Вирок № 99568896, 06.09.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.09.2021

Справа № 320/8116/18

Провадження № 1-кп/937/142/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іваненко О.В.,

суддів – Колодіної Л. В., Купавської Н. М.,

за участю секретаря - Захарової І.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали об`єднаних кримінальних проваджень, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080140002134, №12018080140003132, які надійшли з обвинувальними актами, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, громадянина України, з середньою освітою, інваліда ІІІ групи, не працюючого, який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – Гончар Д. С.,

адвоката – Чеботар Н. А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

04.07.2018 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 54 по пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи непрямий умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , діючи на ґрунті раптово виниклої з ним та свідком ОСОБА_4 сварки, під час обопільної бійки, з наявної у нього при собі вогнепальної зброї кустарного виробництва, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, з метою вбивства, виконав постріл в область тулуба ОСОБА_3 , заподіявши йому, тим самим, тілесне ушкодження у вигляді одиночного проникаючого наскрізного вогнепального кульового поранення тулубу з ушкодженням печінки, діафрагми, 12-го ребра справа та нижньої частки правої легені, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи №560 від 05.07.2018, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя та від якого, внаслідок ускладнення його масивною крововтратою, приблизно о 06 годині 20 хвилин того ж дня, у приміщенні реанімаційного відділення комунальної установи «Територіального медичного об`єднання багатопрофільної лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області, за адресою: місто Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 46, настала смерть потерпілого ОСОБА_3 .

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 03 липня 2018 року, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , маючи умисел на носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, зберігав саморобну вогнепальну зброю, а саме:

1. Предмет, схожий на пістолет довжиною 220мм, який згідно з висновком експерта №2-584 від 21.09.2018, є саморобною, однозарядною, гладкоствольною вогнепальною зброєю роздільного спорядження, калібру 6,8мм, а саме саморобним пістолетом. Зброя придатна до здійснення окремих пострілів твердими моноснарядами діаметром до 6,8 мм (способом роздільного спорядження). Тверді снаряди, вистріляні з неї, при роздільному спорядженні (будівельно-монтажний патрон бокового бою, калібру 6,8x22мм + картеч діаметром 6,8мм) володіють достатньою вражаючою здатністю та їх питома кінетична енергія вища за граничне значення - 0,5Дж/мм2;

2. Предмет довжиною 174 мм, який згідно з висновком експерта № 2-584 від 21.09.2018, є саморобною вогнепальною зброєю, трьох-ствольним дульнозарядним пістолетом шомпольного типу з електро-запаленням, що виготовлений саморобним способом, діаметр каналу ствола 8,5мм. Зброя придатна до здійснення пострілів снарядами діаметром до 8,5 мм.

3. Предмет довжиною 278 мм, який згідно з висновком експерта № 2-584 від 21.09.2018 є вогнепальною зброєю, одноствольним дульнозарядним пістолетом із гнотовим запаленням, виготовлений саморобним способом, діаметр каналу ствола 9,5 мм, Зброя придатна до здійснення окремих пострілів снарядами діаметром до 9,5 мм.

Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на носіння та зберігання вогнепальної зброї, продовжував її зберігати за місцем мешкання та носити при собі без передбаченого законом дозволу, де зберігав її без передбаченого законом дозволу до 06 години 47 хвилин 04 липня 2018 року, до моменту її виявлення та вилучення працівниками поліції при проведенні огляду місця події.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; та за ч.1 ст.263 КК України, так як він носив та зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) не визнав та пояснив, що дійсно вночі на 04.07.2018, приблизно о 02-00 годині, він сидів на лавці у дворі свого будинку АДРЕСА_2 . Біля нього на сусідній лавці сиділи два хлопці, спілкувались та вживали пиво. Він підійшов до них, сів на лавку та познайомився з ними, це були ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) та ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 . Він сидів на лавці біля ОСОБА_5 , ОСОБА_7 стояв напроти них. Вони стали розмовляти, разом вживати пиво. Через деякий час між ним та ОСОБА_9 виникла суперечка і вони почали сваритися та лаятися. В результаті сварки він з ОСОБА_9 стали битися, і він втік до дому. Вдома, хвилин через п`ятнадцять - двадцять, він зрозумів, що забув на лавці свій мобільний телефон і вирішив повернутися за ним на вулицю. Він вийшов на вулицю із саморобним пістолетом. Саморобний пістолет, який він сам виготовив для самозахисту, був постійно при ньому, він постійно його носив при собі. Коли він вийшов з під`їзду, хлопці сиділи на лавці біля виходу, вони стали знову лаятися друг на друга. Вони стали знову битися і він впав на карачки. Над ним хтось був, але він не бачив хто. Він вихопив пістолет і вистрілів через плече у вверх, пролунав постріл. Хлопці почали тікати. Він піднявся та пішов до дому. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції. Він не навчався в школі, тому що йому там не було цікаво. Він дійсно сам виробляв саморобні засоби для стрілянини, які зберігав без реєстрації вдома. Він також постійно носив щось з цих пристроїв при собі для самозахисту. Позов потерпілого не визнає, оскільки не вважає себе винним.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні докази, надані суду сторонами обвинувачення та захисту; з урахуванням не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, його винність та причетність до скоєння вказаного злочинного діяння знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та повністю підтверджується зібраними, за вимогами КПК України, в ході досудового слідства і безпосередньо дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: показаннями потерпілого, свідків, висновками експертиз, письмовими та речовими доказами, іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 був його сином. Він навчався в інституті та працював в м. Мелітополь, мешкав у гуртожитку. 03.07.2018 року ввечері вони розмовляли по телефону. Вранці 04.07.2018 року йому зателефонували та повідомили, що ОСОБА_5 не з`явився на роботі. Його телефон не відповідав. Він подзвонив у гуртожиток, де йому повідомили, що його син помер. Про обставини справи йому стало відомо від слідчого. Його син по статурі був невеликий, менше ніж обвинувачений. Він був спокійним, неконфліктним, не агресивним. З ОСОБА_10 його син навчався разом у школі в сілі. Товаришувати стали у м. Мелітополі, разом працювали на практиці. Син добре відзивався про ОСОБА_11 , на нього не скаржився. Просить ОСОБА_1 призначити суворе покарання, пов`язане з позбавленням волі та відшкодувати йому матеріальну шкоду за поховання сина у сумі 13080,00грн. та моральну шкоду у сумі 1000000,00грн.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що дійсно 03.07.18 року ввечері він з ОСОБА_12 сиділи на лавці у дворі будинку АДРЕСА_2 , пили пиво. Десь біля 02-00 години до них підійшов хлопець ( ОСОБА_13 ) на підпитку та попросив цигарку, присів, вони познайомились та почали з ним розмовляти, пити разом пиво. Потім ОСОБА_1 різко змінивши розмову став грубо з ними говорити з приводу політики (із-за малюнка на футболці у вигляді гербу України). Вони стали сперечатися і ОСОБА_13 вдарив його ( ОСОБА_11 ) кулаком в плече. Він вдарив ОСОБА_14 у відповідь по лицю справа, почалася бійка, під час якої ОСОБА_13 вирвався та побіг до дому. Хвилин через 15 він повернувся, і став знову ображати їх з ОСОБА_5 , казав що це його двір, виганяв їх з нього. Вони сказали йому ( ОСОБА_15 ), що вже йдуть, але він продовжував їх ображати та чіплятися до них. Він ( ОСОБА_16 ) підійшов до них та перший вдарив ОСОБА_5 і вони втрьох знову стали битися. В руках у ОСОБА_13 нічого не було. Під час бійки, він ( ОСОБА_11 ) почув хлопок, від якого у нього заклало вуха. Він побачив червону пляму на футболці ОСОБА_5 . Він ( ОСОБА_11 ) схопив ОСОБА_5 та повів до кута будинку на проспект. Дмитро мовчав. Коли переходили дорогу на іншу сторону проспекту, ОСОБА_5 казав, що він терпить біль. Він побіг до магазину, викликати швидку, ОСОБА_5 був у свідомості. Швидка їхала хвилин 15-20. Під час пострілу ОСОБА_13 сидів, опершись на руку, напроти ОСОБА_5 , до нього ( ОСОБА_11 ) він знаходився збоку, зі сторони плеча. Ні сварку, ні бійку вони з ОСОБА_5 не провокували, ОСОБА_13 сам став їх ображати з незрозумілої причини, та почав першим битися. До під`їзду вони з ОСОБА_5 не забігали, ніхто їм зауважень не робив. Ніякого телефону на лавці біля них не було. Десь через місяць його в прокуратурі допитували стосовно телефону, якого він не брав.

