Постанова № 99571029, 09.09.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/1222/21

провадження № 1-кп/362/457/21

У Х В А Л А

09 вересня 2021 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові клопотання, заявлені у кримінальному провадженні від 09 серпня 2020 року № 12020110140001445 щодо

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.

У судове засідання прибули:

прокурор Гайдук М.В.;

потерпілий ОСОБА_2 ;

представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Лукашенко Є.О.;

потерпілий ОСОБА_3 ;

представник потерпілого ОСОБА_3 – адвокат Санченко Р.Г.;

обвинувачений ОСОБА_1 ;

захисник Гриценко В.В.

Суд установив:

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні учасниками кримінального провадження заявлено низку клопотань, зміст і обґрунтування яких та мотиви суду щодо їх розгляду наводяться нижче.

Щодо скасування ухвали про накладення грошового стягнення

Суд ухвалою від 10 серпня 2021 року наклав на обвинуваченого ОСОБА_1 грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з підстав неприбуття останнього в судове засідання без поважних причин.

Захисник у судовому засіданні заявив клопотання про скасування вказаної ухвали та надав суду довідки ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Солом`янського району м. Києва, за змістом яких ОСОБА_1 10 серпня 2021 року встановлено діагноз ГРВІ, а також він цього дня проходив тестування на SARS-CoV-19.

Заперечень проти скасування вказаної ухвали у судовому засіданні не висловлено.

За змістом частин 1, 2 статті 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення.

Суд, проаналізувавши наведені захисником аргументи, вважає їх обґрунтованими та документально підтвердженими, а причини неприбуття ОСОБА_1 в судове засідання 10 серпня 2021 року – поважними.

Відтак, ухвалу від 10 серпня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 грошового стягнення належить скасувати.

Щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

У судовому засіданні захисник заявив клопотання, в якому ставить питання щодо зобов`язання прокурорів Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 12020110140001445.

Клопотання обґрунтовано тим, що на даний час стороні захисту з боку прокурорів у даному кримінальному провадженні не надано можливості ознайомитись у повному обсязі з матеріалами кримінального провадження, незважаючи на неодноразові домовленості з даного приводу.

При цьому суд ухвалою від 03 червня 2021 року доручив прокурору Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури забезпечити стороні захисту можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12020110140001445.

З цих підстав захисник також просив відкласти судовий розгляд.

Прокурор фактичні обставини, наведені у клопотанні, не заперечував.

Потерпілі та їх представники провили відмовити в задоволенні вказаних клопотань, покликаючись на затягування судового процесу з боку сторони захисту.

Суд також установив, що на даний час захисник не ознайомився у повному обсязі із матеріалами судового провадження (кримінальною справою) в даному кримінальному провадженні.

Згідно з частиною 1 статті 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ (речення перше частини 10 статті 290 КПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 317 КПК України документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

За приписами частин 1, 2 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що захисник Гриценко В.В. не брав участі у даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування та на даний час не ознайомлений із матеріалами кримінального провадження що, відповідно, унеможливлює здійснення належного захисту, суд вважає за необхідне зобов`язати прокурорів Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури надати учасникам кримінального провадження № 12020110140001445 матеріали даного кримінального для ознайомлення в повному обсязі.

За цих самих обставин, враховуючи, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду 04 березня 2021 року, з метою дотримання розумних строків кримінального провадження, суд вважає за необхідне встановити учасникам кримінального провадження достатній строк для ознайомлення в повному обсязі з матеріалами даного кримінального провадження у Васильківському відділі Обухівської окружної прокуратури та з матеріалами судового провадження у Васильківському міськрайонному суді Київської області.

Щодо клопотання про арешт майна обвинуваченого

Від представника потерпілого ОСОБА_3 – Санченка Р.Г. надійшло клопотання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано необхідністю забезпечення відшкодування завданих інкримінованим кримінальним правопорушенням збитків відповідно до заявлених у цьому кримінальному провадженні цивільних позовів.

У судовому засіданні потерпілі, їх представники та прокурор підтримали зазначене клопотання.

Обвинувачений і захисник у судовому засіданні проти клопотання про арешт майна заперечували, просили відмовити в його задоволенні, пославшись на те, що наведене нерухоме майно не перебуває у власності обвинуваченого.

Суд установив, що потерпілий у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 заявив цивільний позов, в якому просить, зокрема, стягнути на його користь з ОСОБА_1 майнову шкоду на правову допомогу у розмірі 30000,00 гривень і моральну шкоду у розмірі 400000,00 гривень.

Крім того, потерпілий ОСОБА_2 подав цивільний позов, у якому, з-поміж іншого, просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти в сумі 319845,19 гривень на відшкодування моральної шкоди, 21000 гривень на відшкодування витрат на проведення психологічної експертизи, відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги, всього на суму 340845,49 гривень.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору від 22 червня 2017 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , площею 43,60 кв.м., реєстраційний номер майна 35309196.

Водночас відповідно до доданої до клопотання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14 червня 2021 року № 271182350 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 35309196, - квартира площею 43,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) <…> (пункт 4 частини 2 статті 170 КПК України).

Частиною 6 цієї ж статті обумовлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно обвинуваченого <…> за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні <…>.

При цьому відповідно до частини 8 статті 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову <…> повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові <…>.

Частинами 10, 11 зазначеної статті передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За правилом пунктів 1, 4, 5, 6 частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен, серед іншого, враховувати, правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для обвинуваченого.

Суд також виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, пункт 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Проаналізувавши аргументи клопотання про арешт майна обвинуваченого крізь призму вищенаведених норм процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність належного обґрунтування імовірності ускладнення виконання вироку суду у разі задоволення цивільного позову, а також неспівмірність обґрунтованої ціни позову вартості відповідного нерухомого майна.

Отже, у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 128, 147, 172-173, 221, 317 КПК України, суд

ухвалив:

1. Скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2021 року про накладення грошового стягнення на ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати прокурорів Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури надати учасникам кримінального провадження № 12020110140001445 матеріали даного кримінального для ознайомлення в повному обсязі.

3. Встановити учасникам кримінального провадження № 12020110140001445 строк до 01 жовтня 2021 року для ознайомлення в повному обсязі з матеріалами даного кримінального провадження у Васильківському відділі Обухівської окружної прокуратури та з матеріалами судового провадження № 362/1222/21 у Васильківському міськрайонному суді Київської області.

4. Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 – адвоката Санченка Романа Григоровича про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12020110140001445.

5. Оголосити перерву в судовому розгляді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Резолютивну частину ухвали оголошено 09 вересня 2021 року.

Повний текст ухвали оголошено 14 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Попович