Ухвала суду № 99570158, 13.09.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6025/21

провадження №2/489/2583/21

УХВАЛА

13 вересня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з матеріалами за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Воробйова Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

У вересні 2021 року позивач, через свого представника – адвоката Воробйова В.Л., звернулась до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання в якому вона просить зменшити розмір судового збору з 11350,00 грн. до 2270,00 грн. В обґрунтування клопотання вказала, що вона є пенсіонером за віком та отримує пенсію по втраті годувальника. Сплатити повну суму судового збору не має можливості, оскільки більше не працює та інших доходів немає.

Розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, суд приходить наступного.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за позовну заяву майнового характеру,фізичною особою або фізичною особою – підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 908,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 11350,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності, та відповідно до ціни позову, яка складає 1148435,80 грн., та зазначених вище положень чинного законодавства, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 11350,00 грн.

Відповідно до вимог статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для відстрочення позивачу строку сплати судового збору є врахування майнового стану сторони.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).

Отже, обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Доводи про відсутність можливості сплати коштів самі по собі не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявник має не лише навести обставини, які свідчать про його скрутне матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

У клопотанні про зменшення розміру судового збору позивач вказала, що є пенсіонером за віком та жодних інших доходів крім пенсії по втраті годувальника не отримує.

До матеріалів заяви останньою додано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , проте жодних доказів про доходи чи їх відсутність за 2020 рік, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у повному обсязі, позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачає підстав для зменшення розміру судового збору. При цьому, суд бере до уваги, що зменшення судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 259-262 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 зменшення розміру судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Воробйова Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Коваленко