Ухвала суду № 99569997, 16.08.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/9564/17

Провадження №1-кп/127/980/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії: судді-доповідача Шлапака Д.О.,

судді Венгрин О.О.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Онуфрієнка А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Кадочнікова А.О.,

перекладача Татунь С.В.,

представника потерпілого Цепляєва С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вінниці кримінальне провадження № 12017020000000017 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Враховуючи, що у обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується строк дії запобіжного заходу, судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою у зв`язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілого та свідків, які ще не були допитані та вчиняти нові злочини, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти продовження йому строку тримання під вартою, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором недоведені, він має постійне місце проживання, являється особою похилого віку та під час перебування під вартою у нього дуже погіршився стан здоров`я.

Захисник обвинуваченого щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою заперечив, зазначив, що обвинувачений довгий час перебуває під вартою, клопотання прокурора необґрунтоване, ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором недоведені. Намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі обвинувачений не має. Просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ЗУ «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

На підставі ЗУ «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», суд вважає за можливе розглянути питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, за відсутності члена колегії судді Ан О.В.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілого та свідків тому більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.

Також, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, ні він, ні його захисник не навели суду підстав для зміни, скасування запобіжного заходу, тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 370-372 КПК України, Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Строк дії ухвали суду 60 днів до 14.10.2021 включно.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Суддя: