Вирок № 99573150, 14.09.2021, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1876/20

Провадження №1-кп/654/123/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі:

головуючого судді Данилевського М.А.

за участю:

секретаря Ярошинської О.М.

прокурора Подоляка К.М.

захисників Єлисєєвої М.І.,

Веретільник О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду кримінальну справу (обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020080000000014 від ІНФОРМАЦІЯ_3) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді майстра лісу Новомаячківського лісництва, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, інвалід першої групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інженера лісового господарства ДП «Великокопанівське державне лісомисливське господарство» згідно з наказом директора ДП «Великокопанівське державне лісомисливське господарство» №250-к від 15.11.2019 «Про тимчасове переведення працівників» та відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» будучи працівником правоохоронного органу, проводячи рейд по території ДП «Великокопанівське державне лісомисливське господарство» у складі постійно діючої групи оперативного реагування, на підставі графіку проведення рейдів на січень місяць 2020 року по ДП «Великокопанівське ЛМГ», ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 17.00 години, під час виконання службових обов`язків по охороні лісу, виявивши чотирьох осіб, які здійснювали незаконну порубку лісу на землях лісогосподарського призначення першого кварталу Виноградівського лісництва ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство», що розташовані в адміністративних межах Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (Широта - 46,4301; Довгота - 32,8315), з метою припинення незаконної діяльності та затримання вказаних осіб, здійснив вгору три попереджувальні постріли з нарізної вогнепальної стрілецької зброї, а саме мисливського карабіну моделі «М4» калібру 5,56 mm NATO (.223 Rem), № НОМЕР_1 виробництва фірми «COLT DEFENSE HARTFORD.CONN» (США), в магазині якого було споряджено десять патронів калібру 5,56*45 мм, та наказав припинити незаконну порубку лісу.

Троє з правопорушників втекли, а один з них - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незважаючи на попереджувальні постріли, раптово сів за кермо автомобіля «ВАЗ 2121», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та з вимкненим світлом фар почав рух у бік правоохоронця ОСОБА_1 .

Таким чином, обстановка, що склалася, а саме: раптовість дій ОСОБА_3 , перебування в розпорядженні ОСОБА_3 джерела підвищеної небезпеки - автомобіля, за кермо якого він сів раптово та почав рух у бік ОСОБА_1 , пустинна місцевість та темна пора доби, давала ОСОБА_1 підстави вважати, що мало місце реальне посягання на його життя та здоров`я, за таких обставин, коли він мав інвалідність першої групи через тяжке захворювання ніг, не міг швидко пересуватись з метою уникнення наїзду автомобіля або сховатись на пустинній місцевості.

