Рішення № 99570845, 17.08.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3967/17

2/296/1429/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Янчука М.О.,

відповідача ОСОБА_2 та його адвоката Горопашина С.С.,

представника третьої особи Кур`яти В.Ц.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Житомирської міської ради в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про відібрання і повернення дитини,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Орган опіки та піклування Житомирської міської ради в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про зміну місця проживання дитини та визначення місця проживання дитини із батьком,

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Житомирської міської ради в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про відібрання і повернення дитини – неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 1-3).

Ухвалою судді Галасюка Р.А. від 21.07.2017 відкрито провадження у цивільній справі №296/3967/17 та призначено судове засідання.

ОСОБА_2 у листопаді 2011 року звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про зміну місця проживання дитини та визнання місця проживання дитини з батьком (том 1, а.с. 130-132) .

Ухвалою суду від 24.10.2018 прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом (том 1, а.с. 167-а).

Ухвалою від 03.09.2019 справу прийнято до свого провадження суддею Сингаївським О.П. (том 1, а.с. 197-198).

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною (цивільна справа №296/1064/20).

Ухвалою суду від 26.05.2020 цивільні справи №296/3967/17 та №296/1064/20 об`єднано в одне провадження та присвоєно номер - №296/3967/17.

11.08.2020 від ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення формулювання зустрічних позовних вимог, в якій він просив змінити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було визначено із його матір`ю – ОСОБА_1 , та визначити місце проживання сина з ним, батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (том 2, а.с. 38).

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав повністю та просив його задовольнити; в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Відповідач за первісним позовом та його представник заперечили проти задоволення позову, оскільки спілкування з матір`ю негативно впливає на психоемоційний стан дитини. Підтримали зустрічний позов та просили його задовольнити, виходячи із інтересів малолітнього сина.

Представник третьої особи заперечив проти задоволення позову про відібрання дитини, вважає за можливе визначити місце проживання дитини з батьком, а матері встановити графік побачень з сином на території м.Житомира, за умови погодження останнього на побачення.

Суд заслухав пояснення учасників судового розгляду, покази свідків, дослідив матеріали справи та надані докази і приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (том 1, а.с. 4).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 16.09.2016 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Цим же рішенням дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на подальше проживання з матір`ю (том 1, а.с. 5).

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 16.01.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 16.09.2016 року в частині залишення дитини на проживання з матір`ю залишено без змін (том 1, а.с. 6-7).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.12.2019 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за кордон (том 3, а.с. 96-98).

Зокрема вказаним рішенням суду встановлено, що малолітній ОСОБА_3 з травня 2016 року проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_2 ; розлучення батьків та бажання матері забрати дитину до Росії негативно вплинуло на психоемоційний стан малолітнього ОСОБА_3 , в зв`язку з чим психологом соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Житомирського міського центру Житомирської міської ради дитині було надано 18 консультацій; між ОСОБА_1 та її малолітнім сином ОСОБА_3 втрачено зв`язок постійного спілкування (том 3, а.с.95-98).

Крім того, матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що дитина разом з батьком з 2012 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 41, 80, 87), разом з батьком є активним членом громадської організації «Ла Да» (том 1, а.с. 42), відвідував з 06.12.2016 по 25.03.2017 заняття в ЦРР «Школа Понарошку», куди на заняття приводили та забирали бабуся, дідусь або тато; жодного разу маму не бачили (том 1, а.с. 43), відвідує секцію кіокушинкай карате (том 1, а.с. 44), навчається в Житомирській ЗОШ І-ІІІ ступенів №22 ім. В.М. Кавуна (том 1, а.с. 179) тощо.

Мати дитини, ОСОБА_1 з 2016 року постійно проживає і працює в Російській Федерації, де створила нову сім`ю та народила дитину (том 1, а.с. 217-251).

Свідок ОСОБА_4 - психолог Житомирського міського центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, в засіданні суду вказала на те, що особисто знайома з ОСОБА_5 з 2017 року, провела з ним 18 консультацій. Під час роботи з хлопчиком було з"ясовано, що він перебуває у вкрай нестабільному емоційному стані через сімейні обставини - розлучення батьків. Наголосила, що хоча внаслідок коригувальної роботи психоемоційний стан хлопчика дещо покращився, однак, на сьогоднішній день виїзд за кордон та зміна місця проживання, оточення, звичного способу життя може завдати шкоди дитині, яка має власну думку та ставлення до того, що відбувається.

Свідок ОСОБА_6 - бабуся малолітнього ОСОБА_3 , в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_7 не хоче виїжджати до Росії, хоче жити з батьком, бабусею та дідом. Зазначила, що ОСОБА_7 ходить до школи, має друзів, у нього хороші стосунки з батьком; вони з дідом усіляко допомагають синові доглядати за онуком. Також зазначила, що ніхто з них не чинить перешкод у спілкуванні Володі з матір`ю, не налаштовує хлопчика проти неї, але він сам не виявляє бажання до спілкування. Вважає, що виїзд дитини за кордон може мати негативні наслідки для психоемоційного стану онука.

