Рішення № 99571953, 19.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27939/21-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідного інституту «Квант» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітною плату та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року до Печерського районного суду м. Києва, надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якому позивач просив суд cтягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант», код ЄДРПОУ 14308138 (вул. І. Федорова, 4, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 загальну суму коштів у розмірі 205 766 (двісті п`ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 53 коп., яка складається з наступного: заборгованість по заробітній платі у розмірі 174 861,89 грн., компенсація втрати частини заробітної плати у розмірі 13 418,64 грн., моральна шкода у розмірі 17 486,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що з 10.10.2016 по даний перебуває в трудових відносинах з Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант», з 01.11.2020 призначена на посаду диспетчера відділення охорони загону ВОХОР першої категорії РСО.

Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 174 861 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 89 коп. Підтвердженням факту існування заборгованості є довідка, яка видана мені ДП «НДІ «Квант» за № 186 від 09.04.2021.

У зв`язку з невиплатою заробітної плати, позивач не може звільнитись. Оскільки вважає, що заробітна плата їй не буде виплачена взагалі.

Крім того, внаслідок невиплати заробітної плати майже позивач зазнала моральних страждань внаслідок порушення її права на заробітну плату, втрати у зв`язку з цим поваги та ділової репутації серед знайомих, друзів та родичів, яку вона оцінює у 17486 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив про задоволення позову.

Ухвалою судді від 27.05.2021 року у справі відкрито провадження для розгляду позову за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження юридичної особи відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що відповідає приписам частини десятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, причини неявки свого представника суду невідомі, відзив та інші заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Позивач подав заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 працює в ДП «НДІ «Квант».

Згідно з довідкою ДП «НДІ «Квант» № 186 від 09.04.2021, виданої ОСОБА_1 про те, що вона працює в ДП «НДІ «Квант» та станом на 09 квітня 2021 року загальна сума заборгованості із заробітної плати становить 174 861 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 89 коп.

Відомостей про виплату відповідачем заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 суду не надано.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач додала розрахунок компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями статті 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною п`ятою статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 24 КЗпП України заробітна плата, виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ураховуючи те, що матеріалами справи доведена затримка виплати позивачу заробітної плати за період станом на 29 квітня 2021 року, це є підставою для стягнення такої заборгованості з ДП «НДІ «Квант» на користь ОСОБА_1 .

Згідно із ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 ст. 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що у справах, пов`язаних із вирішенням спорів про компенсацію працівникам втрати її частини у зв`язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

За змістом ст.ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання зобов`язані здійснювати громадянам компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, при цьому сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекси споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, і місяці, що передує виплаті заборгованості, до розрахунків не включаються.

Ураховуючи те, що починаючи з червня 2019 по березень 2021 відповідач не виплачує позивачу заробітну плату, це є підставою для нарахування компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, яка становить 13 418,64 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Крім того, умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода ж безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Ураховуючи те, що позивач не надав доказів того, що незаконні дії відповідача призвели до моральних страждань та психологічних переживань, втрати нормальних життєвих зв`язків позивача, які б вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому заподіяння моральної шкоди позивачу не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин у задоволенні позову позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у розмірі 17486 грн необхідно відмовити.

Таким чином, наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в рішенні.

З огляду на зазначене, питання щодо справляння і сплати податків й інших обов`язкових платежів у такому випадку вирішуватиметься при виконанні рішення суду.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб які їх понесли, пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 21 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, ст.ст. 24, 94, 97, 237-1 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 23, 1167 ЦУК України, ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265, 273, 280-282, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідного інституту «Квант» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітною плату та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант», код ЄДРПОУ 14308138 (вул. І. Федорова, 4, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 суму, яка складається з заборгованості по заробітній платі у розмірі 174 861,89 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у розмірі 13 418,64 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270 грн.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення заробітної плати на користь позивача за один місяць та поновлення його на роботі.

Позивач : ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Квант» (03150, м. Київ, вул. І. Федорова, 4 ЄДРПОУ 14308138).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено та підписано 19 серпня 2021 року.

Суддя Т.Г. Ільєва