Внаслідок цього, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у виді смерті особи, хоча і не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, діючи з непрямим умислом, з метою захисту власного життя та здоров`я та відвернення суспільно-небезпечного посягання на нього з боку ОСОБА_3 , який здійснював незаконну порубку лісу, перевищуючи межі необхідної оборони, з метою умисного вбивства ОСОБА_3 здійснив один прицільний постріл з нарізної вогнепальної стрілецької зброї, а саме мисливського карабіну моделі «М4» калібру 5,56 mm NATO (.223 Rem), № НОМЕР_1 виробництва фірми «COLT DEFENSE HARTFORD.CONN» (США), який був споряджений мисливськими патронами калібру 5,56*45 мм, в бік кабіни автомобіля «ВАЗ 2121», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого ОСОБА_3 , який в цей час знаходився на місці водія вказаного автомобіля, було заподіяно смертельне вогнепальне кульове сліпе поранення органів грудної порожнини, що супроводжувалось значною крововтратою, від якого настала смерть останнього на місці події.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в обідній час (точний час не пам`ятає) до нього заїхав напарник - ОСОБА_4 і вони разом поїхали у перший квартал Виноградівського лісництва. Приблизно о 14 годині побачили, що сліди їхнього автомобіля перекрили сліди іншого автомобіля. Також обвинувачений побачив три пари інших слідів взуття. Послав напарника в інший бік перекрити дорогу. Вів з напарником перемовини по рації. Обвинувачений пішов по слідам, пройшовши при цьому приблизно 1 - 1,5 км. Сліди вивели на місце, де обвинувачений почув звуки автомобіля, про що повідомив напарника. Побачив, що це автомобіль «Нива», начебто з причепом (рамою). Автомобіль зупинився, з пасажирських дверцят вийшла людина, обвинувачений зрозумів, що це «спостерігач», потім з автомобіля вийшло ще двоє людей з бензопилою. Напарник по рації повідомив, що чув звук бензопили, але шуму автомобіля не чув. Водій на автомобілі зробив коло, під`їхав то тих, хто пилить, потім до «спостерігача», зробив 2 - 3 кола на автомобілі, потім автомобіль зупинився. Обвинувачений зв`язався з напарником та повідомив, що поповзе, спробує їх зупинити. Бачив силуети тих, хто пиляє та «спостерігача». Помітив, що десь загубив рацію. Заповз у вітки, по телефону повідомив напарника, що загубив рацію, допомоги ще не було. Обвинувачений знаходився у повній темряві, а ті хто пиляли - на пагорбі. Почав підповзати на пагорб, потім встав, коли водій його побачив, до цього повз. Водій крикнув нецензурною лайкою, у нього в руках (на думку обвинуваченого) була рушниця. «Спостерігач» зпригнув з пенька та зник з поля зору обвинуваченого. Оскільки відступати було пізно, обвинувачений крикнув: «Стояти, охорона». Чоловік сів в автомобіль за кермо. Обвинувачений крикнув: «Стріляти буду», після чого в карабіні, який був з ним, дослав патрон в патронник. Чоловік завів автомобіль та продовжив рух. Обвинувачений зробив три постріли в повітря, автомобіль продовжив рухатися, тому обвинувачений прийняв рішення і здійснив постріл в автомобіль з метою його зупинки. Автомобіль зупинився, дверцята зі сторони водія були трохи відчинені. Чоловік вийшов з автомобіля та підняв руки. Обвинувачений почув хрип пробитої легені. Чоловік упав. Обвинувачений кричав: «Поверніться, людина поранена», але реакції не було ніякої. Після цього зателефонував напарнику, просив викликати «швидку допомогу» та поліцію, потім сам подзвонив на «102» та попросив викликати «швидку допомогу». Повідомив про подію керівництву та став чекати приїзду «швидкої». Хвилин через 10 підійшли лісники. Один з них побачив, що в автомобілі включене «запалювання», хотів вимкнути, обвинувачений сказав, що не треба. Потім приїхали працівники поліції. Світло в автомобілі було вимкнене, «стопи» та габарити не працювали, обвинувачений зрозумів, що це спеціально обладнаний автомобіль. Обвинувачений також зазначив, що на момент події (близько 17 години) було вже темно, сонце сідало та було позаду обвинуваченого, світило в бік автомобіля. Там не було дороги. Роблячи кола автомобіль «накатував» дорогу, щоб легше потім було виїжджати (так роблять багато браконьєрів). З предметом схожим на рушницю був чоловік, який стояв на причепі. Для обвинуваченого було несподіванкою, що цей чоловік поїхав на нього, зазвичай браконьєри намагаються домовитися. Автомобіль рухаючись, вирулював на обвинуваченого. Між попереджувальними пострілами та пострілом на ураження минуло 3-4 секунди. Обвинувачений бачив дві фари, хоча й вони були вимкнені, але трохи відсвічували, він стріляв між фар автомобіля. Вважає, що в нього не було іншого виходу як стріляти. Приціл карабіна не був висунутий (був складений). Складений приціл «занижує» при пострілі, тому при пострілі обвинувачений орієнтувався на зріз ствола карабіну. Всього здійснив чотири постріли (три попереджувальних, один на ураження). Стріляв в одному положенні - три постріли у повітря, потім на ураження. Впевнений, що була пряма загроза його життю та здоров`ю. На момент першого пострілу автомобіль вже їхав. Перед цим кричав: «Стоять, охорона, відійти від машини». Між третім та четвертим пострілом автомобіль проїхав близько 2 метрів. Автомобіль їхав з пагорба на обвинуваченого, колеса автомобіля були не нижче його грудей. Під час стрільби знаходився навпроти правої (пасажирської) фари. Обвинувачений висловив сумнів щодо висновку експерта, де зазначено, що автомобіль рухався під кутом 30 градусів. По колесам не стріляв, бо це, як показує практика, не зупинило б автомобіль. Стріляв, щоб зберегти своє життя, про затримання порушника не думав. Зазначив, що з осені 2014 року служив в АТО, у січні 2015 був поранений, знаходився на лікуванні. На момент події тільки вчився ходити.