Свідок ОСОБА_17 , допитаний в судовому засіданні пояснив, що він працює фельдшером. Вночі 04.07.18 року на номер 103 поступив дзвінок, де пояснили, що на проспекті Б.Хмельницького знаходиться хлопець з стріляною раною. Отримавши повідомлення вони з бригадою виїхали на виклик. Коли вони під`їхали, хлопець був у свідомості, він пояснив що в нього стріляли. Рана була в області печінки. Його транспортували до реанімації, здійснили необхідну медичну допомогу. Але із-за великої крововтрати хлопець вранці помер.

Свідок ОСОБА_18 , допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що він мешкає у квартирі АДРЕСА_3 . 04.07.18 року вночі він прокинувся від криків (мовою оригіналу) «Убери его с меня», голос був незнайомий. Сусідка ОСОБА_19 з квартири АДРЕСА_4 зробила зауваження, щоб не шуміли, оскільки діти сплять, і все затихло. Через годину він у під`їзді почув кроки, а пізніше почув постріл. Це все було в проміжку часу десь 20 хвилин. Зранку було багато поліції у дворі, казали, що вбили чоловіка. Зі СМІ він дізнався про обставини справи. ОСОБА_20 він знає як сусіда десь років 9-10, але про нього нічого не знає, оскільки ОСОБА_13 майже не було видно на вулиці. Гром ОСОБА_21 розповідав, що він посварився з хлопцями, вони побилися і він вистрілів, тому що боявся за своє життя.

Свідок ОСОБА_22 , допитана в судовому засіданні пояснила, вона була понятою під час огляду квартири ОСОБА_13 АДРЕСА_5 . На його ліжку лежав саморобний пістолет. Крім цього у нього було знайдено ще декілька пістолетів. Бачила там якісь таблетки. ОСОБА_14 знає з дитинства, він був нормальним хлопцем, ні з ким не сварився. Їй не відомо щодо зловживання ОСОБА_13 алкоголем. ОСОБА_1 в школі не навчався, освіту не отримав. Раніше пістолета у нього не бачила. Його матір померла 5 років тому. ОСОБА_13 мешкає один, друзів не має, до квартири нікого не впускає. Про скоєне їй відомо від сусідів. ОСОБА_1 сам розповідав, що він с хлопцями спілкувався, потім посварилися, билися, і він вистрелив, в результаті чого загинув хлопець.

Крім показань потерпілого та свідків, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень (злочинів) у повному обсязі підтверджується наступними доказами:

- витягом з ЄРДР від 04.07.18 року за ч.1 ст.115 КК України (пр.12018080140002134 т.1 а.с.15); від 27.09.18 року зач.1 ст.263 КК України (пр.12018080140003132 а.с.11, 142);

- інформацією адміністрації КУ «МСЕМД`ЗОР, що 04.07.2018 року о 02-26 год. за телефоном 103 був здійснений виклик бригади швидкої медичної допомоги ОСОБА_3 , разом додані карта виїзду ШМД та запис телефоної розмови (т.1 а.с.181-183);

- протоколом місця події з фото таблицями (т.1 а.с.184-229);

- протоколом місця події (т.1 а.с.236);

- лікарським свідоцтвом про смерть №560 від 05.07.18 р., згідно якого 04.07.18р. причиною смерті ОСОБА_3 є гостра крововтрата. Одиночне проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення тулубу з ушкодженням внутрішніх органів (т.1 а.с.237);

