідання Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сосницької селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 112376 грн.

Позов мотивований тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно зі свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 15.04.1969 року житловий будинок з приналежними будівлями та спорудами в цілому належав померлому ОСОБА_3 як голові колгоспного двору. Будинок в смт. Сосниця належав на праві приватної власності ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем за законом, але не може реалізувати свої права на будинок в порядку спадкування, в зв`язку із тим, що у покійного діда не було правовстановлюючого документу на спадковий будинок з належним зазначенням частки власності. Нотаріус не видає позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, в зв`язку з відсутністю в померлого правовстановлюючого документу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, з якої вбачається, що позовні вимоги він підтримує. Представник відповідача Сосницької селищої ради в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, з якої вбачається, що позовні вимоги визнаються.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, з якої вбачається, що позовні вимоги вона визнає в повному обсязі. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , (а.с. 20-21). Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 15.04.1969 року, житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, голова якого ОСОБА_3 . Згідно з реєстраційним написом зазначений будинок в цілому зареєстрований на праві особистої власності за ОСОБА_3 , (а.с.8). Із копії копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю є ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , (а.с. 9). Згідно з копією довідки Сосницької селищної ради від 10.09.2020 року №04-21/3037 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлим на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , (а.с. 15). Із копії довідки-характеристики КП Зодчий БТІ Сосницької районної ради, виданій ОСОБА_1 , вбачається, що вартість житлового будинку з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, В-1 літня кухня, п/г погріб, №1 огорожа, рік забудови 1969, за адресою: АДРЕСА_1 ; становить 112376 грн., (а.с. 22). Відповідно до матеріалів спадкової справи №309/2020, заведеної 05.09.2020 року, ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .. Заяви про відмову від прийняття спадщини подали ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , (а.с. 35-37). Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що будівництво будинку було завершено в 1969 році, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року. Тому, враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Ст. 100 ЦК УРСР 1963 року визначала, що громадяни могли мати у власності житловий будинок. Норми ЦК УРСР в редакції 1963 року не передбачали обов`язкову державну реєстрацію нерухомого майна.

До введення в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, так як будувалися і реєструвалися згідно з діючим на той час законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002 року за №157/6445. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності. Оскільки, у судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , був колгоспним двором станом на 15 квітня 1991 року, то відносини мають регулюватися положеннями Цивільного кодексу Української радянської соціалістичної республіки у редакції 1963 року (далі ЦК УРСР). Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР в редакції 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. За змістом п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок" право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.Згідно п. 6 (а) постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що не втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Із постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлювального документу, в якому була б визначена частка житлового будинку, належна особисто спадкодавцю, (а.с. 7). Отже, позивач може захистити свої права тільки шляхом звернення до суду. За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Керуючись ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 328, 1216-1218, 1235, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002 року за №157/6445, ст. 100 ЦК УРСР 1963 року, та ст.ст. 12, 13, 206, 263-265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , вартістю в 112376 грн. Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 . Відповідач: Сосницька селищна рада Чернігівської області, місце знаходження:вул. Грушевського, 15, в смт. Сосниця Чернігівської області, 16100; , код ЕДРПОУ 04412656. Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Суддя О.М.Даньков