В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_1 також зазначив, що здійснював попереджувальні постріли, коли автомобіль вже почав рухатися. Автомобіль знаходився на відстані близько 10 метрів, а не 16. Свідки дали неправдиві свідчення, що було два постріли, а потім ще два. Зазначив, що захищався від нападу, стріляв, щоб зупинити автомобіль, в бік водія стріляти не хотів. Потерпілий отримав ушкодження, бо нахилився та перебував у неприродній позі, тому смерть потерпілого - трагічна випадковість. Вважає, що меж необхідної оборони не перевищував.

Не зважаючи на невизнання своє вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України доведена дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, а саме:

показами свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні показав, що працює єгером Державної лісової охорони. ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 15 години з напарником ОСОБА_1 приїхали в лісництво, помітили свіжі сліди взуття. ОСОБА_1 пішов далі подивитися куди ведуть сліди, свідок поїхав в інший бік. Через годину ОСОБА_1 по рації сповістив, що є сліди автомобіля, сліди ведуть в бік шлагбаума, потім до поля, через деякий час повідомив, що бачить автомобіль, вони ховаються. Через деякий час по рації повідомив, що під`їхала «Нива», з якої вийшло три людини, дістали бензопилу, почали пиляти. Сказав, що буде дзвонити, щоб перекрили дорогу. ОСОБА_6 сказав, що дорогу перекриємо, йдемо на допомогу. Через деякий час подзвонив на телефон ОСОБА_1 та сказав, що загубив рацію. Пізніше зателефонував та сказав, що перекрив гіллям дорогу, чує, як працює пила, зараз завантажаться та уїдуть, спробує їх затримати. Оскільки ОСОБА_1 пересувався на милицях, сказав, що спробує їх «опповзти». Свідок сказав: «Дій по ситуації». Трохи стемніло, в цей час ОСОБА_4 почув три постріли з інтервалом 1-2 секунди. Потім подзвонив ОСОБА_1 та сказав: «Я його підстрелив», просив викликати «швидку допомогу» та поліцію, після цього зв`язок обірвався. Після того, як ОСОБА_4 під`їхав до ОСОБА_1 , той сказав, що викликав «швидку» та поліцію, міряв пульс - пульсу немає. Чоловік лежав біля водійських дверей автомобіля обличчям вниз на животі. ОСОБА_1 стояв попереду автомобіля, був розгублений, сказав, що тіло не переміщував. Карабін висів на плечі у ОСОБА_1 . Автомобіль стояв як на спуск вниз з пагорба. Посередині лобового скла біля резинки знизу був отвір від кулі. Двигун автомобіля був вимкнений, світло не горіло, запалення було включене. Через хвили п`ять під`їхав ОСОБА_6 . Там де сталася подія - це територія Малокопанської сільської ради. Також свідок зазначив, що не чув криків перед пострілами, коли пролунали постріли знаходився на відстані приблизно 1,5 км від місця події. З моменту, як поїхали в ліс до події, що сталася, минуло близько 2 годин. Коли почув три постріли свідок відразу завів службовий автомобіль та поїхав, припускає, що міг із-за цього не чути четвертого пострілу. Згідно інструкції в такій ситуації, коли є загроза життю, лісник повинен здійснити попереджувальний постріл, а далі діяти по ситуації. Коли свідок прибув на місце події вже темніло. В тому районі - ні, а в інших вже затримували браконьєрів, але таких інцидентів не було. Снігу не було. Працює з ОСОБА_1 з вересня 2019 року. Також свідок повідомив, що з автомобілем був причеп безбортовий, був пустий, стояв під невеличким кутом до автомобіля. Зі слів ОСОБА_1 йому відомо, що останній встав, коли один з порушників його побачив та крикнув. Раніше ОСОБА_1 пострілів у лісі не здійснював.

