Ухвала суду № 99571986, 09.09.2021, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7103/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі

головуючої судді Казмиренко Л.В.,

за участю секретаря Шарупи В.А.,

прокурорів Донського О.І., Багнюка О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисників адвокатів Дорошенко К.К.,

Телешецького О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000299 від 19 квітня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ст. 386 КК України,

встановив:

25 травня 2021 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021000000000299 від 19 квітня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ст. 386 КК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26.05.2021 року дане кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні від захисників обвинуваченого надійшло письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В обгрунтування клопотання вказують, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема через зазначення анкетних відомостей обвинуваченого та виклад формулювання обвинуваченння щодо ОСОБА_1 , який не набув статусу підозрюваного з причин недотримання органом досудового розслідування та прокуратури належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру, визначеної КПК України, що як наслідок привело до не набуття останнім статусу підозрюваного, а отже і неможливості набуття статусу обвинуваченого. Окрім того вказують, що обвинувальний акт складено упередженим слідчим ДБР Крупкою О.О., якому заявлено відвід.

Просять повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає п.3 ч.3 ст. 314 КПК України. Вказують, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що письмове повідомлення про підозру складено і підписано виконувачем обов`язків Генерального прокурора Говдою Р.М. 28.12.2020 року, яке цього ж дня засобами поштового зв`язку із описом поштового вкладення (трек-номер відправлення №0101133249460) направлено за місцем роботи (трек-номер відправлення №0101133249479) ОСОБА_1 . Проте такий порядок вручення повідомлення про підозру не відповідає порядку кримінального провадження, визначеному КПК України. Згідно ст. 278 КПК України письмове повідомлення по підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Доказів неможливості вручення письмового повідомлення слідчим або прокурором Тупицькому О.М. матеріали кримінального провадження не містять, так і не має жодних відомостей, спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , який перебував у м. Києві за місцем роботи і проживання.

Також зазначають, що згідно ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним повідомленням особи про виклик до слідчого, прокурора є розпис особи про отримання повістки, а за відсутності таких доказів є всі підстави вважати, що особа була повідомлена про виклик неналежним чином. Даних про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання немає, а отже підстав для вручення повісток для передачі як за місцем роботи, так і житлово-екстуатаційній організації за місцем проживання станом на 24.12.2020 року у сторони обвинувачення відсутні.

Повістку про виклик до в.о. Генерального прокурора Говди Р.М. для здійснення повідомлення про підозру вручена ОСОБА_2 лише 28.12.2020 року і того ж дня направлено повідомлення про неможливість явки, оскільки останній перебуває в приміщенні Конституційного Суду України, бажає скористатися правовою допомогою адвоката, що потребує певного часу.

Таким чином, на момент складення та підписання повідомлення про підозру ОСОБА_1 стороною обвинувачення не вживались заходи із встановлення обставин одержання ОСОБА_1 повісток про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом, а з огляду на те, що обидві повістки були одержані несвоєчасне, тобто не за три дні до дня, коли особа зобов`язана прибути за викликом, за відсутності підстав для вручення таких повісток для передачі, то передумови, для вручення письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, станом на 28.12.2020 року, у сторони обвинувачення були відсутні.

Окрім того зазначають, що виконувач обов`язків Генерального прокурора Говда Р.М. не мав процесуальних повноважень на складення і підписання судді Конституційного Суду України Тупицькому О.М. повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки він не є Генеральним прокурором або його заступником. Письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 28.12.2020 року у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 384, ст. 386 КК України, всупереч вимог ст. 481 КПК України, складено і підписано неуповноваженою собою у зв`язку із чим, відповідно до ст. 42 цього Кодексу, він не набув процесуального статусу підозрюваного.

Вважають також, що у слідчого Державного бюро розслідувань Крупки Р.О. станом на 24.05.2021 року, повноважень на складання та підписання обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні немає, оскільки останньому було заявлено відвід, про що було подано відповідну заяву до слідчого судді.

В судовому засіданні обвинувачений, захисники клопотання підтримали та просили повернути обвинувальний акт з підстав, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Прокурор в судовому заіданні просив у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту відмовити. Вказав, що ОСОБА_1 було викликано 24.12.2020 року на 28.12.2020 року для вручення повідомлення про підозру у спосіб, встановлений вимогами КПК України, повідомлення про підозру вручено уповноваженим на це суб`єктом. Так, на всі відомі номери телефонів були направлені повідомлення, виклик здійснено через адміністрацію за місцем роботи, а також за місцем проживання. Окрім того, на сайті Конституційного суду України було оголошення про виклик ОСОБА_1 до Офісу ГПУ. Щодо доводів сторони захисту про заявлений відвід слідчого у даному провадженні зазначив, що нерозгляд даного питання на момент складання обвинувального акту не перешкоджав слідчому обвинувальний акт скласти. Окрім того, в подальшому за ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання про відвід слідчого було відмовлено.

Розглянувши клопотання, заслухавши доводи учасників судового провадження та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК України, зокрема ст.291, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному. Водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта, є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Підстава для повернення обвинувального акта прокурору визначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

Згідно з ч. 4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого; 3) анкетні відомості кожного потерпілого; 3-1) анкетні відомості викривача; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Інші документи до початку судового розгляду суду не надаються.

На думку суду, вказаний обвинувальний акт містить всі відомості, зазначення яких є обов`язковим в силу ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим, затверджений прокурором, до нього додані документи відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України: реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка про отримання підозрюваним копії обвинувального акту.

Положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України чітко визначають механізм та умови оскарження повідомлення про підозру саме під час досудового розслідування, не пізніше звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до глави 27 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд позбавлений можливості досліджувати докази кримінального провадження, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.

Аналіз змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту щодо обвинуваченого не дає підстав вважати щодо його невідповідності вимогам кримінального процесуального закону.

Таким чином, суд не може виходити за межі предмету розгляду у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

При цьому, сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.

Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У той час як питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті з обов`язковим дослідженням доказів та подальшою їх оцінкою в нарадчій кімнаті.

Керуючись ст. 314-315, 369-372, 395 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Дорошенко К.К., Телешецького О.І. про повернення обвинувального акту - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 14 вересня 2021 року о 12 год. 00 хв.

СуддяЛ.В.Казмиренко