- висновком експерта №560 трупа ОСОБА_3 , згідно якого причиною смерті ОСОБА_3 стало одиночне проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення тулубу з ушкодженням печінки, діафрагми. 12-го ребра справа та нижньої частки правої легені, яке ускладнилося масивною крововтратою. При судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: одиночне проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення тулубу з ушкодженням печінки, діафрагми. 12-го ребра справа та нижньої частки правої легені; садна на голові, тулубі, правій верхній та правій нижній кінцівках. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 мали ознаки: одиночне проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення тулубу з ушкодженням печінки, діафрагми. 12-го ребра справа та нижньої частки правої легені, яке ускладнилося масивною крововтратою - ТЯЖКИХ, небезпечних для життя, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті: садна на голові, тулубі, правій верхній та правій нижній кінцівках - ЛЕГКИХ, які в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають. Ушкодження на тулубі у ОСОБА_3 є вогнепальним та утворилося в результаті одного пострілу з вогнепальної зброї, патрон якої був споряджений кулею. Садна та тілі у ОСОБА_3 утворилися від дії твердих тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею або при ударах о такі предмети, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відтворилися. Не виключається можливість їх утворення при ударах руками, ногами або іншими предметами. Рановий канал в тілі ОСОБА_3 (при звичному вертикальному положенні тіла) мав направлення спереду назад, незначно зліва направо та незначно згори вниз. удячи з морфологічної характеристики ушкоджень на тілі гр. ОСОБА_3 , крововиливів в м`які тканини в ділянках ушкоджень, ступеню виразності реактивних змін, котра була відмічена при судово-гістологічній експертизі, можна зробити висновок, що всі ушкодження у гр. ОСОБА_3 утворилися прижиттєво, незадовго до надходження до стаціонару. Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворилися у короткий проміжок часу, тому визначити їх послідовність не представляється можливим. Яких-небудь тілесних ушкоджень на зовнішніх поверхнях кистей рук у ОСОБА_3 не виявлено. ОСОБА_3 після отримання їм тілесних ушкоджень, міг здійснювати активні дії нетривалий проміжок часу, за умови, що не втрачав свідомості від отриманих тілесних ушкоджень. Будь-яких ознак переміщення трупу, до початку огляду місця події, у вигляді особливостей трупних плям та трупного заклякання, не виявлено. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації: в крові - 1.3 проміле, в сечі -2,2 проміле; не виявлено: метилового, пропілових. бутилових, амілових спиртів. Аналогічна концентрація етилового алкоголю у крові, зазвичай, при житті, викликає летке алкогольне сп`яніння. Довжина тіла гр. ОСОБА_3 складала 175 см. (т.1 а.с.238-245)

- висновком експерта №151 ОСОБА_1 , згідно якого у ОСОБА_23 були виявлені тілесні ушкодження: синці на голові та правій нижній кінцівці, садна на тулубі, обох верхніх та правій нижній кінцівці. Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_23 кваліфікуються як ЛЕГКІ ("Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України, від 17.01.1995 р. №6). Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_23 утворилися від травматичної дії тупих предметів або при ударах о такі предмети, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відтворилися, можливо, при ударах руками, ногами та при падінні. 04.07.2018 р. при викладених вище обставинах та як вказує обстежений. Тілесні ушкодження у ОСОБА_23 утворилися в результаті не менш ніж 8-ми травматичних впливів тупими предметами в область голови, тулубу та кінцівок (т.1 а.с.247-248);

- висновком експерта №1655 (т.2 а.с.1-3);

- висновком експерта №1657, згідно якої на речах ОСОБА_1 (футболці та штанах спортивних наявності крові не встановлена (т.2 а.с.5-6);

- висновком експерта №1656 (т.2 а.с.8-10);

- постановами про визнання речовими доказами речей ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (т.2 а.с.11-12);

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (т.2 а.с.17);

- позитивною характеристикою з місця проживання ОСОБА_3 (т.2 а.с.18);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 з відеозаписом (т.2 а.с.19-30);

- висновком експерта №272, згідно якого тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли утворитися при обставинах, які були вказані свідком ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту за його участю (т.2 а.с.31-32);

- протоколом затримання ОСОБА_1 04.07.2018 року (т.2 а.с.33);

- повідомленням про підозру ОСОБА_1 05.07.18 року за ч.1 ст.115 КК України (а.с.39-41);

- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 з відеозаписом (т.2 а.с.42-53);

- висновком експерта №271, згідно якого тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли утворитися при обставинах, які були вказані ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту за його участю (т.2 а.с.54-55);

- висновком судово-психіатричної експертизи №378, згідно якої (т.2 а.с.56- 60)

- повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 (а.с.61-63);

- висновком експерта №17-781, 2-656, 2-584, (а.с.34- 98, )

- повідомленням про підозру ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України (т.2 а.с.144-147);

- копією паспорта ОСОБА_1 та інн (т.2 а.с.148)