показами свідка ОСОБА_7 , який у судовому засіданні показав, що перебуває у шлюбі з донькою загиблого ОСОБА_8 . В той день ОСОБА_8 попросив його поїхати до лісу за дровами разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Коли приїхали в ліс на автомобілі «Нива» з причепом, який належить ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пиляли дрова, а свідок та ОСОБА_8 стояли. ОСОБА_7 стояв позаду автомобіля. Автомобіль стояв на пагорбі. Потім почув постріли. З моменту як приїхали в ліс та почали пиляти до пострілів минуло приблизно з півгодини. Потім ОСОБА_8 крикнув: «Тікайте», він в цей час перебував біля автомобіля. ОСОБА_7 повернувся та почав тікати, через 2 - 3 секунди почув постріли (бачив іскри), це було на відстані не більше 10 метрів. Автомобіль був заглушений, світло вимкнено, запалення вимкнено. Чув чотири постріли: спочатку два, а через 3-4 секунди ще два постріли. Знаходився в «ямі» біля пагорбу. Обвинувачений був на відстані приблизно 10 - 15 метрів від свідка, балакав по телефону. Чув, як обвинувачений розмовляє по телефону, казав: «когось поранив», «потрапив у нього», «він ще живий», «пульс попробував, ще б`ється», «років 36», «треба викликати «швидку». Свідок відповз, блукав по лісу години дві, потім подзвонив ОСОБА_9 , від якого дізнався, що ОСОБА_8 застрелили. Потім прийшов додому, де його забрали працівники поліції. Також свідок зазначив, що побачив, як ОСОБА_8 сідав в автомобіль, а потім вже почув постріли. Автомобіль нікуди не рухався. Після пострілів обвинувачений казав: « Тварі , скоти, що ж ви робите». ОСОБА_10 та ОСОБА_9 побігли назад від автомобіля. В тому місці піщане покриття та трава. Оскільки пиляли сухостій, то не побоювалися лісників. Коли їхали в ліс, світло в автомобілі було вимкнене, бо було видно. Там, де зупинилися, була пустота, суха трава, кілька деревин. Автомобіль по відношенню до причепа стояв під невеличким кутом. Свідок ОСОБА_7 зазначив наступну хронологію подій: спочатку крик ОСОБА_8 : «Тікайте», потім постріли, потім свідок почав бігти, потім, коли лежав на землі чув голос обвинуваченого. Обвинувачений знаходився на відстані не більше 10 метрів від того місця. Туману в той день не було. До «зеленого» лісу від того місця приблизно 1 км.

показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав, що є чоловіком рідної сестри ОСОБА_8 4 - 5 разів на рік допомагав родичам по заготівлі лісу. ІНФОРМАЦІЯ_3 поїхали до лісу на пустир, це відбувалося в Буркутах, приблизно 8 км від села, світло в автомобілі та габарити не вмикали, «завалили» дві сухі деревини. ОСОБА_10 з ОСОБА_9 пиляв, ОСОБА_7 стояв збоку на відстані 7-8 метрів від них, ОСОБА_8 на відстані приблизно 10 метрів. Почув два постріли, невідома особа крикнула: «Стояти». Потім ОСОБА_8 крикнув: «Тікайте», почав тікати разом з ОСОБА_9 . Пилку скинули між другим та третім пострілом. Спочатку було два постріли, через приблизно хвилину ще два постріли. Видимість була слабувата, вітру не було. Автомобіль не був заведений на момент пострілів, чи заводився автомобіль свідок не чув та не бачив. Пізніше через 2 години подзвонив дільничний, сказав, що ОСОБА_8 вбито, нема чого ховатися. Через 2-3 години разом з поліцією поїхали на місце події. Автомобіль стояв так само, як і був. Бачив в лобовому склі дірку діаметром приблизно 8 см. Збоку від автомобіля (з водійської сторони) лежав труп ОСОБА_8 обличчям донизу, крові не бачив. Автомобіль стояв на пагорбі. Постріли чув знизу схилу, а побігли в інший бік від пострілів. Коли працює пилка крик іншої людини та постріли почути можна. Свідок ОСОБА_10 зазначив наступну хронологію подій: два постріли - крик обвинуваченого - через 2 секунди заглушив пилку - крик ОСОБА_8: «Тікайте» - зразу почали тікати - коли бігли почули третій та четвертий постріли. Поверхня ґрунту була суха, було тепло. Положення коліс автомобіля - прямо. На пагорбі був піщаний ґрунт, під пагорбом - трава, тому швидко набрати швидкість автомобіль не міг.

показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні показав, що є зятем ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 15 годині поїхали на автомобілі ОСОБА_8 «Нива» з причепом до лісу пиляти дрова. Приїхали, ОСОБА_8 на автомобілі зробив два кола накатуючи колію, почали пиляти. Почув постріли, ОСОБА_8 крикнув: «Тікайте», ОСОБА_9 з ОСОБА_10 почали тікати, через приблизно 100 метрів скинули пилку. Свідок ОСОБА_9 зазначив наступну хронологію подій: два постріли (з проміжком 2 секунди) - заглушив пилку - крик невідомої особи: «Стояти» - крик ОСОБА_8 : «Тікайте» - через 2 секунди почали тікати разом з ОСОБА_10 - через 1 хвилину, пробігши приблизно 100 метрів почув ще два постріли з проміжком у 3 секунди. Бігли в сторону села Костогризова, був невеликий туман, вітру не було, напередодні був дощ, дорога була трохи волога. Свідок ОСОБА_9 зазначив місце розташування осіб відносно автомобіля: з правого (пасажирського) боку автомобіля знаходився він та ОСОБА_10 , ззаду причепа - ОСОБА_7 , з лівого (водійського) боку автомобіля між автомобілем та причепом - ОСОБА_8 . Автомобіль не заводився, покриття було - пісок та трава, різко стартувати автомобіль не міг. Постріли почув на відстані 40-50 метрів. Коли прибули на місце події з поліцією, знаходився на відстані 100-150 метрів. Автомобіль не переміщувався. Коли приїхали - на пагорб вже не підіймався. Ніч була місячна, ОСОБА_8 лежав попереду капоту автомобіля. Також свідок зазначив, що коли вони тікали після пострілів, за ними бігла людина з ліхтарем. Про те, що вказана територія лісу охороняється свідок не знав, бо там всі пиляли.

протоколом огляду місця події від 10.01.2020, відповідно до якого на земельній ділянці Малокопанівської сільської ради, яка знаходиться на відстані 100 метрів від ґрунтової дороги, яка веде від с. Костогризове, (Широта - 46,4301; Довгота - 32,8315), виявлено автомобіль «ВАЗ НИВА», д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом (рамою), біля водійських дверцят автомобіля виявлено труп потерпілого ОСОБА_3 з вогнепальним пораненням грудної клітини, обличчям вниз. На капоті справа виявлено карабін чорного кольору та магазин з набоями в кількості 6 штук. Крім того, у ході проведення огляду місця події виявлено вогнепальне пошкодження нижньої частини лобового скла вказаного автомобіля, сліди крові на порозі водійської двері. Важіль перемикання коробки передач на момент огляду перебував «на швидкості», позаду причепа виявлено рештки попиляних дерев зі слідами свіжого пиляння. В стороні, яка веде до ґрунтової дороги в сторону с. Малі Копані з правого борту автомобіля виявлено гільзу (№4), трохи далі виявлено групу гільз в кількості трьох штук. Під час огляду вилучено стріляні гільзи, мисливський карабін, набої, змиви тощо.

Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 10.01.2020, де визначено відстань між місцем знаходження гільзи №4 та передньою частино капота автомобіля - 16,3 метра; відстань від групи гільз (№№1, 2, 3) складає від 19,1 до 19,6 м.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 24.01.2020, проведеного о 10 годині у світлу пору, на якому обвинувачений показав та розповів, як саме відбувалися події 10.01.2020, який підтверджує його покази дані в судовому засіданні, під час якого обвинувачений зазначив приблизне місце свого розташування під час пострілів та приблизне місце розташування та траєкторію руху автомобіля.

Протоколами проведення слідчих експериментів у їх сукупності за участю свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які показали на місцевості обставини події, які мали ІНФОРМАЦІЯ_3 року близько 17.00 години.

Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 №10/ГП від 19.02.2020, відповідно до якого встановлено, що на тілі трупа виявлені прижиттєві вогнепальні кульові поранення передньої правої поверхні грудної клітини в верхніх відділах, спричинені при однократному пострілі з вогнепальної зброї, з направленням раньових каналів від шкірних ран справа - наліво, деяких зверху - донизу. Відповідно до висновку експерта смерть настала від вогнепального сліпого кульового поранення органів грудної порожнини, що супроводжувалось значною крововтратою, які знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Висновком судово-медичної експертизи №16 від 14.02.2020, відповідно до якого пошкодження шкірного клаптя від трупа ОСОБА_3 є вогнепальним кульовим вхідним пораненням.

Висновком судової балістичної експертизи № 92-БЗ від 30.03.2020, відповідно до якого пошкодження в лобовому склі автомобіля «ВАЗ-2121» д.н.з. НОМЕР_2 є вхідним, наскрізним кульовим вогнепальним пошкодженням, яке було утворено під кутом 30 градусів відносно повздовжньої вісі симетрії автомобіля, яке могло бути утворене при фрагментації кулі при пострілі з моделі «М4 CARBINE CAL. 5,56 mm, № НОМЕР_1, COLT DEFENSE HARTFORD.CONN-USA».