Малолітня дитина, ОСОБА_3 , в судовому засіданні фактично підтвердив викладене вище, зазначив, що протягом п`яти років не спілкувався з мамою, не хоче спілкуватися з нею у майбутньому і виїжджати до неї в Росію; виявив бажання і надалі проживати разом з батьком.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку відібрання дитини у батька та повернення його матері беззаперечно завдасть шкоди інтересам неповнолітньої дитини. Це обумовлено тим, що метою заявлених позовів є бажання матері вивезти малолітнього сина до Російської Федерації, де вона постійно проживає останніх п`ять років та створила нову сім`ю. Однак, зміна країни проживання негативно вплине на психологічний стан дитини та призведе до порушення її прав та інтересів, оскільки потягне за собою суттєву зміну середовища, кола осіб, звичного способу життя, а також позбавить можливості близьких людей Володі (батька, діда, баби) брати участь у його вихованні та можливості спілкування з ним. При цьому, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд враховує позицію малолітнього ОСОБА_3 , який в судовому засіданні заявив про своє бажання і надалі проживати з батьком.

Також доцільність зміни місця проживання ОСОБА_5 та визначення його з батьком встановлено висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування від 02.06.2021 №611 щодо відібрання у ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_3 , зміни місця проживання дитини та участі матері дитини ОСОБА_1 у вихованні сина та порядку побачень (том 2, а.с. 115, на звороті).

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову та вважає за необхідне змінити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було визначено з його матір`ю ОСОБА_1 , визначивши місце проживання дитини з батьком - ОСОБА_2 .

Стосовно позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, судом встановлено наступне.

Позивач в позові посилалася на перешкоди, які чинить відповідач у спілкуванні з дитиною, та просила про побачення з сином в період шкільних канікул, а саме :

- 5 днів (понеділок - п`ятниця) на протязі весняних канікул за місцем реєстрації матері в Україні, без присутності батька, кожного року;

- 5 днів (понеділок - п`ятниця) на протязі осінніх канікул за місцем реєстрації матері в Україні, без присутності батька, кожного року;

- 15 днів (починаючи з першого дня канікул) на протязі зимових канікул за місцем проживання матері (в Російській Федерації) без присутності батька, з правом на виїзд дитини за кордон в цей період без згоди батька, кожного року ;

- 30 днів (починаючи з 01 липня по 30 липня) на протязі літніх канікул за місцем проживання матері (в Російській Федерації) без присутності батька, з правом на виїзд дитини за кордон в цей період без згоди батька.

Висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування від 02.06.2021 №611 щодо відібрання у ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_3 , зміни місця проживання дитини та участі матері дитини ОСОБА_1 у вихованні сина та порядку побачень запропоновано інший порядок побачень: п`ять днів упродовж весняних та осінніх канікул з 10.00 до 19.00 години на території м.Житомира за умови сина на побачення з матір`ю (том 2, а.с. 115, на звороті).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За приписами ст.ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Згідно п. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

З урахуванням вищевикладеного, питання виховання дитини батьки вирішують спільно, позивач зобов`язаний брати участь у вихованні її дитини і має право на особисте спілкування з сином, а відповідач не має права перешкоджати позивачці спілкуватися з сином та брати участь у йог вихованні.

Згідно ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Задовольняючи позов частково, суд враховує психологічну ситуацію, що склалася в родині, особисту думку малолітнього ОСОБА_3 ,а також висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування щодо визначення участі у вихованні та порядку побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , тому вважає за можливе визначити спосіб спілкування позивача з сином у наступному порядку та за умови згоди сина на побачення з матір`ю, а саме:

- побачення матері з сином на протязі 5 днів у весняні канікули за місцем реєстрації матері в Україні або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька;

- побачення матері з сином на протязі 5 днів у осінні канікули за місцем реєстрації матері в Україні або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька;

- побачення матері з сином на протязі 5 днів у зимові канікули за місцем реєстрації матері в Україні або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька;

- побачення матері з сином на протязі 15 днів в літні канікули за місцем реєстрації матері в

Україні або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька.

При цьому суд вважає недоцільним обмежувати територію спілкування матері з сином в межах міста Житомира та вважає за можливе надати їм право спільно проводити час на всій території України за умови документального підтвердження місця їх перебування (відпочинку).

Також суд враховує, що положеннями ч.5 ст. 173 СК України той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

У разі ненадання нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон (…) має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Тому вирішення питання про відпочинок дитини за кордоном з матір`ю в період шкільних канікул має вирішуватися спільно батьками, відповідно до норм чинного законодавства України.

Таким чином, зважаючи на обставини справи та виходячи з інтересів дитини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про відібрання дитини у батька та повернення її матері, задоволення зустрічного позову про зміну місця проживання дитини та часткового позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Керуючись ст.150, 151, 152, 153, 157, 158, 159 Сімейного кодексу України, ст.10, 11, 12, 81, 258, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 та повернення матері - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було визначено з його матір`ю ОСОБА_1 , визначивши місце проживання дитини з батьком ОСОБА_2 .

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною задовільнити частково.

Визначити ОСОБА_1 порядок побачень та спілкування із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови згоди сина на побачення з матір`ю, а саме:

-побачення матері з сином на протязі 5 днів у весняні канікули за місцем реєстрації матері в Україні або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька;

-побачення матері з сином на протязі 5 днів у осінні канікули за місцем реєстрації матері в Україні або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька;

-побачення матері з сином на протязі 5 днів у зимові канікули за місцем реєстрації матері в Україні

або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька;

-побачення матері з сином на протязі 15 днів в літні канікули за місцем реєстрації матері в Україні або документально підтвердженим місцем спільного відпочинку в Україні без присутності батька.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом місяця з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Сторони:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2