- негативною характеристикою з місця проживання ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_13 останній час ніде не працював, сидів на лавці біля під`їзду, говорив неадекватні речі, реготав, лаявся. Сусіди бояться за свою безпеку, він розлючений на всіх (т.2 а.с.154);

- довідкою про те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи з дитинства (т.2 а.с.157);

- постановою про визнання речових доказів та квитанція №18-019 щодо зберігання зброї та припасів, квитанція 644-294;

- постановою про визнання речових доказів та квитанція щодо зберігання №536-294;

- постановою про визнання речових доказів та квитанція щодо зберігання №611-294;

- постановою про відмову в задоволенні клопотання (т.3 а.с.67-68)

Суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України необхідно виключити кваліфікуючу ознаку злочину «виготовлення» вогнепальної зброї, оскільки диспозицією даної статті не передбачено дане кримінальне правопорушення. Стороною обвинувачення не порушувалося питання щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 за відповідною статтею КК України.

В судовому засіданні прокурор просив призначити покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі, за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Чеботар Н. А., долучила письмові дебати, просила виправдати ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України, та за ч.1 ст.263 КК України призначити покарання із застосування ст.75 КК України, тобто звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Згідно ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», у справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди. Необхідно суворо дотримуватися вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя і здоров`я людини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, які його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків і т.д.), особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, при цьому необхідно ретельно дослідити докази, які мають значення для з`ясування змісту і спрямування умислу винного.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», Умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК.

Пунктом 22, 27 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», передбачено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має. Водночас треба мати на увазі, що висновки судово-медичних експертиз містять лише медичну оцінку наслідків злочинного діяння і саме в такому розумінні вони повинні оцінюватися судами при вирішенні питання про доведеність винуватості особи у злочині, обставин його вчинення та про його кримінально-правову кваліфікацію.

Враховуючи сукупності всіх обставин вчиненого злочину, а саме: виниклої раптової сварки із бійкою та скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння; характер та послідовність дій, вчинених обвинуваченим, у своїй сукупності свідчать про те, що він дійсно мав непрямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_3 , використавши знаряддя злочину, застосування якого призводить до смерті. Відповідно до даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи в ході проведення якої на тілі потерпілого ОСОБА_3 було виявлено поранення, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя потерпілого в момент заподіяння.

Вказаний та відповідно встановлений емоційний стан знаходження обвинуваченого під час скоєного злочину, його дії – під час виконання пострілу в область тулуба потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , знаючи, що позаду нього знаходиться людина, даний факт обвинуваченим не заперечувався, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, хоча не бажав, але свідомо припускав можливість позбавлення ОСОБА_3 життя, здійснюючи постріл.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Відповідно до п.п. 4, 5 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його

призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 ст.66 КК України.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину) згідно ст.12 КК України, дані про особу обвинуваченого: раніше до кримінальної відповідальності не притягався; має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується негативно; думку прокурора, потерпілих; обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлені; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає скоєння злочинів в стані алкогольного сп`янінні, оскільки критично ставиться до висновку №611, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (т.2 а.с.155), так як сам обвинувачений ОСОБА_1 визнавав, що на час скоєння злочину 04.07.2018 року о 02-00 годин вживав пиво, а медичний огляд провадився о 13-35 годині.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», у справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до п.29 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. N6 ( v0006700-92 ) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та від 31 березня 1995 р. N4 ( v0004700-95 ) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з наступними змінами.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, матеріальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року (з подальшими змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів. Моральна шкода - втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями обвинуваченого, оскільки він позбавив життя молодого хлопця, єдиного сина потерпілого.

Колегія суддів вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 13080,00грн. підлягає повному задоволенню, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 500 000,00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.115 КК України – 8 (вісім) років позбавлення волі.

за ч.1 ст.263 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме з 04.07.2018 року по 06.07.2018 року.