Висновком експерта комплексної судової дактилоскопічної, молекулярно-генетичної, балістичної та тросологічної експертизи №33 від 05.03.2020, відповідно до якого карабін моделі «М4» калібру 5,56 mm NATO (.223 Rem), № НОМЕР_1 виробництва фірми «COLT DEFENSE HARTFORD.CONN» (США) є мисливським карабіном, придатним до стрільби; патрони у кількості 6 штук є патронами до вогнепальної зброї, а саме патронами 5,56х45 мм, придатними до стрільби; 4 гільзи є стріляними гільзами патронів 5,56х45 мм; надані стріляні гільзи у кількості 4 шт. були стріляні з мисливського карабіну моделі «М4» калібру 5,56 mm NATO (.223 Rem), № НОМЕР_1 виробництва фірми «COLT DEFENSE HARTFORD.CONN» (США).

Висновком інженерно-транспортної експертизи №113-АТ від 27.03.2020, відповідно до якого робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина та система запалювання двигуна автомобіля ВАЗ 2121 (НІВА), р.н. НОМЕР_2 , знаходилась у технічно-працездатному стані.

Протоком огляду звукозапису оптичного диску DVD-R з записом розмови зі службою екстреної медичної допомоги.

Згідно наказу №250 від 15.11.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду інженера лісового господарства ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство»;

Згідно наказу №144/1 від 03.09.2019 створено групу оперативного реагування виїздів на рейди по території ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство»;

Відповідно до Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою КМУ № 976 від 16.09.2009, державна лісова охорона, до складу якої входив обвинувачений, має статус правоохоронного органу.

При оцінці показань свідків, суд вважає, що версія подій викладена обвинуваченим щодо часового розриву між пострілами заслуговує на увагу, оскільки підтверджується показами свідка ОСОБА_4 , частково підтверджується показами свідка ОСОБА_7 , протоколом огляду місяці події, протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 24.01.2020.

Про наявність непрямого умислу на вбивство ОСОБА_3 свідчить той факт, що ОСОБА_1 , здійснюючи в бік автомобіля ОСОБА_3 умисний прицільний постріл, будучи працівником правоохоронного органу та ветераном АТО, мав теоретичні знання та практичні навички поводження із вогнепальною зброєю, не міг не розуміти небезпечність наслідків здійсненого ним пострілу із ввіреного карабіну моделі «М4» калібру 5,56 mm NATO (.223 Rem), № НОМЕР_1 виробництва фірми «COLT DEFENSE HARTFORD.CONN» (США), отже хоча й не бажав, але свідомо припускав, що після пострілу у бік передньої частини автомобіля куля може влучити у ОСОБА_3 та спричинити йому смертельне поранення.

При цьому, обраний ОСОБА_1 засіб захисту від суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_8 явно не відповідав небезпечності посягання, обстановці захисту за таких обставин, оскільки відстань між ним та автомобілем ОСОБА_3 складала від 10 до 16,3 метрів, автомобіль тільки розпочав свій рух, проїхавши 2 метри, при цьому почав рухатись не прямо у бік ОСОБА_1 , а під кутом 30 градусів відносно нього.

Отже ОСОБА_1 лише припускав, що ОСОБА_3 буде рухатись в його бік, тому здійснивши прицільний постріл у бік кабіни автомобіля на випередження можливого наїзду на нього, який спричинив смерть ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заподіяв останньому тяжку шкоду, яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 при перевищенні меж необхідної оборони, оскільки застосований ОСОБА_1 засіб захисту від суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_8 явно не відповідав небезпечності посягання та обстановці захисту.

В постанові пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 року сказано: «Для того, щоб встановити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не тільки відповідність або невідповідність знарядь захисту й нападу, а й характер небезпеки, яка загрожувала особі, що захищалася, і обставини, які могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема, місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини». Тобто вища судова інстанція не вважає право на необхідну оборону абсолютним, а навпаки, закликає суди розбиратися, чи не отримав нападник більше, ніж передбачалося.

З об`єктивної сторони цей злочин, як і умисне вбивство, характеризується дією у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Згідно із частиною першою статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК).

Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Суд звертає увагу, що при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Закон не вимагає механічної рівності між засобами і характером оборони та засобами і характером посягання. Правомірним буде і застосування більш серйозних засобів або заподіяння більш значної шкоди, ніж ті, що об`єктивно були достатніми для відбиття нападу, якщо особа, яка оборонялась, не могла правильно оцінити обставини нападу і вибрати абсолютно адекватні засоби оборони чи заподіяти при захисті виключно необхідну для відбиття нападу шкоду. Проте, заподіяння при необхідній обороні явно надмірної шкоди, якщо той, хто оборонявся, розумів, що посягання можна припинити із заподіянням менш значної шкоди, за певних умов може бути визнане перевищенням меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони закон визнає умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явною тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, отже і для того, хто обороняється.

Тож рух автомобіля з початковою невеликою швидкістю, під кутом, з вимкненим світлом фар, міг створити в уяві обвинуваченого загрозу його життю та здоров`ю, однак, з метою захисту він здійснив прицільний постріл в кабіну автомобіля, де знаходився ОСОБА_8 , який призвів до смерті потерпілого, що має незворотний характер. Неможливо погодитись із тим, що саме смерть у даному випадку була необхідною та достатньою для припинення посягання, смерть потерпілого є явно надмірною шкодою та не відповідає небезпечності посягання і обстановці захисту.

Так, право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певних умов, визначених законом. Такими відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України є будь-які дії особи, безпосередньо спрямовані на заподіяння негайної та невідворотної істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам особи, яка захищається, і у зв`язку з цим вимагають свого негайного відвернення або припинення.

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме: прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у випадку необхідної оборони, а й при перевищенні її меж.

Твердження обвинуваченого, що в даному конкретному випадку він не міг уникнути загрози життю, окрім як заподіявши смерть ОСОБА_8 , якої він хоч і не бажав, але свідомо допускав здійснюючи постріл з мисливського карабіну, а також твердження про те, що обвинувачений цілився у радіатор автомобіля, суд не приймає до уваги, оскільки враховує, що ОСОБА_1 має теоретичні знання та володіє практичними навичками поводження із зброєю, оскільки проходив військову службу, приймав участь у бойових діях.

Суд оцінивши надані стороною обвинувачення докази відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дослідивши та оцінивши докази сторони захисту, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та доведена належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.

Доводи сторони захисту про допущення стороною обвинувачення істотного порушення кримінального процесуального закону через те, що текст повідомлення про підозру ОСОБА_1 має розбіжності з обвинувальним актом, який було вручено останньому, не ґрунтуються на вимогах закону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що структурні елементи, які входять до підозри та формалізуються у повідомленні про підозру ОСОБА_1 , повністю відтворюються в обвинувальному акті, зокрема викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, формулювання обвинувачення.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що чинним КПК України не передбачено, щоб повідомлення про підозру мало бути ідентичним обвинувальному акту, суд не вбачає істотних порушень кримінального процесуального закону, які б вказували на порушення стороною обвинувачення під час досудового розслідування права на захист обвинуваченого

ОСОБА_1 .

Суд також не погоджується з доводами сторони захисту про те, що слідчі експерименти за участю підозрюваного ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 є недопустимими доказами з огляду на наступне.

Так, слідчі експерименти за участю свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також підозрюваного ОСОБА_1 проводилися у режимі безперервного відеозапису ходу проведення вказаних слідчих дій, у порядку визначеному ч. 7 ст. 223, 240 КПК України за участю спеціаліста- криміналіста, а стосовно ОСОБА_1 ще й за участю його захисника, що дає повне уявлення про хід проведення вказаних слідчих дій. Крім того, після проведення вказаних слідчих експериментів від учасників даних слідчих дій зауважень не надійшло.

Не ґрунтуються також на вимогах кримінального процесуального закону доводи сторони захисту про те що протокол огляду місця події є недопустимим доказом, оскільки він проведених з порушенням кримінального процесуального закону.

Так, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, у невідкладених випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, 10.01.2020 слідчим було невідкладно проведено огляд місця події, наявність для цього підстав та законність вказаної слідчої дії підтверджено ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.01.2020.

Суд приходить до висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_1 як умисне вбивство при перевищені заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, є зайвою, оскільки не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства, та спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами. Дослідженні під час судового розгляду докази свідчать про перебування обвинуваченого в стані необхідної оборони, всі його дії були направленні на відвернення посягання на його життя та здоров`я, натомість дій направлених на затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, обвинувачений не вчиняв.

Кримінально протиправні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 118 КК України як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді складеної 21.09.2020 Олешківським РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Херсонські області відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , орган пробації вважає, що аналіз інформації свідчить про середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ймовірності небезпеки для суспільства, а також, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , керуючись ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, данні про особу обвинуваченого, надану на особу характеристику, який характеризується за місцем проживання позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є інвалідом першої групи, учасником бойових дій, приймав участь у захисті Вітчизни в зоні проведення антитерористичної операції, де отримав важке поранення, має на утриманні малолітню дитину, конкретні обставини справи, зокрема дії обвинуваченого після скоєного: виклик швидкої допомоги, намагання надати допомогу потерпілому, думку прокурора, який вважає за можливо призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, думку потерпілої, яка просила призначити покарання обвинуваченому згідно закону, враховуючи всі зазначені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства можливо, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 118 КК України, звільнивши його від відбуття основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд констатує, що заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини КК України не містить.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз по справі підлягають стягненню з обвинуваченого, долю речових доказів по справі суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 2, 100, 128, 368 - 371, 373 - 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз:

- 7907,48грн. за проведення Голопристанським відділенням КУ «Бюро судово-медичної експертизи» ХОР судово-медичної експертизи № 10/ГП від 19.02.2020;

- 1256,08 грн. за проведення Херсонським НДЕКЦ МВС України судової експертизи за експертною спеціальністю 5.1 «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу» №26-ФХ від 18.02.2020;

- 1099,07 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової дактилоскопічної експертизи №69 від 27.01.2020;

- 17566,31 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи №107 від 17.02.2020;

- 1099,07 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової трасологічної експертизи №68 від 25.02.2020;

- 1256,08 грн. за проведення Херсонським НДЕКЦ МВС України судової інженерно-транспортної експертизи №113-АТ від 27.03.2020;

- 3768,24 грн. за проведення Херсонським НДЕКЦ МВС України судової балістичної експертизи №92-БЗ від 30.03.2020;

- 10377,08 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи №150 від 12.03.2020;

- 5024,32 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової експертизи зброї №33 від 05.03.2020;

- 10548,53 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи №149 від 18.03.2020;

- 1099,07 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової дактилоскопічної експертизи №115 від 10.03.2020;

- 785,05 грн. за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судової дактилоскопічної експертизи №112 від 10.03.2020.

Скасувати арешт з майна, накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.01.2020, а саме:

- мобільного телефону Xiaomi model: НОМЕР_3 ;

- автомобілю «ВАЗ 2121» р.н. НОМЕР_2 , разом із причепом без реєстраційних номерів;

- карабіну М-4 «Colt Rifle НОМЕР_5» к 223 Rem,

- шести патронів із маркуванням 5,56 Frontier,

- чотирьох гільз з маркуванням 5,56 Frontier.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон Xiaomi model: НОМЕР_3 , який вилучено у внутрішньому кармані ОСОБА_3 - повернути дружині загиблого ОСОБА_2 ,

- автомобіль «ВАЗ 2121» р.н. НОМЕР_2 , разом із причепом без реєстраційних номерів, який знаходиться на майданчику для утримання транспортних засобів, розташований за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 4, - повернути дружині загиблого ОСОБА_2 ,

- карабін М-4 «Colt Rifle НОМЕР_5» к 223 Rem, - повернути ОСОБА_1 ,

- оптичний диск CD-R «Esperanza» 700 MB із номером 07041814, таблиця до протоколу ОМП, які знаходяться у сейфпакеті 5393892, - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

- предмети, які були використані як зразки для експертизи (дерев`яна палиця у пластиковому пакеті; зразки крові ОСОБА_3 , які знаходяться у сейфпакеті 3591606, аркуш паперу з відбитками пальців рук ОСОБА_3 , які знаходяться у сейфпакеті НОМЕР_4 ; дактилоскопічна карта на ім`я ОСОБА_1 , яка знаходиться у сейфпакеті 5393889; букальний епітелій, який знаходиться у сейфпакеті 3591561; змиви з обличчя та рук ОСОБА_1 , які знаходяться у сейфпакеті 3642254; змиви з автомобілю «ВАЗ 2121», які знаходяться у сейф пакеті 3591611, - знищити;

- шість патронів із маркуванням 5,56 Frontier, чотири гільзи з маркуванням 5,56 Frontier, три фрагменти кулі, що зберігаються у пластиковому пакеті у підрозділі ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, - знищити.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або шляхом подачі апеляційної скарги через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку вручити сторонам під розписку.

Суддя М. А. Данилевський