Термін відбування покарання відраховувати з моменту фактичного його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_6 , матеріальну шкоду на суму 13080,00 (тринадцять тисяч вісімдесят) гривень та моральну шкоду на суму 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- футболка підозрюваного ОСОБА_1 , футболка синя ОСОБА_3 , штани спортивні підозрюваного ОСОБА_1 , футболка сіра потерпілого ОСОБА_3 , шорти з ременем, пара капців, труси потерпілого ОСОБА_3 , зразок крові та жовчі на марлі потерпілого ОСОБА_3 (квитанція №554/294), що знаходяться на зберіганні у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- фіскальний чек АТБ, сім карта «Лайф», гаманець з грошима 33,00грн., 2 карти ПриватБанк, 1 карта ОТП Кредит, 1 карта Комфі, довідка флюорографії, перепустка ТДАТУ, чеки, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 , годинник кварцовий сріблястого кольору, смарт годинник «Хуавей», мобільний телефон «Соні» (квитанція №406-294), що знаходяться на зберіганні у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- зразки крові ОСОБА_4 у полімерному шприці, волосся з 5 областей голови ОСОБА_3 , бриджи ОСОБА_4 (квитанція №536-294), що знаходяться на зберіганні у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- фрагмент полімерного шлангу та чотири металеві предмети; аерозольний балончик, скляна пляшка, три полімерні пляшки; дві скляні пляшки, скляна пляшка, 2 полмерні стакани; дві пачки з написами «Люкс» та «Флінт»; зразок букальних клітин ОСОБА_24 ; зразок букальних клітин ОСОБА_1 ; зразок крові трупу ОСОБА_3 ; змив з плитки; змив з плитки; дактилокарта на ім`я ОСОБА_1 – 4 пакунки; змив з рук трупа ОСОБА_3 (квитанція №611-294), що знаходяться на зберіганні у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- пістолет «Rohm kal.8mm, Plat z Patr» без номеру до вогнепальної зброї не відноситься; предмет схожий на пістолет довжиною 220мм., який згідно з висновком експерта №2-584 від 21.09.2018р. є саморобною, однозарядною, гладкоствольною вогнепальною зброєю роздільного спорядження, калібру 6,8мм, а саме саморобним пістолетом. Зброя придатна до здійснення окремих пострілів твердими моно снарядами діаметром до 6,8мм. (способом роздільного спорядження). Тверді снаряди, вистріляні з неї, при роздільному спорядженні (будівельно-монтажний патрон бокового бою, калібру 6,8мм.х22мм + картеч діаметром 6,8мм.) володіють достатньою вражаючою здатністю та їх питома кінетична енергія вища за граничне значення – 0,5Дж/мм2 (квитанція №18-019), що знаходяться на зберіганні у КЗЗ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити;

- предмет довжиною 174мм., який згідно з висновком експерта №2-584 від 21.09.2018 року є саморобною вогнепальною зброєю, трьохствольним дульнозарядним пістолетом шомпольного типу з електро-запаленням, що виготовлені саморобним способом, діаметр каналу ствола 8,5мм. Зброя придатна до здійснення пострілів снарядами діаметром до 8,5мм. (квитанція №18-019), що знаходяться на зберіганні у КЗЗ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- предмет довжиною 278мм., який згідно з висновком експерта №2-584 від 21.09.2018 року є вогнепальною зброєю, одноствольним дульнозарядним пістолетом із гнотовим запаленням, виготовлений саморобним способом, діаметр каналу ствола 9,5мм. Зброя придатна до здійснення пострілів снарядами діаметром до 9,5мм. (квитанція №18-019), що знаходяться на зберіганні у КЗЗ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- 6 патронів, не є боєприпасами, а є газовими пістолетними патронами калібру 8мм P A.K., призначені для використання газовими пістолетами відповідного калібру, патрони виготовлені промисловим способом, (квитанція №18-019), що знаходяться на зберіганні у КЗЗ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- полімерний спец. пакет №4174857 в якому знаходяться 159 будівельно-монтажних патронів, 13 газових патронів, 4 газові патрони, 7 холостих патронів, 2 стріляні гільзи, 1 стріляна гільза, металева трубка, циліндр кулька, первинна упаковка, (квитанція №644-294), що знаходяться на зберіганні у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №17-781 від 28.09.2018 року в сумі 1430,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №2-656 від 23.10.2018 року в сумі 1716,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №2-584 від 21.09.2018 року в сумі 5720,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №6-387 від 08.10.2018 року в сумі 572,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №17-780 від 28.09.2018 року в сумі 1144,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №17-779 від 27.09.2018 року в сумі 858,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №8-870 від 28.09.2018 року в сумі 9110,18гривні.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Запорізький апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Л. В. Колодіна

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Н. М. Купавська